Житомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Шаблон:НП України Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 265 тис. осіб (2019), територія — 6100 га[1]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом Шаблон:Автошлях М, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Також через місто пролягають автошляхи Шаблон:Автошлях E, Шаблон:Автошлях E, Шаблон:Автошлях М.

Межує з Пулинським, Бердичівським, Чуднівським, Андрушівським, Коростишівським, Романівським, та Черняхівським районами. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, проспект Незалежності, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги.

Належить до столичного економічного району. Основними галузями економіки міста є легка, переробна та харчова промисловість.

Содержание

Назва

Камінь, встановлений на честь 1100-річчя із дня заснування міста Логотип Житомира За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії. Також назва Житомир, поряд з назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії[2].

Географія

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею. Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Шаблон:Відстані до великих міст

Парки та сквери міста

На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк, в який входить Корбутівський парк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

В історичному центрі міста розташований парк імені Юрія Гагаріна, який був заснований бароном де Шодуаром; статус міського парку отримав у 1964 році. Парк Природа знаходиться за підвісним мостом по річці Тетерів на південному кордоні міста. Смоківський парк знаходиться в північно-східному напрямку міста по Київському шосе. Парк Замкова гора знаходиться на житомирській Замковій горі; по центру парку розташований камінь на честь заснування міста.

В місті існують наступні сквери: сквер Корольова, сквер Героїв Небесної сотні, Соборний сквер, Мальованський сквер, сквер Короленко, сквер Згоди, сквер Перемоги, Театральний сквер, Сквер біля суду[3].

Мости міста

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через річку Тетерів у парку імені Гагаріна, який споруджено 1981 року. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий монумент Слави.

Клімат

Шаблон:Weather box

Адміністративний поділ

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район Населення Площа
Богунський район 153,7 тис. 30 км²
Корольовський район 118,5 тис. 31 км²

Мікрорайони міста

Місто Житомир поділяється на такі місцевості (мікрорайони):

  • Богунія;
  • Гідропарк;
  • Друга Хінчанка;
  • Завокзальний район;
  • Корбутівка;
  • Крошня;
  • Мальованка;
  • Мар’янівка;
  • Павликівка;
  • Привокзальний район;
  • Путятинка;
  • Рудня;
  • Смоківка;
  • Смолянка;
  • Соколова гора;
  • Старе місто;
  • Східний мікрорайон (народна назва Польова);
  • Хмільники (народна назва Малікова);
  • Центр

Також серед місцевих жителів існують неформальні топоніми, такі як Бумажка, Виставка, Вокзал, Малікова, Музикалка, Польова, Чулочка, тощо.

Історія

Докладніше: Історія Житомира та Волинська губернія

Театр у Житомирі, ХІХ століття Площа у Житомирі, ХІХ століття вул. Київська, ХІХ століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологічні розкопки

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, ранньої залізної доби. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI століть. З 1886 року археологічні розкопки на території міста вів Сергій Гамченко, результатом яких була його монографія «Житомирський могильник».

У 1990 році в Житомирі на базі обласного спортивно-туристичного клубу «Полісся» була створена група спелеологів, яка розпочала вивчення підземних ходів міста та області. В огляді та науковій розробці знахідок брали участь, зокрема, М. Ю. Брайчевський, С. О. Висоцький[4]. Дослідження підземель міста продовжується[5]

6 жовтня 2016 року на вулиці Великій Бердичівській у середньовічне підземелля провалився бульдозер[6][7][8][9][10] На дослідження було виділено 300 тис. грн. З 16 жовтня по середину грудня 2016 року проходили археологічні розкопки на Замковій горі, де зародилося стародавнє місто.[11] Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.[10] Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів Київської Русі (882—1240), празькі гроші часів правління короля Вацлава ІІ (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, мушкетні кулі тощо.[11] За словами старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна[12], вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.[11]

Писемні джерела

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому КиєваШаблон:Fact. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйнованоШаблон:Fact. До XVII століття місто постраждало від татар ще кілька разів.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішою спорудою був замок. У 40-х роках XVI століття замок був перебудований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Українська революція 1917—1921

В 1917 році місто входить до складу Української Народної Республіки. В кінці каітня 1920-го відбувся Рейд на Житомир.

У листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповане більшовиками.

Голодомор 1932—1933

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932—1933. В основному голод зачепив довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило геноцид, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період

Впродовж 19571990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962 року) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968—1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму[13].

