Гриценко Анатолій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Шаблон:If1
Анатолій Степанович Гриценко
Шаблон:Wikidata
Анатолій Степанович Гриценко

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 18 грудня 2007
Президент  Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко
Юрій Єхануров
Віктор Янукович
ПопередникОлександр Кузьмук
НаступникЮрій Єхануров

Час на посаді:
26 грудня 2007[1] — 12 грудня 2012
ПопередникАнатолій Кінах
НаступникВолодимир Литвин

Народився{{wikidata/p569||{{{дата смерт
Шаблон:Wikidata/p19
ПомерШаблон:Wikidata/p570
Шаблон:Wikidata/p20
Політична партіяГромадянська позиція
ДружинаМостова Юлія Володимирівна
ЗванняШаблон:Ранг запасу
Нагороди
Шаблон:Іменна вогнепальна зброя
Анатолій Степанович Гриценко на сайті Верховної Ради

15px [{{localurl:Ошибка скрипта: Модуля «Wikidata/Interproject» не существует.}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах

15px [{{localurl:Ошибка скрипта: Модуля «Wikidata/Interproject» не существует.}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах

15px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Медіафайли] у Вікісховищі

Категорія:Персоналії за алфавітом

Шаблон:Депутат

Анато́лій Степа́нович Грице́нко (25 жовтня 1957, село Багачівка, Звенигородський район, Черкаська область, Українська РСР) — український політик і військовий діяч, міністр оборони України (20052007), народний депутат України VI і VII скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (VI скликання), голова політичної партії «Громадянська позиція». Полковник запасу. Кандидат технічних наук (1984). Автор понад 100 наукових робіт.

Життєпис[править]

Ріс у місті Ватутіне. Вчився до 8 класу у школі №6, яку закінчував і колишній голова Служби зовнішньої розвідки Маломуж Микола Григорович.

У 1974 році закінчив Київське суворовське військове училище з золотою медаллю.[2] 1979 року — закінчив із золотою медаллю Київське вище військове авіаційне інженерне училище.[3]Шаблон:Не АД

Військову кар'єру розпочав в 809-му навчальному авіаційному полку (в/ч 19109)[4] Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків у місті Охтирка, де з червня 1979 року по листопад 1981 року проходив службу на посаді начальника групи обслуговування авіаційного обладнання[5]. 8 років (розпочинаючи з 1984-го) працював викладачем у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі, на штабних посадах в Міністерстві оборони України.

У 1994–1997 роках був начальником Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України.

1993 — закінчив Інститут іноземних мов Міністерства оборони США.

1994 — закінчив оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США[6]

1995 — закінчив курси підвищення кваліфікації при Академії Збройних Сил України.

1997–1999 — очолював аналітичну службу апарату Ради національної безпеки і оборони України.

З грудня 1999 року був президентом Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Одночасно, з лютого 2000 року — позаштатний консультант Комітету питань національної безпеки оборони Верховної Ради України, а з листопада 2000 року — член Громадської ради експертів з внутрішньополітичних питань при Президенті України.[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел

У червні 2004 року призначений керівником інформаційно-аналітичного забезпечення виборчої кампанії Віктора Ющенка.[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел

З 4 лютого 2005 року до 18 грудня 2007 року був міністром оборони України. Обіймав цю посаду в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

Обраний депутатом Верховної Ради 6-го скликання за списком блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», був головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.[7]

11 грудня 2008 року Анатолій Гриценко очолив Всеукраїнську громадську організацію «Громадянська позиція».[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел

У 2009 році Анатолій Гриценко став першим кандидатом в президенти України, який чесно та прозоро зібрав 2,5 млн на заставу, як і на кампанію в цілому. З таким же прозорим звітуванням витрат в режимі он-лайн[8].

