Хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(перенаправлено с «Захворювання»)
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Шаблон:Картка

Шаблон:Multiple image

Хворо́ба, або захво́рювання, заст. розм. бо́лість[1] — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування організму (його частин) у людини / тварини.

Еволюція поняття[править]

Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.

Наприкінці старої і на початку нової ери і особливо у Середньовіччі з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).

У 17—19 століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення фізіологічної рівноваги організму з середовищем). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.

Незважаючи на велику кількість робіт з проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.

Причини розвитку хвороб[править]

Причинами хвороби стають патологічні процеси, викликані патогенним(и) факторами таких груп:

Класифікація хвороб людини[править]

Шаблон:Див

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

  • за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
  • за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);
  • за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
  • за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
  • за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

Тягар хвороби[править]

Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою[2]. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади[3]. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років[4]. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування. ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:

Категорія хвороб Процент YPLL у світі[4] Процент DALY у світі[4] Процент YPLL в Європі[4] Процент DALY в Європі[4] Процент YPLL у США та Канаді[4] Процент DALY у США та Канаді[4]
Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія 37% 26% 9% 6% 5% 3%
Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад 2% 13% 3% 19% 5% 28%
Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій 14% 12% 18% 13% 18% 10%
Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти 14% 10% 35% 23% 26% 14%
Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті 11% 8% 4% 2% 3% 2%
Злоякісні пухлини 8% 5% 19% 11% 25% 13%

Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.

Див. також[править]

Шаблон:Вікіпосилання

Примітки[править]

  1. Шаблон:СУМ11
  2. World Health Organization (WHO). "Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels". Archived from the original on 2013-06-23. Retrieved 2009-01-30. 
  3. World Health Organization (WHO) (2004). "The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability" (PDF). Archived (PDF) from the original on 2013-06-23. Retrieved 2009-01-30. 
  4. а б в г д е ё World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. Шаблон:Webarchive Standard DALYs (3% discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.

Джерела[править]

Шаблон:Refimprove

Додаткова література[править]

  • Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М. — Львів: Магнолія, 2008. — 844 с.
  • Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М. — Львів, ­ 2009.— 460 с.
  • Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є. Х. Заремби, А. В. Циснецької. — Львів, 2014. — 184 с., іл.

Посилання[править]

Шаблон:Вікіпосилання

Шаблон:Нормативний контроль Шаблон:ВП-портали Шаблон:Перекласти Шаблон:Медицина-доробити Шаблон:Здоров'я-доробити Категорія:Здоров'я