Лужний Олег Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(перенаправлено с «Олег Лужний»)
Перейти к навигации Перейти к поиску
Олег Лужний
Шаблон:InfoboxImage
Особові дані
Повне ім'я Олег Романович Лужний
Народження {{wikidata/p569 {{{дата смерт
  Шаблон:Wikidata/p19
Смерть Шаблон:Wikidata/p570
  Шаблон:Wikidata/p20
Зріст Шаблон:Вікідані
Вага Шаблон:Вікідані
Прізвисько Шаблон:Вікідані
Громадянство Шаблон:Wikidata/p27
Позиція Шаблон:Wikidata
Інформація про клуб
Поточний клуб Шаблон:Вікідані
Номер Шаблон:Вікідані
Юнацькі клуби
СРСР СКА «Карпати»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985—1988 СРСР «Торпедо» (Л) 88 (1)
1988—1989 СРСР СКА «Карпати» 29 (0)
1989—1999 Україна «Динамо» (К) 253 (13)
1999—2003 Англія «Арсенал» (Л) 75 (0)
2003—2004 Англія «Вулвергемптон» 6 (0)
2005 Латвія «Вента» 9 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989—1990 СРСР СРСР 8 (0)
1992—2003 Україна Україна 52 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005 Латвія «Вента»
2007 Україна «Динамо» (К) (в.о)
2010 Україна «Динамо» (К) (в.о)
2012—2013 Україна «Таврія»
2016 Україна «Карпати»
2017—2019

||width="100%" | Україна «Динамо» (К) ||align="right"| асистент

Звання, нагороди
Нагороди

Шаблон:Wikidata

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Категорія:Персоналії за алфавітом

Оле́г Рома́нович Лу́жний (Шаблон:Нар 5 серпня 1968, Львів) — український футбольний тренер, у минулому — футболіст, правий захисник, гравець збірної України з футболу.

Біографія[править]

Ранні роки[править]

Вихованець ДЮСШ «Карпати» (тренери: Юрій Гданський і Юрій Дячук-Ставицький), потім навчався у Львівському училищі фізичної культури.

На початку кар'єри Лужний грав за «Торпедо» Луцьк (1985—1988) і СКА «Карпати» Львів (1988).

Динамо[править]

1989 року став гравцем київського «Динамо», де грав на позиції правого захисника, вигравши чемпіонат і кубок СРСР 1990 року і чемпіонат України сім разів поспіль між 1993 і 1999 роками. Він був капітаном лігочемпіонівського складу «Динамо», який переміг «Барселону» 7:0 за сумою двох матчів у сезоні 1997—98 і здобув сумарну перемогу 3:1 над «Реалом» (Мадрид) на шляху до півфіналу в сезоні 1998—99.

Арсенал[править]

У формі збірної України (1999) Влітку 1999 року захисник підписав контракт з одним із провідних клубів Англії, лондонським «Арсеналом», вразивши тренера Арсена Венгера грою за «Динамо» у переможних матчах проти лондонців у Лізі чемпіонів з загальним рахунком 4-2. Передбачалося, що Олег стане заміною Лі Діксону, проте він не зміг повністю витіснити колишнього гравця збірної Англії. Хоча Лужний нерегулярно потрапляв до стартового складу (молодий іспано-камерунець Лорен був придбаний наступного року як довгострокова заміна Діксону), він зіграв 110 матчів протягом чотирьох років у клубі, найчастіше на правому фланзі захисту, а також в центрі і на лівому фланзі, і навіть одного разу виводив команду на поле у ролі капітана у грі на кубок Ліги. В сезоні 2001-02 він виграв «дубль» (Прем'єр-Лігу і кубок Англії) у складі «Арсенала». Останнім матчем п. Олега за «Арсенал» став переможний фінал кубка Англії проти «Саутгемптона» у 2003 році — одна з його найкращих ігор за клуб.

