Херсонська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
colspan="2" align="center" bgcolor="Шаблон:Колір" style="font-size: 135%;" | Херсонська область
90px 150px|border
Герб Херсонської області Прапор Херсонської області
300px|Розташування
colspan="2" align="center" bgcolor="Шаблон:Колір" style="font-size: 120%;" | Основні дані
Прізвисько: Херсонщина
Країна: Україна Україна
Утворена: 30 березня 1944 року
Код КОАТУУ: {{#property:P1077}}
Населення: {{#property:P1082}}
Площа: 28461 км²
Густота населення: Шаблон:Rnd осіб/км²
Телефонні коди: +380-55
Обласний центр: Херсон
Райони: 18
Міста:

обласного значення
районного значення


4
5
Райони в містах: 3
Смт: 31
Села: 568
Селища: 88
Селищні ради: 30
Сільські ради: 259
Номери автомобілів: BT, НТ
Інтернет-домени: kherson.ua; ks.ua
300px|Мапа області
colspan="2" align="center" bgcolor="Шаблон:Колір" style="font-size: 120%;" | Обласна влада
73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1
Веб-сторінка: Херсонська ОДА Херсонська облрада
Голова ОДА: Гусєв Юрій Веніамінович[1]
Рада: Херсонська обласна рада
Голова ради: Мангер Владислав Миколайович
colspan="2" align="center" bgcolor="Шаблон:Колір" style="font-size: 120%;" | Мапа
Шаблон:Mapframe для карток
colspan="2" align="center" bgcolor="Шаблон:Колір" | [[commons:Category:{{#property:P373}}|Херсонська область]] у Вікісховищі

Херсо́нська о́бласть — область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим (окупованою з 2014 року Росією). Утворена 30 березня 1944 року.[2]

Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею має сьоме місце серед інших областей України.

Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти Херсона і Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею — 664 км, шосейними шляхами — 605 км.

Суміжні області[править]

Межує на сході — з Запорізькою, на північному заході — з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку — з Автономною Республікою Крим.

Клімат[править]

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4 °C, зимова −2,1 °C. Максимальна літня температура +40 °C, мінімальна зимова −31,5 °C. Тривалість безморозного періоду в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів від 300 до 420 мм. За сильного вітру часом навіть узимку виникають пилові бурі.[3]

Географічні дані[править]

Область розміщена у степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. З заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі село Федорівка, Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м, біля села Ушкалка, Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м, на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля.

Ґрунти[править]

Ґрунти на півночі Херсонщини — здебільшого південні чорноземи з лісовимШаблон:Уточнити підґрунтям. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.

Корисні копалини[править]

Із природних копалин на території області залягають цементні та цегляно-череп'яні глини, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.

Демографія[править]

  • 1 072 567 мешканців (2014), у тому числі:
    • міське — 656 222 (2014)
    • сільське — 416 345 (2014)
  • 1 128 828 мешканців (2005), у тому числі:
    • міське — 682 570 (2005)
    • сільське — 446 258 (2005)
  • 1 179 000 мешканців (1981), у тому числі:
    • міське — 698 000 (1981)
    • сільське — 481000 (1981)

Найбільші населені пункти[править]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,5 тисяч
за даними Держкомстату[4][5]
Херсон 293,3 Новотроїцьке 10,6
Нова Каховка 46,5 Новоолексіївка 10,2
Каховка 36,6 Чаплинка 9,8
Олешки 24,8 Білозерка 9,7
Генічеськ 19,9 Каланчак 9,2
Скадовськ 18,5 Велика Лепетиха 8,2
Гола Пристань 14,5 Комишани 7,0
Антонівка 12,9 Нова Маячка 6,9
Берислав 12,7 Велика Олександрівка 6,8
Таврійськ 10,8 Горностаївка 6,7

Національний склад[править]

Національний склад населення Херсонської області станом на 2001 рік[6]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 961 584 82,00 %
2 Росіяни 165 211 14,09 %
3 Білоруси 8 186 0,70 %
4 Татари 5 353 0,46 %
5 Вірмени 4 548 0,39 %
6 Молдовани 4 179 0,36 %
7 Турки 3 736 0,32 %
8 Кримські татари 2 072 0,18 %
9 Цигани 1 752 0,15 %
10 Євреї 1 732 0,15 %
11 Інші 14 336 1,22 %
Разом 1 172 689 100,00 %

Злочинність[править]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 105,9 злочинів, з них 33,5 тяжких та особливо тяжких.[7]

Адміністративно-територіальний устрій[править]

Загальна інформація[править]

Адміністративний центр області — місто Херсон.

