Повітряні сили Німеччини

Материал из МДПУ Вікіпедія | MDPU Wikipedia
Перейти к навигации Перейти к поиску
Файл:BW Schirmmütze Luftwaffe Gold.png
Сучасний знак військових Люфтваффе

Повітряні сили Німеччини або Люфтва́ффе (нім. Luftwaffe — повітряна зброя) — назва німецьких повітряних сил у складі рейхсверу, вермахту і бундесверу.

Історія

Перша світова війна

Докладніше: Імперська повітряна служба Німеччини

З появою військової авіації попередник Люфтваффе Імперська повітряна служба Німеччини (нім. Luftstreitkräfte) була організована в 1910 році. Військові мали намір використовувати авіацію перш за все для розвідки на підтримку армії на землі, так само як повітряні кулі були використані протягом Франко-прусської війни 1870—1871 рр.

Хоча військово-повітряна служба використовувала різні типи літальних апаратів (винищувачі, розвідники, бомбардувальники і дирижаблі), найвідомішими для публіки були пілоти-винищувачі, такі як Манфред фон Ріхтгофен («червоний барон»), Ернст Удет, Герман Герінг, Макс Імельман, Вернер Фосс.

До початку 1918 р. на літаках Німеччини і Австро-Угорщини була використана емблема ордену Залізного хреста. Далі було використано грецький хрест чорного кольору на білому фоні.

За Версальським договором Імперська військово-повітряна служба була розпущена і літаки були знищені.

Міжвоєнний період

У зв'язку з забороною на існування військово-повітряних сил в Німеччині військові пілоти мали тримати своє тренування в таємниці. З 1924 по 1933 рр. в Липецьку провадилось тренування німецьких пілотів на літаках радянського, нідерландського і німецького виробництва.

В Німеччині існувала напіввійськова організація «Німецький повітряний союз» (нім. Deutscher Luftverband), яким керував Ернст Удет. 26 лютого 1935 Адольф Гітлер наказав Герману Герінгу створити військово-повітряні сили. Люфтваффе було створено на основі «Німецького повітряного союзу».

Люфтваффе мало добру можливість випробувати пілотів, авіацію і тактику в Іспанській Громадянській Війні 1936—1939, коли Легіон Кондора був відправлений до Іспанії на підтримку анти-республіканського повстання під проводом Франціско Франко.

Друга світова війна

Докладніше: Повітряні сили Третього Рейху

Перед початком війни, Люфтваффе була одною з найсучасніших, наймогутніших і найдосвідченіших військових авіацій у світі. Люфтваффе мало перевагу у літаках перед суперниками. Військово-повітряні сили були невід'ємною частиною доктрини Бліцкригу. Використання пікіруючих бомбардувальників Ju 87 «Штука» (нім. Stuka) для підтримки армії і переважаючих сил тактичних винищувачів були ключами до декількох ранніх успіхів. Месершміт Bf 109 був найбільш різностороннім винищувачем, і його було проектовано коли біплани були ще стандартом. Фокке-Вульф Fw 190 вважається найкращим німецьким винищувачем Другої світової війни. Влітку і восени 1940 р, Люфтваффе програло битву над Британією, першу цілком повітряну битву, що стала першою поразкою Німеччини. Вслід військовим невдачам на Східному фронті, від 1942 року у Люфтваффе почався поступовий занепад. Авіація союзників стала переважати німецьку кількістю. Під кінець війни Люфтваффе не було більше головним чинником, і незважаючи на постачання удосконалених літаків, таких як Месершміт Me262 і Me163, боєздатність сил падала через нестачу палива, недостатність виробничих потужностей і відсутність навчених пілотів.

Холодна війна

Докладніше: Холодна війна

Люфтваффе було розпущено в серпні 1946 року.

Люфтваффе було створено знов після приєднання ФРН до НАТО у 1955 р. Більшість літальних апаратів, які використовувало Люфтваффе, було розроблено в США і виготовлено в Німеччині за ліцензією. На фюзеляжі літаки мали знак залізного хреста, на кілі — зображення прапора ФРН.

Багато відомих пілотів-винищувачів, які були у Люфтваффе під час Другої світової війни, стали пілотами військової авіації ФРН і пройшли навчання в США на сучасній техніці. Серед них Еріх Гартманн, ас з найбільшим рахунком (352 збитих літаків), Герхард Баркхорн (301), Гюнтер Ралль (275) і Йоганнес Штайнгофф (176). Штайнгофф, літав на реактивному Ме-262 і зазнав тяжкої аварії на ньому, а згодом став головнокомандувачем Люфтваффе, Гюнтер Ралль був наступником. Гартманн пішов у відставку в чині полковника у 1970 р.

Протягом 1960-х «криза Старфайтера» була великою проблемою в Німеччині, оскільки багато пілотів винищувача Lockheed F-104 Starfighter зазнали аварії. У Люфтваффе 292 з 916 Старфайтерів потерпіли аварії, забравши життя 115 пілотів. Західна німецька публіка вірила в те, що Старфайтер був ненадійним і називала його «творець вдів» (нім. Witwenmacher), літаюча труна (нім. fliegender Sarg) і «цвях у ґрунті» (нім. Erdnagel).

