Граніт
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote
Грані́т — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.
Содержание
Етимологія[править]
«Граніт» — слово італійського походження, означає «зернистий».[1]
Середній хімічний склад[править]
Середній хімічний склад граніту за Р. Делі:
Сполука | Вміст, % |
---|---|
SiO2 | 70,18 |
Al2O3 | 14,47 |
K2О | 4,11 |
Na2O | 3,48 |
CaO | 1,99 |
FeO | 1,78 |
Fe2О3 | 1,57 |
MgO | 0,88 |
Н2О | 0,84 |
TiO2 | 0,39 |
P2О5 | 0,19 |
MnO | 0,12 |
У порівнянні з іншою гірською породою магматичного походження базальтом має більший вміст кремнію і менший вміст заліза.
Класифікація[править]
Ґраніти класифікують на основі мінерального та хімічного складу.
Розрізняють:
- власне граніт (10-65% плагіоклазу);
- ґранодіорит (65-90%);
- плагіограніт або тоналіт;
- тронд’єміт (більше 90%).
Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.
Властивості[править]
Густина невивітреного граніту 2530—2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 −1,30%, опір стисненню 100—300 МПа.
Найбільше в граніті зерняток червоного або сірого кольору — це польовий шпат, від кольору якого, головним чином, і залежить колір граніту.[1] Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений. Інші зернятка, напівпрозорі, білуватого або жовтуватого кольору, схожі на шматочки каламутного скла — кварц, частинки у вигляді блискучих пластинок — слюда.[1]
Руйнування граніту[править]
Граніт від сильного нагрівання і від швидкого охолодження втрачає свою міцність і руйнується.[1] Вдень гранітні скелі дуже нагріваються промінням сонця, а вночі швидко холонуть. Частинки граніту розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні. Розширення і стискування частинок відбувається нерівномірно, внаслідок чого в граніті утворюються тріщини.[1] В тонкі, ледве помітні тріщини, після дощу або танення снігу проникає вода і поступово розмиває і розширює їх при замерзанні. Руйнування відбувається дуже повільно — протягом десятків і сотень років.
Форми виділення та розповсюдження[править]
Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.
Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область). Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).
Використання[править]
Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів.[1] Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та красивою.[1] Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні та довговічні.
Родовища[править]
Шаблон:Multicol В Україні
- Лезниківське родовище граніту
- Ємельянівське родовище граніту
- Жежелівське родовище граніту
- Капустянське родовище граніту (с. Кам'яний Міст Кіровоградська обл.)
- Войнівське родовище граніту (с. Войнівка Кіровоградська обл.)
- Янцівське родовище граніту (Запорізька область)
Шаблон:Multicol-break У Росії
Див. також[править]
- Гранітизація
- Гранітний шар
- Гранітова структура
- Гранітоґнейс
- Гранітогнейсовий купол
- осадові породи
- базальт
Примітки[править]
Література[править]
Посилання[править]
Категорія:Магматичні породи Категорія:Нерудні корисні копалини Категорія:Облицювальні матеріали Категорія:Скульптурні матеріали