У складі області:

  • районів — 18;
  • районів у містах — 3;
  • населених пунктів — 698, в тому числі:
    • міського типу — 40, в тому числі:
      • міст — 9, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 5;
      • селищ міського типу — 31;
    • сільського типу — 658, в тому числі:
      • сіл — 578;
      • селищ — 80.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 18;
  • районних рад у містах — 3;
  • міських рад — 9;
  • селищних рад — 30;
  • сільських рад — 259.

Райони[править]

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бериславський м. Берислав Адм. устрій
2 Білозерський смт Білозерка Адм. устрій
3 Великолепетиський смт Велика Лепетиха Адм. устрій
4 Великоолександрівський смт Велика Олександрівка Адм. устрій
5 Верхньорогачицький смт Верхній Рогачик Адм. устрій
6 Високопільський смт Високопілля Адм. устрій
7 Генічеський м. Генічеськ Адм. устрій
8 Голопристанський м. Гола Пристань Адм. устрій
9 Горностаївський смт Горностаївка Адм. устрій
10 Іванівський смт Іванівка Адм. устрій
11 Каланчацький смт Каланчак Адм. устрій
12 Каховський м. Каховка Адм. устрій
13 Нижньосірогозький смт Нижні Сірогози Адм. устрій
14 Нововоронцовський смт Нововоронцовка Адм. устрій
15 Новотроїцький смт Новотроїцьке Адм. устрій
16 Скадовський м. Скадовськ Адм. устрій
17 Олешківський м. Олешки Адм. устрій
18 Чаплинський смт Чаплинка Адм. устрій

Міста обласного значення[править]

Міста районного значення[править]

Місто Входження
1 Берислав Бериславський район
2 Генічеськ Генічеський район
3 Скадовськ Скадовський район
4 Таврійськ м. Нова Каховка
5 Олешки Олешківський район

Райони у містах[править]

Район Входження
1 Дніпровський м. Херсон
2 Корабельний м. Херсон
3 Суворовський м. Херсон

Релігія[править]

Чисельність парафій християнських церков різних конфесій станом на 1 січня 2009 року на Херсонщині[8]:

УПЦ МП[править]

  • Єпархій: 2
  • Парафій: 341
  • Монастирів: 2
  • Священослужителів: 226
  • Недільних шкіл: 160
  • Періодичних видань: 2

ПЦУ[править]

  • Єпархій: 2
  • Парафій: 119
  • Монастирів: немає
  • Священослужителів: 62
  • Недільних шкіл: 63
  • Періодичних видань: 2

УГКЦ[править]

  • Єпархій: немає
  • Парафій: 25
  • Монастирів: 1
  • Священослужителів: 9
  • Недільних шкіл: 5
  • Періодичних видань: немає

Громадські та благодійні організації[править]

Шаблон:Первинні джерела

  • Свято-Архангело-Михайлівська церква c. Зміївки (сайт)
  • Асоціація «Мир. Краса. Культура.» (сайт)
  • Асоціація молодих жінок Херсонщини «Жіноче світло»
  • Херсонський обласний центр «Успішна жінка» (сайт)
  • Херсонський міський центр молодіжних ініціатив «ТОТЕМ» (сайт)
  • Молодіжна організація «Нова генерація» (сайт)
  • Регіональне представництво Центру політичних студій та аналітики (сайт)
  • Херсонська міська громадська організація «РОЗВИТОК» (сайт)
  • Херсонський обласний осередок Ліги соціальних працівників України
  • Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я (сайт)
  • Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (сайт)
  • Портал виробників баштанних культур (сайт)
  • Благодійний Фонд «Майбутнє Херсонщини» (сайт)

Пам'ятки історії та культури[править]

В Херсонській області до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, внесено 11 об'єктів культурної спадщини України.

Українські військові пам'ятники[править]

Цікавинки[править]

Шаблон:Double image

Херсонську область було утворено у 1944 році. В. К. Мамутов так пояснює її виникнення: у 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво ухвалило рішення про заснування нової області.Шаблон:Fact

Див. також[править]

Примітки[править]

Література[править]

  • Бойко В. М., Кваша С. В.Географія рідного краю. Херсонщина /За ред.проф. М. Ф. Бойка.- Херсон: Персей, 1999.- 92 с.
  • Верменич Я. Херсонська область // Шаблон:ЕІУ
  • Шаблон:Публікація
  • Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис (Відп. ред. М. Ф. Бойко). — Київ: Фітосоціоцентр, 1998. — 120 с.

Посилання[править]

Шаблон:Вікіпосилання

Шаблон:Stub-meta

Шаблон:Розташування2

Шаблон:Населені пункти Херсонської області

Шаблон:Бібліоінформація

Категорія:Області України Категорія:Південна Україна Категорія:Засновані 1944 Категорія:1944 в Україні