У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради 6-го скликання за списком партії «Батьківщина», очолював підкомітет з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.[9]

4 квітня 2013 року Народний депутат Олег Канівець, за якого ручався перед парламентською кампанією Анатолій Гриценко[10], вийшов із фракції «Батьківщина». Гриценко пояснив вихід з фракції О. Канівця тим, що під час виборчої кампанії і після неї була «проти нього і проти мене кампанія дискредитації його деякими депутатами з фракції „Батьківщина“»[11] .14 січня 2014 року Анатолій Гриценко написав заяву про вихід із фракції «Батьківщина», «у зв'язку з неможливістю впливати на рішення, що приймаються»[12].

У 2010 та 2014 роках балотувався на посаду Президента України, посів 9-те й 4-те місце відповідно.

10 березня 2015 року повідомив, що працюватиме доцентом кафедри політології у Києво-Могилянській академії з зарплатою 1000 гривень на місяць[13][14].

10 грудня 2018 року лідер «Громадянського руху Хвиля» Віктор Чумак підтримав на президентських виборах-2019 Анатолія Гриценка та очолив його передвиборчий штаб[15][16].

11 січня 2019 року партія «Громадянська позиція» висунула Анатолія Гриценка кандидатом у президенти, 15 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Гриценка кандидатом в президенти.[17]

Очолив виборчий список «Громадянської позиції» на парламентських виборах 2019 року.[18]

Родина[править]

Батько — Степан Дем'янович (1927 — 16 лютого 2013). З 1944 брав участь у Другій світовій війні. Був сапером, побував у Фінляндії, Данії і Норвегії. Пізніше служив у танкових військах, всього провів у армії 6,5 років. Після цього працював гірничим рятувальником. Проживав у місті Ватутіному на Черкащині.[19]

Мати — Ганна Тихонівна (1936), пенсіонерка.

Перша дружина — Людмила Михайлівна, розлучився у 2002 році, проживши з нею в шлюбі 25 років. Друга дружина — Юлія Мостова, український журналіст, головний редактор газети «Дзеркало тижня», вдова Олександра Разумкова.

У Анатолія Гриценка є троє дітей: Олексій (1979, закінчив Київський політехнічний інститут), Світлана (1982, закінчила Київський національний економічний університет) (обоє від першого шлюбу) та Ганна (2004) (від другого шлюбу).

Виховує також Гліба Разумкова (1998) — сина Юлії Мостової від її першого шлюбу.

Володіє англійською мовою.

Нагороди[править]

Державні[править]

  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (25 жовтня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання службового обов'язку та з нагоди 50-річчя від дня народження[20]

Недержавні[править]

  • Орден «За інтелектуальну відвагу» (2008) — за привнесення вагомої інтелектуальної та етичної компоненти в українське політичне життя і твердість у відстоюванні вартостей євроатлантичної цивілізації[21]

Політична підтримка Анатолія Гриценка на президентських виборах 2019 року[править]

Нижче представлені особи, кандидати в президенти, лідери політичних сил та партії, що підтримали Анатолія Гриценка, як єдиного кандидата від демократичних сил, на посаду Президента України на виборах 2019 року:

Погляди[править]

Шаблон:ОД Виступає за вступ України до Європейського Союзу[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел. Відомий окремими різкими радикальними висловлюваннями.[42]Шаблон:Не АД[43]

Підтримує президентську форму правління з одночасним підсиленням персональної відповідальності Президента, обмеженням його недоторканності та дієвим механізмом відсторонення від влади в порядку імпічменту.[44][45][46]

Виступає за легалізацію вогнепальної зброї.[47]

За власним зізнанням, є прибічником авторитарної моделі державного керівництва.

