Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Шаблон:Ім'яШаблон:Приєднати з Олекса́ндр (від Шаблон:Lang-sla[1][2]) — чоловіче особове ім'я. Українська форма запису грецького імені (грец. Αλέξανδρος, «захисник людей»[3]. Одне з найпоширеніших імен у світі. Найвідоміший носій — Олександр Македонський. Має високу популярність в Україні, де входить до першої п'ятірки найбільш вживаних імен[4]. Іноземні форми — Алехандро (в іспаномовних країнах), Алешандре (в португаломовних країнах), в мусульманських країнах поширена арабізована форма імені, Іскандер. Жіноча форма в українській мові — Олександра. Патронім — Олександрович. Також — Сашко́, Оле́сь, Ле́сь.

Історія[править]

Уперше згадується Гомером у лінійних письмах Б як друге ім'я Паріса (VIII столітті до н. е.). Всесвітню відомість отримало завдяки царю Македонії Александру Великому (IV столітті до н. е.) Також було одним з назв (епітетів) богині Гери (старшої дочки Кроноса (Сатурна) і Реї), яка, вважалося, армувала воїнів у бою.

Форми[править]

Упродовж кількох століть запозичене грецьке ім'я поступово пристосовувалося до слов'янських мов, шляхом його спрощення, скорочення та доповнення традиційними суфіксами. Наприклад, усувався кінцевий -андр, -сандр та залишався Алекс, Алек (Алік), які з роками набували статусу самостійного офіційного імені.

В українській мові, завдяки властивій їй особливості, початковий звук А- пом'якшувався О- або ж взагалі відкидався, а також додавався зменшувально-пестливий суфікс, зокрема -сь з утворенням імен Олесь та Лесь. Однак, поступово пестлива форма увійшла в мову, утративши своє «пестливе» значення, та стала побутовою. Нині зазначенні імена на ряду з Олександром вважаються офіційними документальними українськими іменами.

Аналогічні, але більш прості перетворення зазнала й російська форма імені та пов'язана з давньою традицією давати прізвиська. Так утворився Алексаша, а пізніше в просто Саша. А з Сашура вже в Шура. Однак, зазначені імена-прізвиська з давніх-давен вважалося, що повинні використовуватися лише в усному повсякденному спілкуванні, тому по нині так і не набули офіційного статусу.

Форма імені (гіперонім) Нейтральна неформальна зменшена форма імені (Шаблон:Не перекладено) Грубувато-фамільярне або дружнє вживання імені (аугментатив) Зменшувально-пестливе звернення до імені (димінутив)
Олександер, Александр, Александер Алекс, Шаблон:Не перекладено, Алек, Алеко, Шаблон:Не перекладено Алексаша, Алексаня, Алексаха, Алексюха, Алекос, Сало, Сандр, Санюра, Санюта, Санюха, Сашуха, Сашута Олександрушка, Александрушка
Олесь, Лесь Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Олесик, Лесик Олекся, Олексюша, Алекся, Алексюша
Саша Сашко, Саня, Санька, Саньок, Сашура (заст.) Сашенька, Сашечка, Сашуня, Сашуля, Санюша, Шаблон:Не перекладено
Шура Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Шурик Шурка, Шуруня, Шурочка Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info

Іншими мовами[править]

Шаблон:Colbegin

Шаблон:Colend

Особи[править]

Шаблон:Colbegin

Папи[править]

Королі[править]

Грузія
Польща
Росія
Сербія
Шотландія

Інші[править]

Шаблон:Colend

Іменини[править]

Церква Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Юліанський 8, 10, 14, 17, 31 7, 17, 19, 20, 21 6, 8, 10, 14, 17, 22, 25, 26, 28, 29, 30 9, 23, 27, 28, 30 3, 4, 24, 26, 27, 29 1, 2, 8, 11, 20, 22, 23, 26, 27 6, 10, 16, 21, 22, 23 2, 7, 11, 14, 24, 25, 27, 29 3, 4, 9, 12, 13, 17, 20, 22, 26 3, 4, 5, 9, 11, 13, 14, 25, 30 2, 3, 4, 5, 12, 13, 14, 16, 17, 20, 22, 23, 25, 27 2, 3, 6, 7, 8, 17, 22, 23, 25, 26, 28, 30
Григоріанський 6, 30 18, 26 10, 27, 28 22, 24 3 2, 4, 6 10 1, 11, 26, 28 21 5, 11, 17, 22 9, 24 12

Примітки[править]

  1. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.-Л., 1950. — С. 294.
  2. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 737-752.
  3. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. 2005:74
  4. "Найпопулярніші імена для новонароджених". Головне управління статистики у Львівській області Державної служби статистики України. 2017-05-18. Retrieved 2017-05-18. 

Джерела[править]

  • Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. Словник-довідник (Інститут мовознавства НАНУ; 3-тє вид., випр). Київ: Наукова думка, 2005. ISBN 966-00-0550-4.
  • Шаблон:ГрінченкоСловник Грінченко, 4 том, С 557 сторінка.
  • Глинський І. В. Твоє ім'я — твій друг. — К.: Веселка, 1985. — 238 с.
  • З історії власних імен. — У кн.: Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990. — С. 143—168.
  • Ковалик. Словотвір особових імен в українській мові (здрібніло-пестливі утворення). — В кн.: Територіальні діалекти і власні назви. — К.: Наук, думка, 1965. — С. 216—225.

Посилання[править]

Див. також[править]

Категорія:Українські імена Категорія:Чоловічі імена Категорія:Чоловічі імена грецького походження