Ян III Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Otherpersons Шаблон:Правитель:Король

Ян III Собе́ський (пол. Jan III Sobieski; 17 серпня 1629, Олесько — 17 червня 1696) — король Речі Посполитої з 1674 року, великий коронний маршалок з 1665 року, Польний гетьман коронний з 1666 року, великий коронний гетьман з 1668 року. Своїм військовим талантом надовго забезпечив Речі Посполитій спокій на південних кордонах. Його вважають національним героєм Польщі.

Повний титул:

пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.
укр. З Божої ласки король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

Біографія[править]

Дитинство, юність, навчання[править]

Народився в Олеську (тепер селище Буського району Львівська область), у сім'ї магната Якова Собеського та його другої дружини — представниці спольщеного руського роду Софії Теофіли з Даниловичів. Дитячі роки провів разом зі старшим братом Мареком у Жовкві. Навчались у Кракові, Брюсселі.

Кар'єра[править]

24 липня 1648 року після звістки про смерть короля Владислава IV разом зі старшим братом Мареком виїхав з Брюсселя додому. Учасник воєн проти Богдана Хмельницького, зокрема, облоги Замостя (1648), битв під Зборовом, Берестечком (був важко поранений в голову, ледь не потрапив до татарського полону), Жванцем. Після дуелі проти Михайла Казимира Паца через панну Орховську — доньку Павла, гувернера Собеських[1] — лікувався у Львові. Від батька отримав Яворівське староство, був 2 липня 1649 року. 1659 року вперше був послом сейму. 19 березня 1660 року став стрийським старостою.

Як полковник кварцяного війська служив під командуванням хорунжого коронного Олександра Конецпольського, 16 жовтня 1655 року склав присягу на вірність королю Швеції.[2] У жовтні 1672 року розбив чамбули татар на лінії Краснобрід — Наріль — Немирів — Комарне — Калуш.

У серпні-вересні 1666 року разом з дружиною мав майнову суперечку з Ґризельдою та Міхалом Вишневецькими, посередником був белзький каштелян Олександр Людвік Незабітовський гербу Любич.[3]

Добився від короля Франції пенсії за інформаційну службу та конкретну політичну діяльність на користь французького двору, що було близьким до терміну державна зрада.[4]

Король[править]

На початку свого королівського правління підписав невигідний для Польщі Журавненський мир (1676) з Мехметом IV, але одночасно провадив переможні баталії з Османською імперією: битви біля Підгайців і Хотина (саме після Хотинської битви 1673 року обраний королем), «Віденську відсіч» 1683 року.

У 1684 році відновив козацтво на Правобережній Україні і протягом останньої чверті XVII століття підтримував гетьманування там Остапа Гоголя, Степана Куницького, Андрія Могили, Григорія Гришка, Самійла Самуся, полковництво Семена Палія. Правобережне козацтво брало участь у молдавських походах Яна III Собеського 1685, 1686 і 1691 років.

Наприкінці лютого 1676 року Ян III Собеський запросив на свої коронаційні урочистості до Варшави наказного правобережного гетьмана Остапа (Євстафія) Гоголя. Сейм дав дозвіл козакам право розміщуватись у Димерському старостві і виплачувати певні суми з коронного скарбу. Наказний гетьман мав сформувати 4000-не військо для боротьби з турками.

Головною метою його зовнішньої політики було відвоювання Правобережної України від Османської імперії, що дало б змогу покращити становище Польсько-Литовської держави за рахунок економічного та військового потенціалу українських земель. На той час Правобережна Україна стала ключовою ланкою у відносинах між Московською державою, Річчю Посполитою, Османською імперією та залежним від них Кримським ханством.

1684 року був ініціатором утворення антиосманського союзу Австрії, Венеції, Ватикану та Речі Посполитої. 1686 року уклав Вічний мир з Московською державою, закріпивши поділ України. По суті це був вимушений крок під тиском Москви, а Сейм Речі Посполитої ратифікував цей договір тільки у 1764 році знову ж таки під тиском Москви.

