Зовнішні покриви риб: различия между версиями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
imported>Maxim Gavrilyuk
 
 
Строка 1: Строка 1:
За незначними винятками, зовнішні покриви [[риби|риб]] представлені шкірою з [[луска|лускою]].
+
За незначними винятками, зовнішні покриви [[риби|риб]] представлені шкірою з [[луска|лускою]].Луска буває 4 видів.
  
 
== Шкіра ==
 
== Шкіра ==

Текущая версия на 12:21, 25 марта 2020

За незначними винятками, зовнішні покриви риб представлені шкірою з лускою.Луска буває 4 видів.

Шкіра[править]

Як і у всіх інших хребетних, шкіра риб поділяється на дерму (глибший шар) та ороговілий епідерміс (поверхневий шар). Залози в епідермісі секретують мускусоподібний екстракт, що захищає зовнішні покрови тварини.

Луска[править]

У формуванні луски беруть участь як зовнішні, так і внутрішні шари шкіри. Хрящеві риби мають плакоїдну луску, що гомологічна зубам всіх хребетних; заходячи в рот, плакоїдні луски, власне, і перетворюються на зуби в акул та скатів. Структура плакоїдної луски цілком спільна із структурою зубів: вона складається із дентину, який формує основу, а зверху вкрита емаллю. За хімічним складом ці дентин та емаль не відрізняються, наприклад, від дентину та емалі зубів людини. Втрачені плакоїдні луски не поновлюються, але при зростанні риби їхня кількість збільшується. В деяких хрящевих риб (наприклад, в чорноморського катрана) плакоїдні луски можуть перетворюватись у великі колючки.

Костистим рибам притаманні декілька різних типів луски.

Ганоїдна луска наявна в найпримітивніших з променеперих риб, наприклад, в осетрових. Вона сформована костяними платівками, що зверху вкриті шаром схожої на дентин речовини ганоїдін; часто така луска (або, як її ще називають, «жучки») вкривають тіло риби суцільним захисним панциром, як в родинах Багатоперові (Polypteridae) та Панцирникові (Lepisosteidae). Типи луски риб

Для викопних кистеперих та дводишних риб, а також для сучасних кистеперих риб, характерна космоїдна луска, зовнішня поверхня якої утворена шаром косміна (звідки походить назва), а поверх нього — дентина; космін підстилається шаром губчастої кістки; філогенетично ця луска являє собою кілька зрослих плакоїдних лусок. У сучасних видів кистеперих та двоякодихаючих риб зовнішній дентиновий та внутрішній губчастий шари поступово редукуються — у сучасних видів роду Латимерія на поверхні луски збереглися лише поодинокі бугорки дентину.

Луска справжніх костистих риб називається еласмоїдною і поділяється на ктеноїдну (зубчасту) та циклоїдну (округлу), на основі форми зовнішньої кромки. На відміну від більшості підвидів плакоїдних та ганоїдних лусок, циклоїдні та ктеноїдні розташовані так, що передні накладаються на задні, а самі луски анатомічно є тонкими кістковими платівками; останнім часом було встановлено, що гребінчаста поверхня ктеноїдної луски покращує гідродинамічні властивості риб.

Забарвлення[править]

Забарвлення риб може варіювати в дуже широких межах: від однотонного, практично всіх можливих кольорів, до розчленовуюче-маскувального «камуфляжного» забарвлення, або, навпаки, підкреслено яскравого, «попереджувального», у риб, яким притаманні отруйні залози та інші види захисту.

Див. також[править]

Посилання[править]

  • Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К. : Вища школа, 1976. — 456 с.

Шаблон:Checkwd

[[Категорія:Статті без інтервікі-посиланьШаблон:If1]]

Риби

праворуч|50px Еволюція та систематикаЗовнішні покривиСкелет та мускулатураНервова система та органи чуттяКровоносна система та газообмінЖивлення та травна системаВидільна система та осморегуляціяРиба як символ


Категорія:Анатомія риб Категорія:Покривна система