Снятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Снятинський район
120x120px 140x120px
Герб Прапор
300x300px|Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: {{#property:P1077}}
Населення: Шаблон:Населення районів Івано-Франківської області
Площа: 600 км²
Густота: 110.2 осіб/км²
Тел. код: +380-3476
Поштові індекси: 78300—78364
Населені пункти та ради
Районний центр: Снятин
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Смт: 1
Села: 47
300px|Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності, 1, 2-50-11
Вебсторінка: Снятинська РДА
Снятинська райрада
Голова РДА: Пішак Микола Іванович
(перший заступник голови)[1]
Голова ради: Угрин Іван Михайлович
Мапа
Шаблон:Mapframe для карток

20px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Снятинський район] у Вікісховищі

Сня́тинський райо́н — район України на південному сході Івано-Франківської області. Населення становить 65 975 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 600 км². Район утворено у 1940 році.

Географія[править]

Розташування[править]

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т. зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.

Шаблон:Розташування2

Геологія[править]

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло річки Прут. Почало створюватися «обличчя» сучасного суходолу.

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами приток річки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені ґрунти чорноземного типу 28.

Ґрунти[править]

Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів.

Гідрографія[править]

Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і і Говерли.

Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег річки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття — гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа — на правобережжі, і там само — найбільші його притоки — Черемош, Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині. Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них — Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2 км).

Флора[править]

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64 % земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові.

Природно-заповідний фонд[править]

  • Ботанічні заказники:

Іванків, Урочище Лупені, Хомів.

  • Заповідні урочища:

Дубки, За Лазами, За Прутом, Мар'яникове-1, Мар'яникове-2, Панський луг-1, Панський луг-2, Русівське, Чорняве.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Дуб Яноти, Урочище «Сивулька-Бита».

  • Дендрологічні парки:

«Пролісок».

Районний центр[править]

Районний центр — місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот становить 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня — 4,9°, липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин — 273, Кулачин — 238 , Залуччя — 212, Микулинці — 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів—Чернівці.

До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб. Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту — 910 км, площа басейну 27500 км². У межах області, від витоку до м. Снятина, річка має довжину близько 150 км.

Історія[править]

Місто Снятин — районний центр, розташований на лівому березі річки Прут. На території міста знайдено скарб та велику кількість окремих римських монет II—IV ст. Перші відомості про Снятин належать до 1158 року.

Снятин назвали ім'ям власника міста — воєводи Костянтина Сірославовича, високого воєначальника і боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла, який в літописі іменується Кснятин, Костянтин.

На Снятинщині у 1490 році відбулось відоме антифеодальне повстання під приводом Мухи.

До стародавніх поселень району належать Княже (1405 р.), Залуччя (1442), Балинці (1462 р.), Заболотів (1579 р.), Рудники (друга половина XV ст.), Стецева (1472 р.).

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році.

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком прийняв рішення про приєднання Русівської сільради до Потічківської.[2]

Адміністративний устрій[править]

Адміністративно-територіально район устрій Снятинського району Івано-Франківської області на 1 міську раду, 1 селишну раду та 31 сільську раду, які об'єднують 49 населених пунктів і підпорядковані Снятинській районній раді. Адміністративний центр — місто Снятин[3].

Економіка[править]

Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

Провідне місце в економіці Снятина займає сільське господарство.

Населення[править]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Шаблон:СВ-Таблиця-Піраміда

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 68481 99,29 %
росіяни 305 0,44 %
поляки 45 0,06 %
білоруси 38 0,06 %
молдовани 23 0,03 %
інші 79 0,11 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 68608 99,47 %
російська 273 0,40 %
білоруська 23 0,03 %
польська 20 0,03 %
молдовська 12 0,02 %
інші 35 0,05 %
Населений пункт Рада Населення
Балинці Балинцівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Белелуя Белелуївська сільська рада Шаблон:СЧТ
Борщів Борщівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Борщівська Турка Борщівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Будилів Будилівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Бучачки Балинцівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Видинів Видинівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Вишнівка Ганьківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Вовчківці Вовчківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Ганьківці Ганьківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Горішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада Шаблон:СЧТ
Джурів Джурівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Долішнє Залуччя Горішньозалучанська сільська рада Шаблон:СЧТ
Драгасимів Княженська сільська рада Шаблон:СЧТ
Завалля Завальська сільська рада Шаблон:СЧТ
Заболотів Заболотівська селищна рада Шаблон:СЧТ
Задубрівці Задубрівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Запруття Завальська сільська рада Шаблон:СЧТ
Зібранівка Шевченківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Іллінці Іллінецька сільська рада Шаблон:СЧТ
Келихів Тулуківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Княже Княженська сільська рада Шаблон:СЧТ
Красноставці Красноставська сільська рада Шаблон:СЧТ
Кулачківці Кулачківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Любківці Олешківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Новоселиця Новоселицька сільська рада Шаблон:СЧТ
Олешків Олешківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Орелець Устянська сільська рада Шаблон:СЧТ
Підвисоке Підвисоцька сільська рада Шаблон:СЧТ
Попельники Попельниківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Потічок Потічківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Прутівка Прутівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Рожневі Поля Шевченківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Рудники Рудниківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Русів Русівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Снятин Снятинська міська рада Шаблон:СЧТ
Стецева Стецівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Стецівка Стецівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Троїця Троїцька сільська рада Шаблон:СЧТ
Тростянець Тростянецька сільська рада Шаблон:СЧТ
Трофанівка Балинцівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Тулова Устянська сільська рада Шаблон:СЧТ
Тулуків Тулуківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Тучапи Тучапська сільська рада Шаблон:СЧТ
Устя Устянська сільська рада Шаблон:СЧТ
Хлібичин Борщівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Хом'яківка Кулачківська сільська рада Шаблон:СЧТ
Хутір-Будилів Хутір-Будилівська сільська рада Шаблон:СЧТ
Шевченкове Шевченківська сільська рада Шаблон:СЧТ

Політика[править]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Снятинського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,06 % (проголосували 38 332 із 51 760 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,20 % (20 009 виборців); Юлія Тимошенко — 25,48 % (9 766 виборців), Олег Ляшко — 12,16 % (4 660 виборців), Анатолій Гриценко — 4,24 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,64 %.[6]

Пам'ятки[править]

У Снятинському районі на обліку перебувають 134 пам'ятки архітектури.

Персоналії[править]

Багато мешканців Снятина стали знатними людьми. Найбільш відомий видатний український письменник-новеліст Василь Стефаник (у селі Русові він проживав і творив все своє життя, народний художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка В. Касіян, письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталя Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р. Симович (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України) та письменник П. Мельник (псевдонім Петро Голота). У Снятині відкрито літературно-меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь Стефаник (1941 р.), Марко Черемшина (1949 р.).

Примітки[править]

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

[[Категорія:Статті без джерел з Шаблон:Ambox/date]]Категорія:Статті з неправильним параметром дати у шаблоніКатегорія:Усі статті без джерел

Шаблон:Ukr-geo-stub

Категорія:Снятинський район Категорія:Райони Івано-Франківської області Категорія:Покуття Категорія:Виборчий округ 89