Населення

Зміни населення
Рік Населення ЗмінаШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/RowШаблон:Historical populations/Row
Докладніше: Населення Житомира

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

Станом на 1788 рік в Житомирі налічувалось 303 двори[14]. Що приблизно могло складати близько 2600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі мешкало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5 % населення Житомирської області.[15]

Національний склад

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

1926[16] 1939[17] 1959[18] 1989[19] 2001[19]
українці 37,2 % 47,8 % 56,4 % 71,8 % 82,9 %
росіяни 13,7 % 10,5 % 18,9 % ~16 % ~10 %
євреї 39,2 % 30,6 % 13,9 % 3,7 % 0,6 %
поляки 7,4 % 7,9 % 8,7 % ~6 % ~4 %
інші 2,5 % 3,2 % 2,1 % 2,5 % 2,5 %
населення, тис. 76,6 95,1 105,6 292,1 284,2

Розподіл населення за рідною мовою (2001)

українська російська
83,18 % 16,27 %

Економіка

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися проблеми з Промінвестбанком, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можливо отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розпаду СРСР.

Підприємства

  • Добувна промисловість: «Західукрвибухпром», «Євровибухпром»
  • Харчова промисловість: «Житомирпиво», «Золотий каравай», «Житомирські ласощі», «Норвеліта-Україна», «Житомирський комбінат хлібопродуктів», «Укрхміль», «Молочна фабрика „Рейнфорд“», Житомирський маслозавод — компанія «Рудь», Лікеро-горілчаний завод, «Житомирський м'ясокомбінат», «М'ясо Полісся», «Молочник», «Житомирський птахокомбінат», «КОХ», «Рибні промислові технології», «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича», «Корецький цукровий завод», Маслозавод «Прилуки»
  • * Легка промисловість: ЗАТ «Україна», УВПУТОГ, ВАТ «Крок», Філія СП ТОВ «Ріф-1», ТОВ «Ферпласт-Україна», ТОВ «ТУСМО», ПП «Желвім», «Житомирська лляна мануфактура», ЗАТ «Тетерів», ВАТ «Іскра», КВТП фабрика, «Трикотажниця», ДП «Модітал», ТзОВ «Фешен Груп», ТОВ «Емі-Україна ЛТД»
  • Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів: «Соколовський кар'єр», «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів», «Житомирський завод скловиробів», «Крошенський цегельний завод», «Будсуміші» фірми «Житомирінвест», Торговий дім «Керамік», «Житомирський комбінат силікатних виробів», «Агробудіндустрія», «Біомедскло», ВАТ «Хміль», КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд», ТзОВ «Мівса», ЗАТ «Каменеобробка», Обербетон
  • Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа: Спільна фірма «Скерцо», книжково-газетне видавництво «Полісся», «Житомирська обласна друкарня», Житомирський картонний комбінат
  • Хімічна і нафтохімічна промисловість: ТзОВ «Виробнича компанія „Марк“»
  • Металургія та оброблення металу: «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна», ДП «Євроголд», КП «Інструментальник», Державне підприємство Житомирської тюрми № 8, Котлозавод «Крігер»
  • Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», ВАТ «Електровимірювач», ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»
  • Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»
  • Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4

Житомирська ОДА

Транспорт

Залізничний вокзал станції Житомир Міжміський автовокзал Житомир — великий транспортний вузол України.

Зі станції Житомир розходяться п'ять напрямків: на Фастів I, Бердичів, Новоград-Волинський I, Шаблон:Ст. і Шаблон:Ст.. Залізницею станцiя Житомир з'єднує з Києвом, Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Одесою, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

2011 року проведена електрифікація ділянки Фастів I — Житомир, якою щоденно курсують електропоїзди до Фастова та Києва. У 20162020 роках планувалась подальша електрифікація ділянок Житомир — Новоград-Волинський I і Коростень — Житомир — Бердичів, але її поки відкладено.

З 25 травня 2016 року призначено прискорений електропоїзд Житомир — Київ. Відправлення з Житомира по неділях — о 18:25. Електропоїзд робить єдину зупинку у Фастові. Зворотно з Києва о 18:02 щоп'ятниці (зупинки на станціях Вишневе, Боярка, Мотовилівка, Фастів). Також пасажирське сполучення з Києвом здійснюється електропоїздами Шаблон:Ст. — Фастів I — Київ, швидким потягом сполученням Львів — Бахмут (щоденно, з 9 грудня 2018 року). З 31 березня 2019 року призначено щоденний швидкий потяг сполученням Житомир — Одеса[20].

