Новгород-Сіверський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:НП України

Но́вгород-Сі́верський — місто обласного[1] значення в Чернігівській області, центр Новгород-Сіверського району. Розташоване на березі річки Десна. Є одним із найпівнічніших міст України. Населення 1 січня 2017 року становило 13 513 мешканців.

Географія

Розташування

Новгород-Сіверський розкинувся на північному сході Чернігівської області на мальовничих берегах Десни.

Відстань до обласного центру — 171 км.

Координати міста: 52°00'31" пн. ш. 33°16'25" сх. д.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C). У середньому за рік у Новгород-Сіверському випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.[2]

Назва

Назва міста дійшла до нас у первісному вигляді і походить вона від укріплення Новий Городок, що виникло на старому городищі сіверян.

Історія

Див. також: Сіверське князівство, Новгород-Сіверська стоянка

VI—ХІІІ століття

Археологами відкрите поселення ранніх слов'ян, давньоруське городище № 1 — в околицях міста на лівому березі Десни. В урочищі Замок, Пушкінські вали відкрито поселення ранньозалізного віку, там же поселення ранніх слов'ян і давньоруське городище № 2, розміщене в межах міста, що складається з двух укріплених частин (загальна площа біля 40 гектарів) — залишки давньоруського Новгорода, за князювання Рюріка. Дитинець площею 40 гектарів займає останець корінного правого берега Десни. З усіх боків його оточує вал.[3]

Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Новгорода заселяли східнослов'янські племена сіверян.

Перша письмова згадка про Новгород міститься в «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям», датованому 10781079 роками: «І наступного ранку за Новим Городом розігнали сильне військо Белкатчіна…»[4]

Але ще раніше, 988 роком, у «Повісті минулих літ» позначено, що інший великий київський князь Володимир, хреститель Київської Русі, наказав будувати міста «на Десні, на Острі і на Рубежі, на Сулі і на Стугні», щоб поставити надійний заслін постійним набігам кочівників. На місці колишнього сіверянського городища, на найвищому і найкрутішому пагорбі придеснянських схилів невідомі будівничі звели укріплення. Невдовзі тут уже височіли стіни і вежі міста-фортеці. Петропавлівська церква Спаського монастиря

У 1097 році, згідно з рішенням з'їзду князів у Любечі, Новгород-Сіверський стає стольним градом удільного князівства сина київського князя Святослава Ярославовича Олега Святославовича і за часи існування князівства досяг вершини свого розквіту, розвиваючи залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

В лютому 1153 року місто пережило облогу Київського князя Ізяслава Мстиславича під час боротьби з його дядьком Юрієм Долгоруким та їх союзниками. Вона привела до поразки одного з двох найважливіших союзників князя Юрія на півдні, Святослава Ольговича Новгород-сіверського. Літопис Руський зазначає: «А Юрій рушив на Новгород на Сіверський і звідти ж пішов до [города] Рильська».[5] З цього часу до назви Новгород стали додавати Сіверський з відомих причин, щоб відрізняти від утвореного пізніше двійника — Великого Новгорода.[6]

XІІІ-ХV століття

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверський. Знекровлений і запустілий Сіверський край у 1355 році був звільнений Ольгердом від влади Золотої Орди. Новгород-Сіверський уділ великий князь Литовський Ольгерд передав своєму синові Корибуту-Дмитру. Протягом перебування в складі Великого князівства Литовського і Руського землі Сіверського князівства кілька разів змінювали господаря (див. статтю «Сіверське князівство»).

У 1450-х роках Великий князь Литовський Казимир надає новгород-сіверську землю «для годування» князю-московиту Шемячичу Івану Дмировичу, який попросив політичного притулку в Литві, тому що ворогував із великим князем Московським Іваном III. 1500 року князь Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич вчинивши державну зраду переходить на державну службу до московського князя Івана III, що спровокувало чергову Московсько-Литовську війну. В квітні 1500 року Новгород-Сіверський було окуповано московськими військами.

ХVІI—ХVІIІ століття

Лише в 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово — Сіверські землі повернуто Речі Посполитій, а Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства. У 1620 р. першим серед міст Чернігівщини отримав магдебурзьке право. Герб наданий в 1620 р. королем Сигізмундом III. В зеленому полі зображувалась міська стіна з баштою, а з боків — золоті спис і шабля. Герб символізує серйозний опір жителів міста військам Лжедмитрія, вчинений восени 1604 р.

Після визвольної війни 1648—1657 років місто увійшло до складу новоствореної держави — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків, він перетворюється в значний культурний центр. Того часу в Спасо — Преображенському монастирі було створено слов"яно — латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем, яка видавала книги церковного і світського змісту, серед яких був і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я остаточно увійшов до складу Московського царства.

У 17811796 роках Новгород-Сіверський був центром Новгород-Сіверського намісництва Російської імперії, що включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. Першим губернатором став Журман Ілля Васильович (бл. 1720—1783).

У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

XVII—XVIII століття виявилися сприятливими для розвитку Новгород-Сіверського. Він розширюється, розбудовується та зводяться: величний Успенський собор, ансамбль Спасо — Преображенського монастиря, оригінальний витвір українського дерев"яного зодчества — церква святого Миколи-Чудотворця, Тріумфальна арка, що споруджена перед приїздом імператриці Катерини II до Новгорода-Сіверського.[7]

ХХ століття

Серія адміністративних реорганізацій, що відбулися після Жовтневого перевороту в 1917 році, торкнулося і міста князя Ігоря. У 1923 році воно стало центром району та округу, через два роки увійшло до складу Глухівського, а в 1930 році — Конотопського округів. У 1932 році Новгород-Сіверський стає районним центром новоутвореної Чернігівської області.

