Електрон провідності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версия от 01:13, 6 марта 2016; imported>Ветер
(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к навигации Перейти к поиску

Файл:Semiconductor band structure (lots of bands 2).svg Електро́н прові́дності — від'ємно заряджена квазічастинка в напівпровіднику, електронний стан у зоні провідності.

Електрон провідності має багато спільних рис із вільним електроном. Проте він характеризується іншим законом дисперсії. Спін електрона провідності теж не обов'язково 1/2, хоча він завжди напівцілий, тобто електрон провідності є ферміоном.

Електрони провідності є збудженими станами в напівпровіднику. У власному напівпровіднику вони виникають у парі з дірками. У напівпровіднику n-типу електрони переходять у зону провідності з локалізованих на домішках станів.

Важливими характеристиками електрона провідності є його ефективна маса, рухливість, коефіцієнт дифузії.

Електрони провідності є одним із типів носіїв заряду в напівпровідниках і роблять значний внесок у їхню електропровідність чи теплопровідність.

Джерела

  • Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied


Шаблон:Stub-meta

Шаблон:Квазічастинки

Категорія:Квазічастинки