Політично був пов'язаний з Францією та Австрією. Прагнув до зміцнення королівської влади, що викликало сильну опозицію магнатів.

Останній рік найчастіше перебував у Жовкві, Яворові чи Вілянoві, потерпав від ростучої водянистої пухлини. Помер 17 червня 1696 року від апоплексії (геморагічного інсульту)[5] у Вілянівському палаці поблизу Варшави. Похований у крипті Св. Леонарда у Кракові.

Власність, фундації[править]

Вшанування[править]

Пам'ятники[править]

Меморіальні таблиці[править]

  • Бучач (у 2016 році відновлена до попереднього вигляду; офіційне відкриття — 31 липня, на День міста).

Вулиці[править]

Галерея[править]

Родинні зв'язки[править]

Шаблон:Familytree/start Шаблон:Familytree Шаблон:Familytree Шаблон:Familytree Шаблон:Familytree Шаблон:Familytree Шаблон:Familytree/end Діти, зокрема:

Цікаві факти[править]

  • Йоан III Собеський мав найбільше дітей серед польських королів — 14.[11]
  • У 1677 році під час перебування в Ґданьську Ян III Собеський кілька разів відвідував відомого астронома і власника декількох пивоварних заводів Івана Гевелія. Король охоче користувався його прибудинковою астрономічною обсерваторією. 21 жовтня 1677 року король Ян III визначив вченому довічну зарплату в розмірі 1000 злотих, 3 грудня 1677 року звільнив пивоварні заводи Яна Гевелія від всіляких податків. На доказ вдячності 1690 року астроном одне з сузір'їв південного неба назвав Щитом Собеського (Scutum Sobiescianum).
  • Видатний польський художник Я. Матейко підкреслював, що Йоан Собеський був русином: ,,Нагадати, панове, вам прагну, що король наш герой був русином, а довгий час мешкаючи в Олеську, Жовкві, Львові і т. д., зі зворушенням про ті сторони часто згадував. (…) Великий король русин, який мав однак стільки у своєму серці любові для краю, був водночас гордістю Польщі як спільної нам всім вітчизни" (A. Świątek ,,Lach serdeczny. Jan Matejko a Rusini").

Примітки[править]

  1. Przyboś Adam. Pac Michał Kazimierz h. Gozdawa (ok. 1624—1682) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/4, zeszyt 103. — S. 721—722. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  2. Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696)… S. 413 Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  3. Majewski W., Przyboś Adam. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 96. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  4. Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 262. — ISBN 5-203-01639-9
  5. Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696)… S. 413
  6. Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 118. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  7. Шаблон:SgKP — S. 748. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  8. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  9. Василь Слободян. Християнські храми Золочева / Золочів // «Галицька брама». — № 1-2 (145—146), 2007 (січень—лютий). — 40 с. — С. 26.
  10. І. Єзерська. Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII ст.) // Український історичний журнал. — К., № 2 (491) за березень-квітень 2010. — С. 211. — ISSN 0130-5247
  11. Ciekawostki Шаблон:Webarchive пол.

Джерела[править]

  • О. Аркуша. Ян III Собеський // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.798 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[править]

Шаблон:Ci

Шаблон:Королі Польщі Шаблон:Великі князі Литовські Шаблон:Бібліоінформація

Категорія:Королі Польщі Категорія:Національні герої Ян III Категорія:Великі гетьмани коронні Категорія:Польні гетьмани коронні Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої Категорія:Старости барські Категорія:Стрийські старости Категорія:Яворівські старости Категорія:Уродженці Олеська Категорія:Люди, на честь яких названі астрономічні об'єкти Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці Категорія:Персоналії:Зборів Категорія:Персоналії:Жовква Категорія:Персоналії:Золочів (Львівська область) Категорія:Персоналії:Куликів Категорія:Персоналії:Підгірці Категорія:Персоналії:Поморяни Категорія:Поховані в катедрі Вавеля Категорія:Люди на банкнотах Категорія:Депутати Сейму Речі Посполитої Категорія:Померли від інсульту