Волноваха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote
Волноваха

Шаблон:(! style="margin: 0 auto; background-color: #F9F9F9; text-align:center;" width=100%

120x120px 140x120px
Герб Волновахи Прапор Волновахи

Шаблон:!)

Шаблон:InfoboxImageШаблон:If1
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;"| Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район Волноваський район
Рада Волноваська міська рада
Код КОАТУУ 1421510100
Засноване 1881
Статус міста з 1938 року
Населення 21 902 (01.01.2019)[1]
Площа 11.24 км²
Густота населення 2002 осіб/км²
Поштові індекси 85700-85706
Телефонний код +380-6244
Координати 35|52|N|37|29|1|E|scale:100000 Шаблон:Talk other name=

}}

Висота над рівнем моря 271 м
Водойма р. Мокра Волноваха
Міста-побратими Луцьк
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Відстань
Найближча залізнична станція Волноваха
До обл./респ. центру
 - фізична 48,5 км
 - залізницею 58 км
 - автошляхами 58,4 км
До Києва
 - фізична 597 км
 - залізницею 802 км
 - автошляхами 755 км
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Міська влада
Адреса 85700, м. Волноваха, вул. Центральна, 88, 4-25-49
Веб-сторінка Волноваська міськрада
Міський голова Гукай Тетяна Євгенівна

20px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Волноваха] у Вікісховищі

colspan="2" bgcolor="Шаблон:Колір" style="text-align:center" | Карта
Шаблон:Карта розташування

Категорія:Міста УкраїниКатегорія:Населені пункти за алфавітом

Волнова́ха — місто районного підпорядкування, центр Волноваського району Донецької області.

Волноваха розташована на півдні Донецької області, місто є залізничним вузлом на лінії Маріуполь — Донецьк та Маріуполь — Запоріжжя. Через місто проходить автошлях Шаблон:Автошлях Н (Слов'янськ — Маріуполь). Відстань до обласного центру залізницею — 58 км, асфальтованою дорогою — 54 км. Населення — 24,3 тисяч чоловік. Площа території міста 20 км², 59 відсотки з яких забудовані.

Географія[править]

Місто займає територію 20 км², з них 59 % під забудовою. На одного жителя припадає 448 м² зелених насаджень. Поблизу розташована одна з найвищих точок Приазовської височини — Могила-Гончариха (278 м над рівнем моря). У місті працює метеостанція.

На північний захід від міста простягнувся Великоанадольський лісовий масив, закладений у 40-х роках XIX в. російським ученим-лісоводом В. Е. Граффом. Це перше лісонасадження в українському степу. Сьогодні Великоанадольський ліс є еталоном степового лісорозведення. Його площа становить 2500 га. Тут виростають десятки порід дерев і чагарників. Значна колекція екзотичних видів із різних країн світу зібрана в дендрологічному парку лісництва.

Клімат[править]

Місто знаходиться у зоні помірного клімату. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою (-6 °С (20 °F).[2]

Шаблон:Клімат міста

Історія[править]

Поселення засноване як залізнична станція в 1881 р. під час будівництва Єкатерининської залізниці. На початку ХХ ст. у Волновасі було 45 дворів, мешкало близько 250 чоловік. До 1915 р. нараховувалося 108 дворів і 634 жителів. Були крамниця, базар, приватна пекарня, школа.

У 1895 р. на станції побудували вокзал, у 1896 р. — паровозне депо, в 1900 р. між Юзівкою і Маріуполем через Волноваху прокладена друга колія. У 1905 р. станція стала вузловою. У 1908 р. у Волноваху з Дебальцевого була переведена школа артільних старост — перша в Росії школа з підготовки майстрів (артільних старост) для будівництва залізниць.

Ополченський квиток № 6307 (1901 р.) Василя Веселаго, в якому зазначено про прийняття його на облік у Волновасі

У 19141916 роках у Волновасі становим приставом 2-го стану Маріупольського повіту в чині губернського секретаря служив Василь Сергійович Веселаго. Василь Веселаго закінчив фельдшерську школу в Кронштадті, служив на флоті в Севастополі. Емігрував в 1919 році. Як лікар брав участь у французькому Русі Опору[3].

Розвитку залізничного вузла і селища сприяла індустріалізація країни. У роки перших п'ятирічок побудовані хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, харчокомбінат, друкарня.

Статус міста Волноваха отримала в 1938 р. Населення її в 1939 р. склало 15,3 тис. чол. Тут працювали дві середні і семирічна школи, дві лікарні, поліклініка, дитячий сад, стадіон, фабрика-кухня, палац культури, три бібліотеки, близько 20 магазинів. У структуру міста входили два колгоспи і радгосп.

Радянські війська відступили з міста 11 жовтня 1941 року.

За роки після Німецько-радянської війни Волноваха стала значним центром харчової промисловості і будівельної індустрії.