Завершення кар'єри[править]

Влітку 2003 року Лужний підписав контракт з «Вулвергемптоном», який щойно заробив право грати у Прем'єр-Лізі, і провів там один сезон, зігравши лише 10 матчів. Він залишив «вовків» улітку 2004 року. 2005 року протягом недовгого часу був граючим тренером латвійського клубу «Вента» (Кулдіга), але покинув його після того, як у клубу почалися фінансові проблеми, і завершив кар'єру футболіста.

Збірна[править]

У 20-річному віці Лужний дебютував у збірній СРСР, за яку зіграв 8 разів у 1989-90 роках, але пропустив Чемпіонат світу 1990 через травму. Після здобуття незалежності Лужний виступав за збірну України, зігравши за неї 52 матчі, хоча так і не потрапив у фінальну частину великих змагань — Україна тричі вибувала на стадії плей-оф.

Лужний був капітаном збірної України 39 разів, що є рекордом. У грудні 2000 року тижневик «Український футбол» включив його до символічної збірної України XX сторіччя за результатами загальнонаціонального опитування. За кількістю голосів Лужний поступився лише Олегові Блохіну, Андрію Шевченку і Анатолію Дем'яненку.

Тренерська кар'єра[править]

«Динамо»[править]

Олег Лужний під час роботи у тренерському штабі «Динамо». 16 вересня 2010 року У травні 2006 року Лужний став помічником тренера київського «Динамо». З листопада до грудня 2007 року, після того, як Йожеф Сабо за станом здоров'я залишив свій пост, виконував обов'язки головного тренера «Динамо». За два місяці тренер здобув важливу перемогу в Чемпіонаті України над донецьким «Шахтарем», скоротивши відставання від донеччан. Проте якщо в Україні Олег зумів трохи підкоригувати ситуацію, то в Європі він не перервав катастрофічну серію поразок Ліги Чемпіонів, яка закінчилась важкою поразкою від лісабонського «Спортінга».

« ...з футболістами такого класу ми не можемо грати вище за рівень чемпіонату України. У них немає нічого – ні характеру, ні духу, ні футбольної злості...[1] »

Після призначення головним тренером Юрія Сьоміна у січні 2008 року, Лужний знов став помічником головного тренера.

1 жовтня 2010 року вдруге став виконувачем обов'язків головного тренера «Динамо» після того, як Валерій Газзаєв подав у відставку[2]. Команда Газзаєва погано почала сезон — вже в кінці літа «Динамо» вдруге за останні 14 років не пройшло до групового етапу Ліги Чемпіонів, а в груповому турнірі Ліги Європи кияни після двох турів опинились на останньому місці в групі. Своє завдання Лужний виконав — Динамо пробилось до весняної частини Ліги Європи, вигравши в групі 3 матчі з 4 та жодного разу не програвши (різниця м'ячів 8-2). А після матчу з «Шерифом» ультрас «Динамо» вивісили транспарант, в якому бажали залишити Олега повноцінним головним тренером. Проте після повернення Сьоміна, Лужний знову увійшов до тренерського штабу команди.

2 червня 2017 року головним тренером київського «Динамо» став Олександр Хацкевич. Білоруський фахівець включив Олега Романовича в список своїх асистентів.

«Таврія»[править]

6 червня 2012 року Олег Лужний підписав контракт з Сімферопольською «Таврією» на три роки[3], у якій став головним тренером. Це стало першою повноцінною роботою Лужного на посаді головного тренера. 19 травня 2013 року «Таврія» в напруженому матчі переграла київське «Динамо» з рахунком 3:2, тим самим позбавивши киян права на участь в кваліфікації Ліги Чемпіонів 2013—2014 років, але в підсумку посіла найгірше за останні 10 років місце в прем'єр-лізі — 11 і керівництво клубу 15 липня 2013 року достроково розірвало контракт з Лужним[4].

У березні 2015 року Олега Лужного обрали до Виконавчого комітету Федерації футболу України, як представника Рівненської федерації футболу[5].

«Карпати»[править]

16 січня 2016 року з достовірних джерел стало відомо про те, що Олег Лужний очолить «Карпати» (Львів)[6]. Офіційно «Карпати» оголосили про це 22 січня[7].