« Я хочу, щоб люди зрозуміли одну просту річ — не потрібно боятися авторитарного режиму. Це не диктатура, яка масово пригнічує права і свободи людей. Авторитаризм має однокореневе слово — авторитет. Освічений авторитаризм виводить країну на новий, більш високий рівень і економіки, і на її основі — демократії».[48] »

Передвиборча програма Гриценка носить назву «Чесний президент — служитиме людям»[49][50], в якій кадрова політику ґрунтується на основі "трьох П": професіоналізм, порядність, патріотизм.[51]

Участь у дебатах під час президентської кампанії 2019[править]

8 лютого Анатолій Гриценко прийняв участь у дебатах в авторській програмі Валерія Калниша на Радіо «НВ» «Печерські пагорби»[52]

27 березня 2019 року Анатолій Гриценко прийняв участь в офіційних дебатах «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 5-м та 6-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Олег Ляшком та Юрієм Бойком, проте обидва проігнорували запрошення та не прийшли[53]. Натомість Анатолієм Гриценком[54], що прийшов та залишився відповідати на жорсткі запитання журналістів та експертів[55] Анатолій Гриценко виявився єдиним з першої шістки кандидатів, хто прийняв участь в офіційних дебатах[56], адже 29 березня 2019 року Володимир Зеленський подібно до свого персонажа Голобородька не зв'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на UA:Перший, де мав дебатувати з 2-м та 3-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Петром Порошенком (що також проігнорував запрошення, віддавши перевагу сольному виступу на каналі Ахметова «ТРК Україна»[57]) та Юлією Тимошенко[58], що прийшла, проте залишила студію через 17 хвилин і [59], оскільки її опоненти на дебати не приїхали[60]. Крім того, Гриценко запросив на дебати Володимира Зеленського[61], проте той відмовив[62] 4-му номеру соціологічних рейтингів[63] і ці дебати не відбулися взагалі.

Майно[править]

Відповідно до поданої декларації[64] кандидата у президенти, Анатолій Гриценко станом на весну 2018 року був власником автомобіля Volvo XC90 2013 року випуску та гідроциклу Yamaha. Також мав грошові кошти в еквіваленті 175 тисяч доларів США, майже 140 тисяч гривень пенсії, 15 тисяч гривень зарплатні. Зарплатня дружини склала майже 375 тисяч гривень. Його дружина Юлія Мостова на той момент володіла 5-ма квартирами в Києві, двома земельними ділянками в Обухівському районі (з 2003 та 2006 років) та дачним будинком. Мостова також володіє корпоративними правами у чотирьох компаніях: видавничий дім «Ормос», «Комюніті 8», «Анкаріс» та «ЗТ Груп», а також є бенефіціаром 7 компаній.[65][66]

Інша інформація про особу[править]

  • В курсантські роки захоплювался стаєрським бігом, щорічно брав участь в 110-кілометровому пробігу від Києва до Балико-Щучинки[67].
  • Анатолій Гриценко в 1994 році отримав золоту медаль чемпіонату США з футболу серед військових університетів[68].
  • Автор законопроекту щодо протидії хабарництву. Закон передбачав за отримання хабара в розмірі $10 тисяч і більше позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Для суддів, прокурорів і слідчих за такий злочин — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна без права на амністію.[69][70] 21 травня 2009 року 364 народних депутати проголосували за прийняття даного законопроекту в цілому. Президент Ющенко ветував ухвалений законопроект.[71]
  • У 2012 році, разом із Лещенком, Шалайським і Шабуніним, брав участь у процесі передання до правоохоронних органів Австрії інформації щодо фактів корупції віце-прем'єра Андрія Клюєва, одного з ключових людей Януковича в уряді Миколи Азарова.[72][73] За словами Віталія Шабуніна, Гриценко був єдиним серед усіх опозиційних голів парламентсьских комітетів, хто не побоявся поставити свій підпис на заяві про злочин задля її легалізації.[74]
  • На президентських виборах 2014 року Гриценко переміг на дільницях у Демократичній Республіці Конго та в Ліберії[75]. У обох цих країнах базуються українські військові контингенти у складі місій ООН[76].
  • Під час Революції гідності виступав з пропозиціями щодо застосування протестантами «для захисту Батьківщини» мисливської вогнепальної зброї[77]. Після перемоги Євромайдану супроводжував (разом з Олегом Канівцем) бійців «Беркуту» при їх виведенні з Києва[78].