На всіх напрямках, крім Коростишівського, налагоджене регулярне пасажирське сполучення. До станції Коростишів потяги курсують лише влітку по днях тижня.

Місто розташоване на важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест — Литовському. Тепер це автошлях європейського значення Кале — Ріддер. Через місто пролягають автошляхи Мінськ — Ізмаїл, а також регіональні автошляхи — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: Шаблон:Автошлях E Шаблон:Автошлях E Шаблон:Автошлях М Шаблон:Автошлях М Шаблон:Автошлях М.

У місті діє 3 автостанції. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Докладніше: Житомирський трамвай та Житомирський тролейбус

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю, з 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 км.

Докладніше: Аеропорт «Житомир»

З 1939 року у місті функціонував аеродром Смоківка, проте 24 листопада 2011 року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. 30 грудня 2015 року сертифікат поновили, тепер Міжнародний аеропорт «Житомир» знову приймає літакиШаблон:Немає АД.

Охорона здоров'я

Медичні заклади:

Медична допомога жителям надається в:

  • Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
  • Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
  • Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
  • Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
  • Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
  • Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
  • Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 і знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37,5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по місту Житомиру 39,8 / середній показник по містах — 45,3.

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт

Центральний стадіон під час реконструкції, травень 2016 ФК Полісся (Житомир, 2016) У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: Центральний стадіон «Полісся», «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.[21]


Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:[22]

  • ДЮСШ № 1
  • ДЮСШ № 2
  • СДЮШОР з легкої атлетики
  • ЖДЮСШ  з футболу «Полісся»
  • ДЮСШ з боротьби
  • КДЮСШ «Спартак»
  • ДЮСШ «Старт»
  • ЖДЮСШ  «Авангард»
  • КДЮСШ «Колос»
  • ДЮСШ «Динамівець»
  • ДЮСШ «Юність»
  • ДЮСШ Житомирської обласної ради
  • Житомирський обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»
  • Обласна школа вищої спортивної майстерності 

Освіта

[[Категорія:Статті, що можуть бути застарілими з Шаблон:Ambox/date]]Категорія:Статті з неправильним параметром дати у шаблоніКатегорія:Всі статті, що можуть бути застарілими

У 2003/2004 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/2004 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації

Державні за формою власності:

Приватні:

Коледжі та технікуми

Ліцеї

Деякі інші навчальні заклади

Загальноосвітні навчальні заклади

Житомирський міський колегіум, Міська гімназія № 3, Гуманітарна гімназія № 23, Загальноосвітні школи № 1, 5, 6, 7, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 36.

Спеціалізовані мистецькі навчальні заклади

Дошкільні навчальні заклади

Житомирський дитячий навчальний заклад № 63, дитячий ясла-садок № 54, центри розвитку дитини № 53, 55, 68, 69, навчально-виховні комплекси № 65, 22, 11, 34, 38, спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41, навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59, дошкільні навчальні заклади № 3, 6, 10, 15, 17, 21, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51, 52, 56, 57, 61, 66, 70, 71, 73.

Позашкільна освіта

Культура

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо. Ботанічний сад ЖНАЕУ

Театри і музика

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв. Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги Житомирська обласна філармонія Нині в місті працюють:

З 1973 року в місті працює Житомирський академічний ансамбль танцю «Сонечко»[24] Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Юліуш Зарембський, Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї

Житомир — мала батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів української науки та культури. Тут діють такі музеї:

Бібліотеки

Житомирська обласна бібліотека для дітей

Архітектура: пам'ятки та пам'ятники

Докладніше: Пам'ятники Житомира

У місті на обліку перебувають 74 пам'ятки історії, 24 пам'ятки археології, та 15 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення).[26]Пам'яток архітектури та містобудування державного значення — 10[27], місцевого значення — 72[28].

Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений Меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору військовополонених).

У місті встановлені пам'ятники та меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Івану Огієнку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському, Миколі Сціборському, Сергієві Бабичу та багатьом іншим видатним постатям.