Вторгнення російських диверсантів[править]

Вночі з 21 на 22 травня 2014 року, ближче до 6-ї години ранку між Великоанадолем (Ольгинка) і Володимирівкою поблизу міста Волноваха стались бойові зіткнення бойовиків ДНР з українськими військовими 51-ї механізованої бригади[4]. За словами очевидців, бойовики приїхали на інкасаторських авто «Приватбанку», стріляли з гранатометів і ПЗРК, кулеметів. Солдатів було чоловік 30, 3 БТР або БМП. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, яка перебувала на блокпосту, що спричинило вибух боєкомплекту. Внаслідок бою 16 військових загинуло, 18 поранено. Загалом до місцевої лікарні було доправлено з вогнепальними пораненнями 31 людину[5][6][7].

Відповідальність за напад на українських військових взяв на себе підполковник ГРУ ГШ Збройних Сил Російської Федерації Ігор Безлер[8]. За його словами, серед нападників є один загиблий[9].

Цей напад бойовиків став найкривавішим за кількістю жертв від початку антитерористичної операції на сході України, кількість загиблих більше, аніж у боях 13 травня на околицях села Маячка Слов'янського району[10].

Того ж дня ще один український військовослужбовець загинув та двоє дістали поранення внаслідок обстрілу терористами колони військової техніки, яка здійснювала передислокацію і активних дій не вела, поблизу міста Рубіжне Луганської області[11].

За словами в.о. Президента України Олександра Турчинова, під час протистояння між терористами та військовими загинули 13 українських бійців[12].

За даними департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації загальна кількість загиблих станом на 22 травня становила 16 осіб[13].

7 липня 2014 року, після двомісячної відсутності, над міською адміністрацією знову з'явився український прапор.

Уранці 21 серпня 2014 р. зазнав смертельного поранення лейтенант 1129-го полку Андрій Єременко в часі артилерійського обстрілу терористами позицій зенітно-ракетної батареї, захищаючи особовий склад підрозділу та старшого за званням офіцера. 29 серпня на блокпосту під Волновахою загинув лейтенант 72-ї бригади Олександр Устименко. 2 вересня з'явилася інформація, що українські добровольчі батальйони відходять з міста після значного збільшення регулярних російських військ в зоні конфлікту, щоб укріпитися на березі річки Кальміус. 7 вересня підрозділ 72-ї бригади під керунком старшого лейтенанта Олександр Білаша після попередньої розвідки здійснив обстріл позицій терористів з реактивної артилерійської установки БМ-21 «Град». Внаслідок цих дій було знищено 5 одиниць важкої техніки та живу силу противника біля міста Волноваха. На початку жовтня-2014 до Волновахи стягуються російські підрозділи, йдуть перестрілки, зранку 7 жовтня знову почалися бої українських військових з терористами[14]. 10 жовтня під Волновахою зазнав множинних поранень солдат Держприкордонслужби Рустам Росул.

В часі виборів до Верховної Ради 26 жовтня 2014-го у місті недалеко від місця ОВК № 60 почалися бойові дії, члени окружної комісії тимчасово призупинили роботу[15].

21 листопада терористи намагалися підірвати блокпост української армії автомобілем з вибухівкою. Черговий на блокпосту намагався зупинити автівку попереджувальними пострілами, водій не відреагував і на швидкості врізався в бетонне укріплення. Водію вдалося утекти, в автомобілі виявлено вибуховий пристрій, сапери вибухівку знешкодили[16].

Під час контрбатарейних перестрілок та ударів української артилерії по позиціях російсько-терористичних військ в районі Волноваха — Новотроїцьке — Докучаєвськ 5 грудня, передові підрозділи противника в напрямі Волновахи зазнали суттєвих втрат. Кілька блок-постів та укріплених позицій терористів знищені; трупи й поранені терористи вивозять в район Оленівки, на деяких знищених позиціях противник не проводить вивіз тіл убитих бойовиків[17].

29 грудня на блокпосту під Волновахою загинув солдат Львівського прикордонного загону Салівончик Володимир Володимирович[18]. Загинув у бою 30 грудня 2014 р. під Волновахою старшина 156-го артилерійського полку Валентин Драчук.

12 квітня 2015-го в місці дислокації військової частини неподалік Волновахи підірвався на гранаті солдат 1-ї танкової бригади Анатолій Дубчак — ішов перевірити перебитий електрокабель. Це сталося за 7 метрів від намету з 13 військовослужбовцями.

Теракт 13 січня 2015 року[править]

13 січня 2015 року внаслідок теракту бойовиків «ДНР» загинуло 12 мирних жителів, ще 16 поранено. Обстріл автобуса з мирними жителями відбувався з Докучаєвська. Провокація здійснювалася для «картинки» ЗМІ терористів і російських журналістівШаблон:Fact.

Новітня історія[править]

У травні 2015 року у місті зареєстрована громада Української Православної Церкви Київського Патріархату[19].

У жовтні 2015 р. знесено пам'ятник В. І. Леніну[20].

В травні 2018 року освячено храм Святого Миколая Чудотворця Київського патріархату, побудований на честь 18-х загиблих бійців 51-ї окремої механізованої бригади[21].