Титули і досягнення[править]

У складі Динамо (Київ)[править]

У складі «Арсеналу» (Лондон)[править]

У складі молодіжної збірної СРСР[править]

Особисті досягнення[править]

Статистика виступів[править]

Клубна[править]

Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Інші Загалом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Торпедо (Луцьк) 1985 13 0 - - - - - - 13 0
1986 34 0 - - - - - - 34 0
1987 30 0 ? ? - - - - ? ?
1988 11 1 - - - - - - 11 1
Всього 88 1 ? ? - - - - ? ?
СКА Карпати 1988 29 0 - - - - - - 29 0
Всього 29 0 - - - - - - 29 0
Динамо 1988 - - 2 0 - - - - 2 0
1989 27 0 5 0 5 0 - - 37 0
1990 12 0 2 0 2 0 - - 16 0
1991 28 0 2 0 9 0 - - 39 0
1992 13 2 3 0 - - - - 16 2
1992-93 26 3 7 1 3 0 - - 36 4
1993-94 34 1 4 0 2 0 - - 40 1
1994-95 24 4 5 0 6 0 - - 35 4
1995-96 24 1 5 0 1 0 - - 30 1
1996-97 28 2 1 0 2 0 - - 31 2
1997-98 16 0 4 0 9 0 - - 29 0
1998-99 21 0 3 0 13 0 - - 37 0
Всього 253 13 43 1 52 0  —  — 348 14
Арсенал 1999-00 21 0 1 0 6 0 3 0 31 0
2000-01 19 0 2 0 8 0 - - 29 0
2001-02 18 0 4 0 3 0 1 0 26 0
2002-03 17 0 2 0 4 0 1 0 24 0
Всього 75 0 9 0 21 0 5 0 110 0
Вулвергемптон 2003-04 6 0 2 0 - - 2 0 10 0
Всього 6 0 2 0 0 0 2 0 10 0
Вента (Кулдіга)
(граючий тренер)
2005 9 0 - - - - - - 9 0
Всього 9 0 0 0 0 0  —  — 9 0
Всього за кар'єру 460 14 ? ? 79 0 7 0 ? ?
  • Інші — Національний Суперкубок та Кубок Ліги
  • Статистика в Кубках СРСР та єврокубках подана за схемою «осінь-весна» та зарахована в рік початку турніру

Кар'єра у складі збірної[править]

Національна збірна Сезон Ігри Голи
СРСР 1989 5 0
1990 3 0
Всього 8 0
Україна 1992 1 0
1993 - -
1994 5 0
1995 6 0
1996 4 0
1997 6 0
1998 3 0
1999 8 0
2000 5 0
2001 8 0
2002 3 0
2003 3 0
Всього 52 0
Всього за кар'єру 60 0

Особисте життя[править]

Одружений — дружина Юлія.

Примітки[править]

Посилання[править]

Шаблон:Sister- https://24tv.ua/trener_dinamo_vdruge_odruzhivsya_ta_pokazav_charivnu_druzhinu_foto_n1085632

Шаблон:Navboxes Шаблон:Склад збірної СРСР U21 на чемпіонаті Європи 1990

Категорія:Уродженці Львова Категорія:Гравці збірної України з футболу Категорія:Капітани збірної України з футболу Категорія:Українські футболісти Категорія:Футболісти «Волині» Категорія:Футболісти «Динамо» (Київ) Категорія:Футболісти «Арсенала» (Лондон) Категорія:Футболісти СКА (Львів) Категорія:Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз» Категорія:Футболісти «Венти» Категорія:Українські футбольні легіонери Категорія:Футбольні легіонери в Англії Категорія:Футбольні легіонери в Латвії Категорія:Українські футбольні тренери Категорія:Тренери ФК «Динамо» Київ Категорія:Тренери ФК «Вента» Категорія:Тренери ФК «Таврія» Сімферополь Категорія:Тренери ФК «Карпати» Львів Категорія:Радянські футболісти Категорія:Гравці молодіжної збірної СРСР з футболу Категорія:Гравці збірної СРСР з футболу Категорія:Майстри спорту СРСР міжнародного класу