Вивірка

Материал из МДПУ Вікіпедія | MDPU Wikipedia
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote
bgcolor=Шаблон:Taxobox color|Вивірка
Час існування: Середній Міоцен — сьогодення
Вивірка звичайна
bgcolor=Шаблон:Taxobox color| Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Шаблон:Taxobox ordo: Гризуни (Rodentia)
Шаблон:Taxobox subordo: Вивірковиді (Sciuromorpha}
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Підродина: Sciurinae
Триба: Sciurini
Рід: Вивірка (Sciurus)
Linnaeus, 1758
Підроди
Tenes
Sciurus
Hesperosciurus
Otosciurus
Guerlinguetus
Hadrosciurus
Urosciurus
Посилання
Шаблон:Nowrap Sciurus
Шаблон:Nowrap Sciurus
Шаблон:Nowrap {{#property:P830}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P961}}
Шаблон:Nowrap 180171
Шаблон:Nowrap {{#property:P627}}
Шаблон:Nowrap 10001
Шаблон:Nowrap {{#property:P962}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P1391}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P842}}

Шаблон:Taxobox regnumcat

Ви́вірка[1][2], або бі́лка[3][4][ком. 1] (Sciurus) — рід гризунів родини вивіркових. Вивірка пристосована до життя на деревах. Рід налічує багато видів, поширених у лісах Європи, Азії та Америки. Вивірки належать до групи немишовидих гризунів. Представники роду — лісові жителі, які живляться переважно насінням та плодами. Вони в основному денні й проводять більшу частину свого часу на деревах, зрідка спускаючись на землю в пошуках їжі. Вони будують свої гнізда зазвичай у вигляді сферичної конструкції гілок і листя в порожнинах дерев або у розгілках. Етимологія: наукова назва Sciurus походить від грец. σκιά — тінь, грец. οὐρά — хвіст.

Опис

Довгасті тіла; верхня губа розділена; задні кінцівки довші за передні; моляри горбкуваті; ступні п'ятипалі; хвіст довгий, пухнастий, з волосками, спрямованими з боків.

Надродові таксони

Рід вивірка (Sciurus) є типовим для родини вивіркових (Sciuridae) та всіх його мотрійкових складових: триби Sciurini та підродини Sciurinae. Своєю чергою, родина вивіркових є типовою для надродини вивіркуватих (Sciuroidea), підряду вивірковидих (Sciuromorpha) та групи підрядів «вивіркощелепні», або «сціурогнати» (Sciurognathi). Тобто повна мотрійка має такий вигляд (цифри за [1]):

Найближчі родові групи

Найближчими до вивірок гризунами є чотири роди, що разом з вивіркою входять до складу триби Sciurini:

Склад роду: підроди й види

Вивірка звичайна — Sciurus vulgaris

Рід вивірка поділяють на 7 підродів та 30 видів[5]. Номінативний підрід Sciurus s. str. включає 13 видів.

Типовим видом роду є вивірка звичайна (Sciurus vulgaris).

В Україні, як і по всій Європі, поширений один вид цього роду — Вивірка звичайна (Sciurus vulgaris). Найближчий у географічному вимірі інший вид вивірок — вивірка кавказька (Sciurus anomalus), поширена у Грузії і в Закавказзі.

Назва роду українською мовою

Словник Б. Грінченка подає українське «вивірка» (з варіантами «веві́рка», «вевю́рка»[6]; останнє тотожне пол. wiewiórka) як відповідник до російського «бѣлка»[2], але також наводить синоніми «білка»[4] і «біли́ця»[7], «віве́риця»[8] (останнє — на Галичині[8]).

Слово «вѣверица» засвідчене в давньоруській мові. Воно походить від праслов'янських форм *věverъka, *věverica. Вважають, що праслов'янська назва вивірки утворена від подвоєння праіндоєвроп. кореня *ver («вигинати», «виправляти»), з якого походить також лат. viverra (див. «Вівера»)[9].

«Білка», «білиця» — пізні утворення від Шаблон:Lang-sla («біла вівериця»). Первісно «білицями» («білками») звали лише вивірок з білою шерстю (таке хутро цінувалося особливо високо), потім це слово стало загальним позначенням всіх вивірок[10][9].

