Чад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Шаблон:Картка Країна Нджамена, столиця Чаду Шаблон:Політичні структури Сахеля

Чад (фр. Tchad, араб. تشاد‎), офіційна назва Респу́бліка Чад (фр. La République du Tchad) — країна в центрі північної Африки, що межує на півночі з Лівією, сході із Суданом, півдні з Центральноафриканською Республікою і на заході з Камеруном, Нігерією і Нігером; столиця Нджамена (раніше Порт-Ламі).

Рельєф: гори на північному заході, савана і частина пустелі Сахара на півночі; річки на півдні течуть на північний захід до озера Чад.

Глава держави — Ідріс Дебі з 1990. Політична система — президентська республіка.

Головні експортні товари: бавовна, м'ясо, шкіри, домашня худоба, нафта. Кухня Чаду не сильно відрізняється від кухонь інших країн цього регіону. Основа страв — це зернові та м'ясо. П'ють тут каркаде — чай з квітів гібіскуса.

Недавня історія

Докладніше: Історія Чаду

До дев'ятнадцятого століття на території Чаду існували держави Канем-Борну, Вадай та інші. Наприкінці XIX — на початку XX стт. перетворився на колонію Франції. Незалежність від Франції здобута в 1960 р., у 1975 р. відбувся військовий переворот, уряд пішов у вигнання через жорстоку опозицію Чадського національного фронту визволення, який підтримувала Лівія. Протидія продовжувалася між частинами, підтримуваними Лівією, з одного боку, а Францією — з іншого, до 1987 р. Дипломатичні відносини з Лівією цілковито відновлені в 1988. Нова конституція ухвалена в 1990 р.

За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Чад посідає в ньому п'яте місце[1].

Населення

Докладніше: Населення Чаду

Населення складає 10 мільйонів осіб, етнічний склад якого представляють: багірмі, загава, тубу, хауса, араби тощо; мови: французька, арабська (обидві державні), більш як 100 африканських діалектів; 50 % населення визнає місцеві традиційні вірування, 40 % іслам, більшість решти —християни.

Релігія

Чад — релігійно різноманітна країна. За оцінками дослідницького центру П'ю у 2010 році, 55,7 % населення були мусульманами, у той час як 22,5 % були католиками і ще 17,6 % були протестантами.[2][3] Серед мусульман 48 % заявили, що вони суніти, 21 % шиїти, 4 % ахмаді і 23 % просто мусульмани. Більшість мусульман в країні є прихильниками суфізму, помірної гілки містичного ісламу (55 % належить до суфійських орденів).[4] Невелика частина населення дотримується традиційних африканських вірувань (анімалізм, фетишизм, культ предків, сил природи тощо; особливо розвинений фетишизм).

Християнство принесли в Чад французькі і американські місіонери. Як і у випадку з чадським ісламом, християнство ввібрало в себе деякі риси дохристиянських релігійних вірувань. Мусульмани переважно зосереджені в північному і східному Чаді, анімісти і християни живуть переважно в південному Чаді і Гері. За конституцією Чад є світською державою і гарантує свободу віросповідання; різні релігійні громади зазвичай співіснують без проблем.

Католики становлять найбільшу християнську конфесію в країні. Більшість протестантів, включаючи нігерійську «Каплицю переможців», пов'язані з різними євангельськими християнськими групами. Члени релігійних громад Бахаї і Свідків Єгови також присутні в країні.

У Чаді проживають іноземні місіонери, що представляють як християнські, так і ісламські групи. Країну також відвідують мандрівні мусульманські проповідники, переважно з Судану, Саудівської Аравії та Пакистану. Саудівська Аравія зазвичай підтримує соціальні та освітні проекти і фінансує масштабне будівництво мечетей.

Мови

Докладніше: Мови Чаду

Офіційними мовами бізнесу у Чаді є французька та арабська, але в країні присутні більш ніж 100 мов і діалектів. Через важливу роль, яку відіграють мандрівні арабські торговці і купці, що оселилися в місцевих громадах, арабська Чаду стала лінгва-франка.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Чаду

Країна розділена на 22 регіони.

Регіони Адм. центр Площа, км² Населення, (2009)
1 Батха Аті 88 000 527 031
2 Шарі-Багірмі Масенья 46 000 621 785
3 Хаджер-Ламіс Масакорі 29 000 562 957
4 Ваді-Фіра Більтин 51 000 494 933
5 Бахр-ель-Газаль Мусоро 53 000 260 865
6 Борку Файя-Ларжо 241 000 97 251
7 Еннеді Фада 211 000 173 606
8 Гера Монго 62 000 553 795
9 Канем Мао 75 000 354 603
10 Лак Бол 23 000 451 369
11 Західний Логон Мунду 9 000 683 293
12 Східний Логон Доба 24 000 796 453
13 Мандуль Кумра 17 000 637 086
14 Східний Майо-Кебі Бонгор 19 000 769 198
15 Західний Майо-Кебі Пала 14 000 569 087
16 Середнє Шарі Сарх 41 000 598 284
17 Вадаї Абеше 30 000 731 679
18 Саламат Ам-Тіман 66 000 308 605
19 Сила (Дар-Сила) Гоз-Бейда 37 000 289 776
20 Танджиле Лаї 17 000 682 817
21 Тібесті Бардаї 130 000 21 970
22 Нджамена Нджамена 1 000 993 492
Всього 1 284 000 11 175 915

Найбільші міста (дані на 2010 рік):

Географія

Рельєф

Еннеді Емі-Кусі Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Кусі (3415 м). На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота. Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками. Найвища точка країни — сплячий вулкан Емі-Кусі (3415 м), який лежить у північній частині нагір'я. На його вершині розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо), вкритих тими-таки солончаками. Тут же розташована й найнижча точка країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м). Рідкісні людські поселення тут зазвичай представлені стоянками кочівників, а рослинний і тваринний світи здебільшого бідні.