Штайнгофф і його заступник Ралль звернули увагу на те що в інших країнах Старфайтер виявляється набагато безпечнішим — Іспанія не втратила жодного у той самий час. Американські фахівці перекладали відповідальність за аварії на практику агресивних польотів і польотів на дуже малих висотах німецькими пілотами. Штайнгофф і Ралль вирушили в США для навчання інструкторами Lockheed, і помітили деякі специфічні особливості в навчанні, які могли створити ситуації для нещасних випадків. Штайнгофф і Ралль негайно змінили навчальний курс для пілотів Старфайтерів, і кількість нещасних випадків швидко зменшилась до таких же або кращих, ніж в військово-повітряних силах інших країн. Незважаючи на покращення ситуації, Старфайтери було замінено в Німеччині раніше, ніж в інших країнах.

На початку червня 1979 р. Люфтваффе стала отримувати винищувачі-бомбардувальники Panavia Tornado. Всього було отримано 212 літаків.

Об'єднання Німеччини

Військово-повітряна служба НДР (нім. Luftstreitkräfte der NVA) була приєднана до Люфтваффе після об'єднання Німеччини у жовтні 1990. Через те, що в НДР стояли на озброєнні літаки виробництва Східного блоку, такі як Су-17, МіГ-21, МіГ-23 і винищувачі МіГ-29, більша частина обладнання яких була не сумісна із західнонімецьким обладнанням НАТО, тому вони були виведені з експлуатації і продані або передані новим членам НАТО в Східній Європі, таким як Польща і країни Балтії.

Техніка та озброєння

Тип Виробництво Призначення Кількість Примітки Зображення
Бойові літаки
Eurofighter Typhoon Європейський Союз Євросоюз багатоцільовий винищувач 123[1] Всього замовлено 180.[1]. З доповіді Міноборони ФРН на 2 грудня 2015 року ПС ФРН мають у своєму розпорядженні всього 55 літаків здатних виконувати бойові завдання.[2]. 200px
Panavia Tornado IDS

Panavia Tornado ECR

[[Файл:Шаблон:Прапор Germany|20x13px|Germany]] Німеччина винищувач-бомбардувальник

розвідник-бомбардувальник

86[3]


20[3]

З доповіді Міноборони ФРН на 2 грудня 2015 року ПС ФРН мають у своєму розпорядженні 93 літаки Tornado. З них 66 знаходяться в експлуатації, а здатних виконувати бойові завдання лише 29. 200px

200px

Транспортні і пасажирські літаки
Airbus A400M Європейський Союз Євросоюз транспортний 5[1]. план 53 літаки[1]. 200px
Airbus A310

Airbus A310 MRTT

Європейський Союз Євросоюз пасажирський

літак-заправник

1[3]

4[3]


створені на базі Airbus A310
200px

200px

Transport Allianz C.160 Transall Європейський Союз Євросоюз середній військово-транспортний літак 53[3] 200px
Airbus A340 Європейський Союз Євросоюз VIP Транспорт 2[3] 200px
Airbus A319 Європейський Союз Євросоюз пасажирський 2[3] 200px
Bombardier Global Express Канада Канада адміністративний літак 4[3] модель Global 5000 200px
Навчальні літаки
Raytheon T-6 Texan II Шаблон:USA навчально-тренувальний 69[3] 200px
Northrop T-38 Talon Шаблон:USA навчально-тренувальний 40[3] 200px
Гелікоптери
Eurocopter H145M Європейський Союз Євросоюз багатоцільовий гелікоптер 15[3] військовий варіант 200px
Sikorsky CH-53G/GA

Sikorsky CH-53GS/GE

[[Файл:Шаблон:Прапор Germany|20x13px|Germany]] Німеччина важкий транспортний гелікоптер

пошуково-рятувальний

64[3]


20[3]

вироблялися за ліцензією в Німеччині 200px
Eurocopter AS 532 Європейський Союз Євросоюз VIP гелікоптер 3[3] 200px
БПЛА
Euro Hawk Шаблон:USA розвідувальний БПЛА 1 200px
IAI Heron Ізраїль Ізраїль розвідувальний БПЛА 3[4] 200px
ППО
MIM-104F Patriot Шаблон:USA зенітний ракетний комплекс 12[3] PAC-3 200px
MANTIS Німеччина Німеччина зенітно-артилерійський комплекс 2[3]
Ozelot Німеччина Німеччина самохідний зрк 10[3] на основі FIM-92A Stinger 200px
Fliegerfaust 2 Stinger Німеччина Німеччина ПЗРК FIM-92 Stinger виробляється за ліцензією компанією EADS в Німеччині. 200px

Див. також

Посилання

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  2. Німецькі ВПС лише наполовину готові до виконання завдань
  3. 3,00 3,01 3,02 3,03 3,04 3,05 3,06 3,07 3,08 3,09 3,10 3,11 3,12 3,13 3,14 3,15 3,16 Military Balance 2016
  4. Military Balance 2011

Див. також

Шаблон:Збройні сили Німеччини Шаблон:Європа за темами Шаблон:Повітряні сили

* Категорія:Військова авіація Категорія:Збройні сили Німеччини