Храми міста

Православна церква України

Свято-Михайлівський кафедральний собор

Російська православна церква в Україні

Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир

Римсько-католицька церква

Собор святої Софії (Житомир)

Українська греко-католицька церква

  • Свято-Введенський монастир Сестер Чину Святого Василія Великого
  • Церква на честь Входу Господнього в Єрусалим (будується на розі вул. Шевченка — вул. Вітрука)[29]

Старообрядці

Юдейські релігійні організації

Лютеранська кірха

  • Синагога «Хабад»

Німецька євангелічно-лютеранська церква

Інші релігійні організації євангельських християн-баптистів

  • Церква євангельських християн-баптистів
  • Церква «Різдва»
  • Церква «Воскресіння»
  • Церква «Еммануїл»
  • Церква «Маяк надії»

Засоби масової інформації

Газети
Телеканали
  • ЖОДТРК «Житомир» — регіональний телеканал Житомирської області[30]
  • Телеканал СК1
  • Союз-ТВ[31]
FM-радіостанції
Інтернет-ЗМІ

Відомі люди

Див. Люди, пов'язані з Житомиром

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Ошибка цитирования Неверный тег <ref>; для сносок zt_area не указан текст
  2. Брайчевський Михайло: вчений і особистість, Україна: наука і культура. т.26-27, 1993
  3. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  4. Житомирські підземні ходи // Игорь Толстой. Журнал Житомира
  5. Підземелля Житомира
  6. На Большой Бердичевской провалившийся экскаватор «открыл» житомирские подземелья // zhitomir.info, 2016-10-06
  7. Історики вивчають випадково знайдене під час реконструкції тротуарів у центрі Житомира старовинне підземелля // zhitomir.info, 6 жовтня 2016 15:13
  8. У Житомирі під час дорожніх робіт виявили підземелля Шаблон:Webarchive // malyn.daily, 11/10/2016
  9. У Житомирі під час дорожніх робіт виявили підземелля // uazmi
  10. а б Загадкові жахи минулого нагадали про себе археологам: В Житомирі трактор випадково провалився у середньовічне підземелля // Патріоти України, четвер, 1 грудень 2016, 1:06
  11. а б в У Житомирі археологи розкопали старовинні підземелля // Юлія Чепюк. radiosvoboda, 2016-10-27
  12. Тарабукін Олександр Олександрович. Старший науковий працівник відділу досліджень, обліку і паспортизації об'єктів культурної спадщини Житомирського обласного краєзнавчого музею. Дійсний член Національної спілки краєзнавців України. Історик-музеєзнавець, археолог. До історії вивчення старожитностей Брусилівщини Шаблон:Webarchive
  13. http://zhitomir.ltd.ua/zhitomir-today-22.htmlШаблон:Недоступне посилання
  14. https://books.google.com.ua/books?id=Z841AAAAMAAJ&pg=PA297&lpg=PA296&dq=Zytomierz&source=bl&ots=aE5f-X3Ysa&sig=RvK7Mw0Qz1yosbyOAUwmHEy-iwU&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi6grPJsajbAhUBDywKHU29AFY4ChDoAQhGMAU#v=onepage&q=Zytomierz&f=false
  15. Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення
  16. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  17. http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  18. Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  19. а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр. Шаблон:Webarchive
  20. «Укрзалізниця» запускає щоденний потяг Житомир  — Одеса // Економічна правда, 2019-03-19
  21. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission deniedШаблон:Недоступне посилання
  22. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  23. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  24. http://sonechko.org.ua/informatsiyna-dovidka.html
  25. Prostir.Museum: Житомирський музей природи
  26. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission deniedШаблон:Недоступне посилання
  27. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission deniedШаблон:Недоступне посилання
  28. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission deniedШаблон:Недоступне посилання
  29. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  30. http://tvradiozt.com.ua
  31. http://soyuztv.zhitomir.org
  32. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied

Джерела та література

  • Д. С. Вирський. Житомир // Шаблон:ЕІУ
  • Шаблон:ЕСУ
  • Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. — К.: УРЕ, 1973. — 726 с.
  • Коваленко Л. А. Житомир: Історичний нарис. — Житомир, 1951. — 46 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. − 2-е вид., випр. й доп. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.
  • Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с.
  • Шаблон:SgKP — S. 901—913. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info

Посилання

Державні установи:

Місця для зупинки:

Довідник міста:

Бібліотеки:

Культурні заклади:

Культурні організації:

Телебачення:

Радіо:

Шаблон:Navboxes Шаблон:Authority control Шаблон:ВП-портали


Категорія:Обласні центри України Категорія:Міста Русі Категорія:Районні центри Житомирської області Категорія:Міста обласного значення Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою Категорія:Надпопулярні статті Категорія:Київське князівство Категорія:884 у Європі Категорія:Населені пункти, засновані 884 Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких Категорія:Деревляни