Примітки[править]

  1. Посади депутата протягом скликанняШаблон:Недоступне посилання на офіційному сайті Верховної Ради.
  2. Список золотих медалістів суворовського училища 1972 — 76 Шаблон:Webarchive на офіційному сайті.
  3. "Від першої особи | Персональний сайт Анатолія Гриценка". grytsenko.com.ua. Archived from the original on 2018-06-17. Retrieved 2018-06-16. 
  4. "Двоє черкащан – у сотні найвпливовіших українців". Archived from the original on 2 березня 2019. Retrieved 1 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  5. "Анатолий Гриценко. - Досье". Archived from the original on 2 березня 2019. Retrieved 1 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  6. "Робота | Персональний сайт Анатолія Гриценка". grytsenko.com.ua. Archived from the original on 2018-06-19. Retrieved 2018-06-19. 
  7. "Гриценко Анатолій Степанович. Народний депутат України VI скликання". Archived from the original on 2 березня 2019. Retrieved 1 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  8. "Партійні тумбочки". DT.ua. Archived from the original on 2019-02-04. Retrieved 2019-02-03. 
  9. "Гриценко Анатолій Степанович. Народний депутат України VII скликання". Archived from the original on 2 березня 2019. Retrieved 1 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  10. "Вихід Канівця з фракції — це наслідок бездіяльності її вождів". Archived from the original on 7 квітня 2013. Retrieved 9 квітня 2013.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  11. "Анатолій Гриценко: «Канівець вийшов із Батьківщини, але тушкою не буде»". Archived from the original on 7 квітень 2013. Retrieved 9 квітень 2013.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  12. "Гриценко написав заяву про вихід із фракції «Батьківщина»". Archived from the original on 16 січня 2014. Retrieved 14 січня 2014.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  13. "Анатолий Гриценко трудоустроился в Киево-Могилянской академии". Archived from the original on 4 квітня 2015. Retrieved 15 березня 2015.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  14. "Вкладатиму в молодь". Archived from the original on 2 квітня 2015. Retrieved 15 березня 2015.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  15. вирішив підтримати інший кандидат у президентиШаблон:Недоступне посилання
  16. "Депутат Чумак підтримав на президентських виборах Гриценка та очолив його виборчий штаб". Archived from the original on 10 грудня 2018. Retrieved 11 грудня 2018.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  17. "Гриценко: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019". РБК-Украина (in русский). Archived from the original on 2019-02-04. Retrieved 2019-02-03. 
  18. Партія Гриценка «Громадянська позиція» затвердила виборчий список Шаблон:Webarchive Громадське радіо (10 червня 2019)
  19. "Помер батько Гриценка". Archived from the original on 14 серпень 2013. Retrieved 18 лютий 2013.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  20. Шаблон:УПУ
  21. Кавалери Ордену НКЖ «Ї» «За інтелектуальну відвагу» 2008 р. Шаблон:Webarchive // Незалежний культурологічний часопис «Ї»
  22. "«Альтернатива» Єгора Фірсова приєдналася до «Громадянської позиції», давши старт великим об'єднавчим процесам". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  23. а б "Команда Гриценка поповнилась двома Миколаями". https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/17/7201485/. Українська правда. 17 грудня 2018. Archived from the original on 16 жовтень 2018. Retrieved 17 грудня 2018.  Check date values in: |access-date=, |date=, |archive-date= (help)
  24. "Микола Томенко йде в Президенти". Archived from the original on 29 січня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  25. Ошибка Lua в package.lua на строке 80: module 'Module:Citation/CS1/Suggestions' not found.
  26. "Хто підтримав Гриценка на виборах: список партій". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  27. "Садовий таки знявся з виборів на користь Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  28. "Мішель Терещенко: «Я повернуся до президентської кампанії після завершення воєнного стану»". 2018-12-07. Archived from the original on 2018-12-18. Retrieved 2018-12-17. 
