Напруженість електричного поля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Файл:VFPt charges plus minus thumb.svg
Лінії напруженості електричного поля навколо точкових зарядів

Напру́женість електри́чного по́ля — силова характеристика електростатичного поля, яка визначається відношенням сили F, що діє на додатній точковий заряд q, вміщений в дану точку поля до величини цього заряду

<math> \mathbf{E} = \frac{\mathbf{F}}{q}</math>

де <math> \mathbf{F} </math> — сила, <math> q </math> — електричний заряд, <math> \mathbf{E} </math> — напруженість електричного поля

В системі СІ вимірюється у В/м, на практиці здебільшого у В/см.

Рівняння Максвелла

Вектор напруженості електричного поля входить в рівняння Максвелла.

Друге рівняння Максвелла

<math> \text{rot} \ \mathbf{E} = - \frac{1}{c}\frac{\partial \mathbf{B}}{\partial t}, </math>

де <math> \mathbf{B} </math> — вектор магнітної індукції, стверджує, що джерелом електричного поля може бути змінне магнітне поле.

Поведінка на розривній границі

У випадку різкої границі між середовищами вектор напруженості електричного поля не може бути визначений із диференційних рівнянь Максвелла, оскільки при розривах у полях похідні невизначені. В такому випадку використовуються граничні умови. Щодо напруженості електричного поля гранична умова Максвелла вимагає тангенційних складових цього вектора.

<math> E_t^{(1)} = E_t^{(2)}</math>.

Тут індекси вгорі характеризують середовища.

На поверхні ідеального провідника тангенціальна складова вектора напруженості електричного поля дорівнює нулю.

Нормальна складова напруженості електричного поля в загальному випадку неперервною не є. Неперерервність зберігає нормальна складова вектора електричної індукції.

Визначення рівнів впливу електромагнітного поля промислової частоти

Це вимірювання або розрахунок напруженості електричного поля (ЕП), магнітного поля (МП) у точці можливого перебування працівників та екстраполяція вимірів і розрахунків до максимальних значень напруги і струму[1].

При впливі на весь організм людини гранично допустимі рівні напруженості визначаються по ЕП — 25 кВ/м, а МП — 6 кА/м. При впливі тільки на кінцівки людини гранично допустимі рівні напруженості визначаються по ЕП — 25 кВ/м, а МП — 12 кА/м. Перебування незахищеної людини в ЕП напруженістю до 5 кВ/м включно дозволяється протягом всього робочого дня[2].

Див. також

Примітки

Література

Шаблон:Electric-stub


Категорія:Електрика Категорія:Електричне поле Категорія:Безпека життєдіяльності