Сарна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
bgcolor=Шаблон:Taxobox color|Сарна
Файл:Capreolus capreolus 2 Jojo.jpg
bgcolor=Шаблон:Taxobox color| Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Шаблон:Taxobox ordo: Оленеподібні (Cerviformes)
Шаблон:Taxobox subordo: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Рід: Сарна (Capreolus)
Gray, 1821
Поширення роду сарн
Поширення роду сарн
Посилання
Шаблон:Nowrap [[Commons:Category:{{#property:P373}}|{{#property:P373}}]]
Шаблон:Nowrap Capreolus
Шаблон:Nowrap {{#property:P830}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P961}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P815}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P627}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P685}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P962}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P1391}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P842}}

Шаблон:Taxobox regnumcat

Са́рна[1][2], серна (Capreolus Gray, 1821) — рід ссавців з родини оленевих (Cervidae). Цей рід інколи називають також «дикі кози» або «козулі». Етимологія: назва споріднена з лат. cervus (від Шаблон:Lang-x-ie — «ріг»), дінд. srŋgam («ріг») і Шаблон:Lang-x-slav («корова»)[3].

Види сарн[править]

У складі роду — два види:

Межа між європейською і азійською сарнами проходить приблизно по р. Волга. Інколи кавказьких сарн відносять до азійського виду.

Поширення[править]

Сарни європейські живуть у Європі до півночі Середньої Скандинавії й Фінської затоки, гирла Ками і верхів'я Печори. Далі ареал сарн охоплює Малу Азію, Північний Іран, Північний Ірак, Кавказ й Крим.

В Азії сарни (сарна азійська) населяє Сибір й Далекий Схід, на півдні доходячи до Північного Казахстану; населяє Тянь-Шань, Алтай, Північну Монголію, Північно-Східний Китай, Корею, зустрічається на півдні Східного Тибету й Північного Сичуаню.

В Україні трапляється нечасто[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел. В природних умовах окремі особини було помічено в Сарненському районі (Полісся, Рівненщина) та на території національного природного парку "Кременецькі гори" (Тернопільщина).

Сарни в культурі та мистецтві[править]

Відомим є малюнок неповторного Ніко Піросмані, який називається «Сарна на тлі ландшафту» (див. фото). кілька полотен із сарнами належить перу німецького художника-експресіоніст Франца Марка. За назвою цієї тварини названі три населені пункти України: місто Сарни Сарненського району Рівненської області, до того ж зображення тварини присутнє як на гербі та прапорі міста так і на гербі й прапорі району; а також два села: Сарни, Львівська область, Яворівський район та Сарни, Черкаська область, Монастирищенський район.

Поширені синоніми[править]

Одна з поширених вернакулярних назв сарни — дика коза, або козуля, а в літературі радянської доби набула поширення видозміна останньої назви — «косуля». Асоціація назви роду з назвою роду Коза (Capra) є невиправданою, оскільки сарна і коза належать до різних родин: оленевих і бикових, відповідно[4].

До певної міри назву «козуля» можна розглядати як відповідник латинської назви, в якій корінь «Capra» означає «козу», а зменшувальний суфікс «-olus» формує діючу власну назву. За «Словарем» Б. Грінченка, «козуля» — маленька корова з кривими рогами[5]. На відміну від «козулі», у сарни, як тлумачить цю назву В. Даль, «ріжки оленячі»[6]. Подібність назви «косуля» до слів «косити(ся)», «косий» пов'язане з пізнішим зближенням «козуля» і «косой» у російській мові[7] і не пов'язана з жодною з особливостей роду Capreolus. У російськомовній літературі початку і середини ХХ ст. також існувала аналогічна назва «козуля», проте приблизно з 1970 р. її трансформували у «косуля».

Примітки[править]

  1. Шаблон:ЕСУМ5
  2. Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—131. (Обговорення вживання назви)
  3. Шаблон:Грінченко
  4. В. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
  5. Шаблон:ЕСУМ3

Категорія:Оленеві Категорія:Мисливські звірі