Корисні копалини

Алюміній, берил, боксити, вольфрам, глина, залізо, золото, вапняк, каолін (глина), каустична сода, мідь, нафта, олово, кухонна сіль, природний газ та уран.

Води

Озеро Чад Річок у країні мало. Майже всі вони, крім річок Шарі і Логон, є сухими руслами — ваді, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок (Батха, Логон, Майо-Кебі, Мбере, Шарі тощо) характерна для південних регіонів, у північних регіонах річок немає. Є судноплавні річки — Шарі (головна водна артерія країни) і Логон. Великі озера — Іро, Фітрі та прісноводне о. Чад (4-е за величиною в Африці). У сухий період року (жовтень-липень) у північних районах віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість.

Озеро Чад — найбільша водоймища Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для всієї країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак у зв'язку з посухами, що регулярно вражають цей регіон, а також у зв'язку з колосальним водозабором для потреб населення, його площа за останні 10 років скоротилася майже в 5 разів (хоча регулярні підйоми рівня води і її майже повне зникнення відзначалися вченими щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття). Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південий схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.

Економіка

Сільське господарство

Основна галузь економіки, що забезпечує до 70 % валютних надходжень. Частка аграрного сектора в ВВП — 32,4 %, в ньому працює 80 % населення (2004). Обробляються 2,86 % земель (2001). Основні експортні культури — бавовник й арахіс. Вирощують також бобові, кунжут (сезам), кукурудзу, манго, маніок їстівний, овочі, просо, пшеницю, рис, цукрову тростину, сорго, таро, фініки і ямс. Виробляється гуміарабік (смола акації) — сировина для харчової, текстильної і фармацевтичної промисловості. Тваринництво (розведення верблюдів, кіз, великої рогатої худоби, коней, овець, ів і свиней) є традиційним заняттям 40 % населення. Природні пасовища вкривають площу близько 49 млн га. За поголів'ям худоби Чад посідає 1-е місце в Центральній Африці. Шкоди сільському господарству завдають часті посухи, нашестя сарани і муха цеце. Розвивається рибальство, щорічний вилов риби (коропа, окуня, сома та ін.) становить близько 90 тисяч тонн.

Промисловість

Частка у ВВП — 18,8 % (2004). Розвивається гірничодобувна промисловість: видобуток нафти, каустичної солі (натрон), золота, вапняку і глини. З 1993 розробляється нафтове родовище Доба, видобувається близько 225 тис. барелів нафти на добу (за оцінками, запасів нафти вистачить на 25-30 років). Обробна промисловість представлена переважно підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (бавовноочисні фабрики, цукрорафінадний завод, маслоробні, борошномельні, м'ясопереробні, пивоварні заводи, тютюнова фабрика). Розвивається текстильна, хімічна промисловість (2 парфумерні фабрики і підприємство з виготовлення пластмасового взуття), металообробка, виробництво будівельних матеріалів, працює завод із складання велосипедів. Розвинене кустарне виробництво, в тому числі сільськогосподарських знарядь.

Транспорт

Гостро стоїть проблема розвитку транспортної мережі і вантажоперевезень. Залізниць немає, основний вид транспорту — автомобільний. Більша частина доріг придатна для експлуатації тільки в сухий період року (жовтень-липень) і потребує капітального ремонту. Довжина автомобільних доріг становить близько 40 тис. км (з твердим покриттям — 412 км доріг) станом на 1999. Допомогу в будівництві шосейних доріг надає Євросоюз. У сільській місцевості для перевезень використовуються верблюди й осли. Довжина водних шляхів — 2 тис. км (2003). Налічується 50 аеропортів і злітно-посадочних майданчиків (7 з них мають тверде покриття) (2004). У столиці розташований міжнародний аеропорт, який обслуговує рейси до сусідніх африканських країн та Франції. З 2003 р. діє нафтопровід Чад-Камерун (1050 км).

Членство в міжнародних організаціях

Член ООН з 1960 року, Організації Африканської Єдності (ОАЄ) з 1963 року, а з 2002 р. її наступника — Африканського Союзу (АС), Руху неприєднання, Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), Економічного співтовариства держав Центральної Африки (КЕЕАК) з 1983 року, Економічного і валютного співтовариства Центральної Африки (КЕМАК) з 1999 року, Співтовариства держав Сахеля і Сахари з 1997 року.

Дипломатичні відносини з Україною встановлено 27 липня 1993 року.

  • інститут історії України [1]

Див. також

Примітки

  1. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  2. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  3. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  4. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied

Література

  • Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Сагоян Л. Ю. Республика Чад: Справочник / РАН Институт Африки. — М. : Наука, 1993. — 150 с.
  • Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Сидорова Г. М. Республика Чад. — М. : Знание, 1989. — 67 с.

Посилання

Шаблон:Розташування2 Шаблон:Африканський Союз Шаблон:Африка Шаблон:Бібліоінформація

Категорія:Країни Африки Категорія:Країни, що не мають виходу до моря Категорія:Франкомовні країни Категорія:Держави-члени ООН Категорія:Країни з мусульманською більшістю Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва Категорія:Держави і території, засновані 1960