Офіцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Генерал-хорунжий армії УНР Павло Шандрук Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті і в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. offizier) перекладається як службовець, і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.

В українській мові, напочатку ХХ сторіччя використовувався термін «старшина», який використовуватися після сформування національних українських військових формувань. Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, в лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, отож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер», знову з'являється в 1942 році.

Сучасні офіцерські звання Збройних сил України[править]

Молодші офіцери[править]

Старші офіцери[править]

Вищі офіцери[править]

Див. також[править]

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

Примітки[править]

Посилання[править]

Шаблон:Сержантський та рядовий склад ЗС США Шаблон:ВП-портали


Категорія:Військова організація Категорія:Офіцери