Граніт

ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Граніт відполірований

Грані́т — інтрузивна гірська порода кислого складу із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою.

Содержание

1 Етимологія
2 Середній хімічний склад
3 Класифікація
4 Властивості
- 4.1 Руйнування граніту
5 Форми виділення та розповсюдження
6 Використання
7 Родовища
8 Див. також
9 Примітки
10 Література
11 Посилання

Етимологія[править]

«Граніт» — слово італійського походження, означає «зернистий».^[1]

Середній хімічний склад[править]

Середній хімічний склад граніту за Р. Делі:

Сполука	Вміст, %
SiO₂	70,18
Al₂O₃	14,47
K₂О	4,11
Na₂O	3,48
CaO	1,99
FeO	1,78
Fe₂О₃	1,57
MgO	0,88
Н₂О	0,84
TiO₂	0,39
P₂О₅	0,19
MnO	0,12

У порівнянні з іншою гірською породою магматичного походження базальтом має більший вміст кремнію і менший вміст заліза.

Класифікація[править]

Ґраніти класифікують на основі мінерального та хімічного складу.

Розрізняють:

власне граніт (10-65% плагіоклазу);
ґранодіорит (65-90%);
плагіограніт або тоналіт;
тронд’єміт (більше 90%).

Виділяють також серії граніту: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.

Властивості[править]

Густина невивітреного граніту 2530—2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 −1,30%, опір стисненню 100—300 МПа.

Найбільше в граніті зерняток червоного або сірого кольору — це польовий шпат, від кольору якого, головним чином, і залежить колір граніту.^[1] Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений. Інші зернятка, напівпрозорі, білуватого або жовтуватого кольору, схожі на шматочки каламутного скла — кварц, частинки у вигляді блискучих пластинок — слюда.^[1]

Руйнування граніту[править]

Граніт від сильного нагрівання і від швидкого охолодження втрачає свою міцність і руйнується.^[1] Вдень гранітні скелі дуже нагріваються промінням сонця, а вночі швидко холонуть. Частинки граніту розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні. Розширення і стискування частинок відбувається нерівномірно, внаслідок чого в граніті утворюються тріщини.^[1] В тонкі, ледве помітні тріщини, після дощу або танення снігу проникає вода і поступово розмиває і розширює їх при замерзанні. Руйнування відбувається дуже повільно — протягом десятків і сотень років.

Форми виділення та розповсюдження[править]

Гранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти та міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій граніту — від архею до кайнозою. Походження — гетерогенне.

Граніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська область). Корнинське (Житомирська область), Жежелівське (Вінницька область), Капустинське (Кіровоградська область).

Використання[править]

Використовують як будівельний матеріал: для фундаментів великих будинків, для стояків залізничних мостів, набережних річок і каналів, сходів.^[1] Граніт можна полірувати; поверхня його стає зовсім гладкою та красивою.^[1] Граніт використовується для виготовлення пам'ятників, як облицювальний матеріал тощо. Всі будівлі з граніту міцні та довговічні.