Харбін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Шаблон:Картка/рядки
Шаблон:IfemptyШаблон:If1Шаблон:Checkwd

Категорія:Населені пункти за алфавітом

[[Зображення:{{#property:P94}}|Шаблон:Ifempty|Герб]] [[Зображення:Шаблон:Ifempty|Шаблон:Ifempty|Прапор]]
Шаблон:Ifempty Шаблон:Ifempty
Шаблон:Картка/рядкиШаблон:Картка/рШаблон:Картка/рШаблон:Картка/рядки

Шаблон:If1 Шаблон:Картка/р Шаблон:Картка/р

Шаблон:Карта розташування

Харбі́н (кит. Hāérbīn, 哈尔滨, 哈爾濱) — місто в Північно-Східному Китаї (Манчжурія) над річкою Сунгарі, адміністративний центр провінції Хейлунцзян (кит. Heilongjiang sheng, 黑龙江省, 黑龍江省). Великий промисловий і транспортний центр.

Агломерація — 9,54 млн чол. (2005), з них 4,64 млн мешкають в межах міста.

Харбін засновано 1898 у зв'язку з будовою Китайської Східної залізниці (КВЖД), прокладеної Росією на території Манчжурії, що належала Китаю. Населення Харбіну становили переважно піддані Російської імперії, в основному залізничні службовці й інженери (серед них багато українців).

Українці в Харбіні[править]

До 1918[править]

Файл:Пресова вистава націоналістичної організації "Далекосхідна Січ" м. Харбін. 1930ті роки..jpg
Виставка преси націоналістичної організації «Далекосхідна Січ», м. Харбін.
Файл:Shengmu jiaotang.jpg
Українська церква св. Покрови
Файл:Harbin Lage.jpg
Харбін на карті Китаю

До 1945 в Харбіні існувала численна українська колонія (20—30 тисяч осіб) — переважно залізничні службовці й інженери, які підтримували тісні зв'язки з Україною, а також з українцями Зеленого Клину.

Українське життя виявлялося в діяльності аматорських (зазвичай при клубах залізничників) і професійних гуртків; 1907 року в Харбіні постав український клуб.

Значне пожвавлення українського життя принесла революція 1917. Тоді засновано ряд установ, які брали активну участь в українському політичному житті Далекого Сходу та підтримували тісний зв'язок з Києвом; наприкінці 1917 вислано з Харбіну українську військову частину на Україну під командуванням Петра Твердовського, який восени 1918 повернувся до Харбіну як український консул; організовано українську школу й гімназію, українську православну парафію та низку українських установ, які були об'єднані в будинку українського клубу.

1918—1945[править]

У 1922—1931 українське життя у Харбіну загальмувалося через припинення зв'язків з Зеленим Клином, а також через труднощі, які чинила китайська адміністрація, опанована рос. впливами. Тоді значну ролю відогравало товариство «Просвіта», діяв тижневик «Українське Життя».

Умови для життя покращали від часу, коли 1931 японці створили буферну державу Манчжоу-Го. Воно знову скупчилося в Українському Народному Домі. В Харбіні 1935 постала Українська Національна Колонія як центр для всіх українців у Манчжурії. У 1932—1937 pp. виходив «Манджурський Вісник» (редактор І.Світ), з 1934 українці мали свої радіопередачі.

Після окупації Манчжурії 1945 радянськими військами більшість українців була заарештована й вивезена, а українські установи ліквідовані.

Кількість українців у 1930—1940-х pоках — близько 15 000.

Персоналії[править]

Див. також[править]

Література[править]

Примітки[править]

Посилання[править]

Шаблон:Найбільш густонаселені міста Китаю

Категорія:Міста Зеленої України Категорія:Міста Китаю Категорія:Українці Китаю Категорія:Міста-мільйонники Китаю Категорія:Міста Хейлунцзяну * Категорія:Населені пункти, засновані 1898