17 червня 2018-го у Волновасі відкрили та освятили новий храм УГКЦ Благовіщення Пречистої Діви Марії[22].

Населення[править]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 24373 особи, із них 42,45 % зазначили рідною мову українську, 56,3 % — російську, 0,38 % — грецьку, 0,32 % — вірменську, 0,11 % — білоруську, 0,01 % — болгарську, циганську та німецьку, а також молдовську, польську та словацьку мови[23].

Економіка[править]

Населення на 5 грудня 2001 р. склало 24,6 тис. чол., на початок 2004 р. — 24,3 тис. чол., на початок 2011 р. — 23,4 тис. мешканців.

Половина зайнятих у народному господарстві працюють на підприємствах залізничного транспорту. Основні промислові підприємства: заводи будівельних матеріалів, асфальтобетонні, молочний, хлібний, комбінат хлібопродуктів.

Транспорт[править]

Місто є залізничним вузлом на лінії МаріупольДонецьк та ВолновахаКомиш-Зоря. Через місто проходить автошлях Шаблон:Автошлях Н (Слов'янськМаріуполь) та Шаблон:Автошлях Т (Волноваха — Бойківське).

Соціальна сфера[править]

У місті діють 7 загальноосвітніх шкіл, станція юних техніків, школа мистецтв, палац дитячої і юнацької творчості, 2 лікарні, професійно-технічне училище, краєзнавчий музей.

Пам'ятники[править]

  • Пам'ятник воїнам-афганцям. Відкритий 19 вересня 2012 р. [26]
  • Пам'ятник В. І. Леніну (вул. Центральна, центральний парк) було демонтовано 31 жовтня 2015 р. [27]
  • Пам'ятник загиблим у Великій Вітчизняній Війні
  • Пам'ятник загиблим танкістам
  • Пам'ятник «130 років залізниці»
  • Пам'ятник «Козак» (колишній пам'ятник В. І. Чапаєву) [28]. демонтований[24]

Відомі люди[править]

Народилися[править]

Галерея[править]

Цікаві факти[править]

Під час святкування 135-рiччя міста у 2016 р. 3672 мешканці міста з 2227 українських рушників створили ланцюг єднання — «Донбас — це Україна» довжиною 4507 метрів. Рушники ж для цього етнопатріотичного рекорду України привезли з різних районів країни. Більшість учасників «живого» ланцюга одягнули вишиванки[25].

25 лютого 2015 року між м. Волноваха і м. Луцьк (обласний центр Волинської області) було підписано меморандум про співпрацю.

Примітки[править]

  1. Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2019
  2. Клімат Волновахи
  3. «Жизнь и необычайные приключения доктора Веселаго, изобретателя и морехода»
  4. "Путін перевіряє сили бойовиків на сході України - експерт". Gazeta.ua. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  5. "Поблизу Волновахи відбулися бої, загинули 8 українських військових - ЗМІ". Українська Правда. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  6. "ВИДЕО. Боевые действия под Волновахой". InfoResist. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  7. "Халатність командування могла стати причиною розстрілу наших військових під Волновахою". УНІАН. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  8. "Масове вбивство українських військових під Волновахою взяв на себе офіцер Росії "Бєс" - ІС (+відео)". ICTV Факти. 23 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  9. "Підполковник ГРУ взяв відповідальність за бійню під Волновахою". iPress. 23 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  10. "Pro-Russian Rebels Launch Deadliest Attack Yet in Eastern Ukraine". Mashable. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  11. "На Сході від рук терористів загинули силовики, в лікарнях - 31 людина". УкрІнформ. 22.05.2014. Archived from the original on 28.05.2014. Retrieved 22.05.2014.  Check date values in: |access-date=, |date=, |archive-date= (help)
  12. Під час боїв з терористами під Волновахою загинули 13 силовиків. ТСН. 1+1. 22.05.2014
  13. "Всього в бою під Волновахою загинули 16 людей - ДонОГА". Українська Правда. 22 травня 2014.  Check date values in: |date= (help)
  14. Поблизу Волновахи майже тиждень тривають запеклі бої
  15. У Волновасі зупинили підрахунок голосів через обстріли
  16. Бойовики спробували вчинити теракт на блокпосту сил АТО у Волновасі
  17. Під Волновахою російсько-терористичні війська зазнали великих втрат
  18. Салівончик Володимир Володимирович
  19. У Волновасі вперше з'явилася церква УПЦ Київського Патріархату
  20. У Волновасі Донецької обл. знесли пам'ятник Леніну
  21. У Волновасі освятили храм
  22. У Волновасі освятили храм, збудований Івано-Франківською архиєпархією
  23. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  24. http://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2092455-dekomunizacia-capaeva-u-volnovasi-ne-vratuvalo-i-maskuvanna.html
  25. На Донеччині — етнопатріотичний рекорд України

Посилання[править]

Джерела[править]

Шаблон:Волноваський район

Категорія:Міста Донецької області Категорія:Районні центри Донецької області Категорія:Населені пункти, засновані 1881 Категорія:1881 в Україні Категорія:Виборчий округ 60