  29. "Мішель Терещенко йде в президенти: романтик, технічний кандидат чи переможець?". Archived from the original on 2 жовтень 2018. Retrieved 18 грудень 2018.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  30. "Терещенко підтримав кандидатуру Садового у президенти". Archived from the original on 3 січень 2019. Retrieved 4 січень 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  31. "Садовий знімається з виборів на користь Гриценка: чому тільки зараз". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  32. "5 причин проголосувати за Анатолія Гриценка". Archived from the original on 29 березень 2019. Retrieved 29 березень 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  33. "Гнап також знімається з виборів на користь Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  34. "ЩЕ ОДИН КАНДИДАТ У ПРЕЗИДЕНТИ ГОТОВИЙ ЗНЯТИ СВОЮ КАНДИДАТУРУ НА КОРИСТЬ ГРИЦЕНКА". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  35. ""Сила людей" підтримала зняття кандидатури Гнапа на користь Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  36. "Іще один кандидат у президенти знявся з виборів на користь Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  37. Давід Сакварелідзе про підтримку Анатолія Гриценка
  38. Світлана Заліщук про підтримку Анатолія Гриценка
  39. "Вибори 2019: Вибори 2019: Гриценка висунули кандидатом у президенти". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  40. "Вибори 2019: Гриценка висунули кандидатом у президенти". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  41. Олександр Савченко про підтримку Анатолія Гриценка
  42. Расстрелять Порошенка за мародерство! — Гриценко Шаблон:Webarchive // Андрей Сидоренко. Опубліковано 11 лют. 2017 р.
  43. Гриценко: Главное не дать Порошенко убежать, его место в тюрьме Шаблон:Webarchive // Арес TV. Опубліковано 30 бер. 2017 р. Эфир 25.03.2017
  44. "Анатолій Гриценко презентував власну Конституцію Порядку". Archived from the original on 2018-06-16. Retrieved 2018-06-16. 
  45. "Підсумки тижня. Авторская программа Валерия Калныша. Гость Анатолий Гриценко. Эфир от 25.05.2018". Archived from the original on 14.06.2018. Retrieved 2018-06-16.  Check date values in: |archive-date= (help)
  46. Rbc.ua. "Анатолий Гриценко: Не нужно бояться авторитарного режима". РБК-Украина (in русский). Archived from the original on 2018-06-17. Retrieved 2018-06-16. 
  47. "Влада хоче вилучити вогнепальну зброю – це хибне рішення!". Українська правда - Блоги. Archived from the original on 2018-05-15. Retrieved 2018-05-14. 
  48. "Анатолий Гриценко: Не нужно бояться авторитарного режима". Archived from the original on 17 червня 2018. Retrieved 16 червня 2018.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  49. "Передвиборча програма кандидата на пост президента України Анатолія Гриценка: "Чесний президент - служитиме людям!". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  50. ""Чесний президент - служитиме людям!": Передвиборча програма кандидата на пост президента України Анатолія Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  51. "Перетворення піраміди корупції на трапецію і принцип "трьох П": Передвиборча програма Анатолія Гриценка". Archived from the original on 29 березня 2019. Retrieved 29 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  52. Президентські дебати: Анатолій Гриценко проти Андрія Садового
  53. "ЛЯШКО І БОЙКО НЕ ПРИЙШЛИ НА ДЕБАТИ З ГРИЦЕНКОМ09:38, 28.03.2019". Archived from the original on 30.03.2019. Retrieved 30.03.2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  54. "«Зворотний відлік», випуск п’ятий: шоу самотнього Гриценка". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  55. "«Зворотний відлік», випуск п’ятий: Юрій Бойко, Анатолій Гриценко, Олег Ляшко". Archived from the original on 4 квітня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  56. "Зеленський, Тимошенко, Порошенко, Гриценко та Бойко - лідери президентських перегонів, - опитування трьох соціологічних компаній". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  57. "Випуск 6. Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  58. ""Нема тут кого дебати". Тимошенко ушла с несостоявшихся дебатов через 15 минут". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  59. "відлік», Випуск 6. Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський". Archived from the original on 6 квітня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  60. "Тимошенко пішла з теледебатів, тому що Порошенко та Зеленський не прийшли". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  61. "Гриценко закликає Зеленського до дебатів у прямому ефірі". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  62. "Зеленский "некрасиво срезался" от Гриценко: кандидат громким поступком подтвердил неприятные слухи о себе". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  63. "Зеленський, Тимошенко, Порошенко, Гриценко та Бойко - лідери президентських перегонів, - опитування трьох соціологічних компаній". Archived from the original on 30 березня 2019. Retrieved 30 березня 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  64. "Декларація про майно та статки". Archived from the original on 2 лютого 2019. Retrieved 12 лютого 2019.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  65. Декларация Гриценко: Volvo XC90, гидроцикл и эквивалент почти $175 тысяч, недвижимое имущество — у жены
  66. "Выборы-2019: что указали в декларациях кандидаты в президенты". РБК-Украина (in русский). Archived from the original on 2019-02-13. Retrieved 2019-02-12. 
  67. "Від першої особи | Персональний сайт Анатолія Гриценка". grytsenko.com.ua. Archived from the original on 2018-06-17. Retrieved 2018-06-18. 
  68. "Гриценко про біг, стрільбу, футбол та преферанс". Archived from the original on 2018-05-11. Retrieved 2018-05-11. 
  69. "Повідомлення - Народні депутати пропонують посилити кримінальну відповідальність за хабарництво - Офіційний портал Верховної Ради України". rada.gov.ua. Archived from the original on 2018-06-20. Retrieved 2018-06-20. 
  70. Шаблон:Citation
  71. "Рада отменила закон о противодействии взяточничеству" (in русский). Archived from the original on 2018-06-13. Retrieved 2018-06-13. 
  72. "Гриценко: Є докази, що Клюєв витрачав бюджетні гроші на власний бізнес". DT.ua. Archived from the original on 2018-06-16. Retrieved 2018-06-16. 
  73. Шаблон:Citation
  74. Шаблон:Citation
  75. ПроКом, ТОВ НВП. "Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"". www.cvk.gov.ua. Archived from the original on 2014-08-28. Retrieved 2018-05-11. 
  76. Україна, Святослав Хоменко ВВС. "Хто за кого голосував: електоральна географія президентських виборів". BBC News Україна (in українська). Archived from the original on 2018-05-18. Retrieved 2018-05-11. 
  77. "Гриценко: Всі свідомі громадяни мають стати на захист життя людей". Archived from the original on 13 грудня 2015. Retrieved 24 липня 2016.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  78. "Экс-министр обороны вывозит из Киева одесский «Беркут» и солдат внутренних войск". Archived from the original on 15 серпня 2016. Retrieved 24 липня 2016.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)

Посилання[править]

Шаблон:Вікіпосилання

Попередник: Міністри оборони України
4 лютого 200518 грудня 2007
Наступник:
Олександр Кузьмук
24 вересня 20043 лютого 2005
Юрій Єхануров
18 грудня 20075 червня 2009

Шаблон:Міністри оборони України Шаблон:Кандидати у президенти України 2010 Шаблон:Кандидати у президенти України 2014 Шаблон:Кандидати у президенти України 2019 Шаблон:Другий уряд Віктора Януковича Шаблон:Уряд Юрія Єханурова Шаблон:Перший уряд Юлії Тимошенко

Шаблон:Бібліоінформація

Категорія:Уродженці Звенигородського району Категорія:Випускники Київського суворовського військового училища Категорія:Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія» Категорія:Кандидати технічних наук України Категорія:Народні депутати України 6-го скликання Категорія:Народні депутати України 7-го скликання Категорія:Кавалери ордена «За інтелектуальну відвагу» Категорія:Члени РНБО Категорія:Члени «Громадянської позиції» Категорія:Кандидати в президенти України (2019)