Про історію міста український письменник Володимир Малик написав історичні романи «Черлені щити» та «Князь Ігор», де описано похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців у 1185 році.

XXI століття

11 березня 2014 року місто Новгород-Сіверський віднесене до категорії міст обласного значення.[8]

8 жовтня 2016 було демонтовано монумент Леніну біля міського парку ім. Шевченка — останній в Чернігівській області. Попри декомунізаційне законодавство, міський голова Олег Бондаренко тривалий час не бажав демонтувати монумент. Він стверджував, що збирається продати статую іноземним покупцям[9], відтак відмовляється від демонтажу й обґрунтовує це ризиком пошкодити «товар»[10].

Водночас мер міста не збирається знімати викладені мозаїкою на водонапірній башті портрети Леніна та Сталіна у центрі Новгорода-Сіверського, які залишилися недоторканними навіть після «розвінчання культу Сталіна» 1956 року[11].

Населення

Чисельність населення

  • 1781 — 2038 душ чоловічої статі
  • 1858 - 6616 осіб (3861 чоловіків та 2755 жінок)
  • 1892 — 8115 осіб (4235 чоловіків та 3880 жінок)
  • 1897 — 9182 осіб (українці — 4884, євреї — 2941, росіяни — 1296)
  • 1923 — 10 374 осіб
  • 1939 — 11 467 осіб
  • 1959 — 11 249 осіб
  • 1970 — 12 992 осіб
  • 1979 — 14 534 осіб
  • 1989 — 15 377 осіб
  • 2001 — 15 175 осіб
  • 2016 — 13 652 осіб

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

українська мова російська
65,77 % 34,01 %

Пам'ятки історії та культури

Докладніше: Храми Новгород-Сіверського
Докладніше: Цвинтарі Новгород-Сіверського

Гончарні клейма

Освіта і культура

Міська бібліотека Шаблон:Scroll Gallery У 1675 році у Новгороді-Сіверському в Спасо-Преображенському чоловічому монастирі відомим просвітителем Лазарем Барановичем була відкрита перша на Лівобережжі друкарня, яку пізніше перенесли до Чернігова.[12]

Ліквідація гетьманської влади в Україні російським урядом призвела до створення українською козацькою шляхтою низки таємних товариств, метою яких було відродження автономії України. Тоді в Північній Україні був створений гурток у Новгород-Сіверському, що став головним осередком патріотів своєї Батьківщини.[13]

У 1804 у місті було відкрито Новгород-Сіверську гімназію.

1989 року у місті — відкриття державного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».[14]

Зараз у місті працює: Новгород-Сіверська державна гімназія імені К. Д. Ушинського, Новгород-Сіверська гімназія № 1 імені Б.Майстренка, Новгород-Сіверська ЗОШ I—III ст. № 2 та медичне училище.

Готелі

Місто має 3 готелі — новий сучасний «Слов'янський» (вул. Монастирська, 2), збудований ще понад 100 років «Пасвірда»

Люди

Див. також: Категорія:Персоналії:Новгород-Сіверський

Історичні особи. Спасо-Преображенський монастир У місті народився Лазар Баранович, український церковний, політичний та літературний діяч другої половини 17 століття, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський.

У Новгороді-Сіверському жила і вчилась Раїса Петрівна Іванченко — автор багатьох історичних романів, письменник, професор історії.

Випускниками Новгород-Сіверської гімназії, були перший ректор Київського університету Михайло Максимович, ректор Київського університету у 1924—1925 роках Олександр Карпеко, основоположник вітчизняної педагогіки Костянтин Ушинський, вчений і громадський діяч Пантелеймон Куліш та багато інших.[15]

Тут народився Зіновій Давидов, підприємець, «батько всіх сигар», власник фірми «Davidoff».[16]

Сучасники:

  • Колошин Анатолій Іванович (1941, Новгород-Сіверський) — український майстер-різьбяр, заслужений майстер народної творчості України

Уродженці міста

Див. також

Галерея

Виноски

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

  1. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Сайт Верховної Ради України
  2. Клімат у Новгород-Сіверському на meteoprog.ua
  3. та стародавня історія Новгород-Сіверського районуШаблон:Недоступне посилання Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  4. Поучення Володимира Мономаха. (переклад Л.Махновця) Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  5. Літопис Руський.
  6. http://bibliograph.com.ua/novgorod/11.htm Історія Великого Новгорода Походження Новгорода]
  7. Тріумфальна арка. Путівник по Чернігово-Сіверщині Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  8. Шаблон:Постанова ВРУ
  9. Мер Новгорода-Сіверського продає пам'ятник Леніну за ₴1 млн
  10. Градоначальник шукає для Леніна багатих іноземців
  11. Портрети Сталіна і Леніна щодня бачать жителі Новгорода-Сіверського
  12. Історія Чернігівщини
  13. Сторінка Гайдамаки
  14. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  15. Українські енциклопедії та словники — Новгород-Сіверська гімназія
  16. Gorod Портал Чернігова. — Король цигарок Davidoff родом із Новгород-Сіверського. Автор — В. Сапон

Джерела, посилання та література

Шаблон:Бібліоінформація

Шаблон:Stub-meta Шаблон:Новгород-Сіверський Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied Шаблон:Історичні місця Чернігівської області Шаблон:Столиці державних утворень на території сучасної України

Категорія:1044 у Європі Категорія:Міста обласного значення Категорія:Сотенні центри Гетьманщини Категорія:Районні центри Чернігівської області Категорія:Міста Чернігівської області Категорія:Міста Русі Категорія:Полкові центри Гетьманщини Категорія:Міста над Десною Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких Категорія:Виборчий округ 207