В українській теріологічній літературі існує дві версії родової назви Sciurus. У хронології в теріологічних оглядах рід згадується так (за [2]):

  • 1874 вывѣрка звычайна (Sciurus vulgaris) (Поляньскій, М. «Зоологія». — Прага, 1874)
  • 1920/1927 вивірка, білка (Шарлемань, 1920, 1927),
  • 1922 вивірка (Іван Верхратський, 1922)
  • 1925 вивірка (Храневич, 1925),
  • 1928/1931 вивірка (Паночіні, 1931)
  • 1930 вивірка (Ернст, Київ, 1930)
  • 1930 вивірка, білка (Sciurus vulgaris) (Українська загальна енциклопедія, Іван Раковський (гол. ред.))
  • 1938/1952/1965 білки (Мигулін, 1938; Корнєєв, 1952, 1965),
  • 1956 рос. — белка, векша, місцеве — вивірка, білиця (Татаринов К. А. Звірі західних областей України, 1956),
  • 1962 Голоскевич Г. Правописний словник
  • 1983 білка, вивірка (Маркевич, Татарко, 1983),
  • 1997 вивірка (Загороднюк, Покиньчереда, 1997),
  • 1999—2006 вивірка (Загороднюк, 1999, 2004, 2006; Дулицкий, 2001),
  • 2005/2006 вивірка (білка) (Делеган та ін., 2005; Булахов, Пахомов, 2006).

У працях зоологів до 1932 року і після 1991 при позначенні роду Sciurus (якому присвячено цю сторінку) переважає назва «вивірка», у період 1933—1991 року родову назву «вивірка» ставили синонімом до видової назви «білка» або вилучали[джерело?]Категорія:Статті з твердженнями без джерел. Поза зоологічною літературою ситуація дещо інша: більшість словників української мови (зокрема словники Грінченка[11], Огієнка[12] та Тимченка[13], а також Енциклопедія українознавства[14]) подають слова «білка» та «вивірка» як синоніми. Огієнко у Стилістичному словнику української мови вказує, що на Наддніпрянській Україні слово «вивірка» для позначення роду Sciurus невідоме, замість нього вживають слово «білка»[12].

Вивірка у художній літературі

Вивірка доволі часто згадується в українській художній літературі. Кілька прикладів вживання:

  • Як «вивірка»:

Шаблон:Початок цитатиТут і там ставали ми, здержувані зчудовано блискавичними скоками вивірки по струнких соснах, і мовчали.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиПід час відпочинку Роман виліз на дерево і ганяв вивірку на невимовну втіху дівчаток.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиПритулившись до дерева, я упродовж усієї боротьби розважаю: сонячна вивірка щастя мешкає поряд із тим, хто жадає володіти нею, однак переплигує на інше місце, як тільки людина намагається перехопити її собі в обладу.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиПеред очима, по буйній яскравій зелені, бігали сонячні зайчики. Десь реготала вивірка.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиКрай хати — журавель-батіг, Соснова кучерява шапка, Де сонця золотий горіх Тримає вивірка у лапках.Шаблон:Кінець цитати

  • Як «білка»:

Шаблон:Початок цитатиХто на драбинах, приставлених до розкішних черешневих веж, а декотрі воліють і без драбини обходитись, шастають, мов білки, між гіллям, меткі, верткі, тільки листя шелестить та лоби крізь кетяги черешень проблискують…Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиПочала бігти [Ель Хуррем] парком дрібними ніжками, оглядаючись на нього, як молода вивірка-білка.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиДесь у хвойній верховині завовтузилася білка.Шаблон:Кінець цитати Шаблон:Початок цитатиІ падає сніг, і шумлять дерева… Десь лускає білка горішки дебелі.Шаблон:Кінець цитати

Також з назвою роду пов'язані фразеологізми «крутитися як (наче) [та] білка в колесі» та «обідрати як (мов, наче) білку»[15].

Див. також

Примітки

Коментарі
  1. Див. інші синоніми у розділі «Назва роду українською мовою»
Виноски
  1. Шаблон:СУМ-11
  2. 2,0 2,1 Шаблон:Грінченко
  3. Шаблон:СУМ-11
  4. 4,0 4,1 Шаблон:Грінченко
  5. Види ссавців світу, 2005
  6. Шаблон:Грінченко
  7. Шаблон:Грінченко
  8. 8,0 8,1 Шаблон:Грінченко
  9. 9,0 9,1 Шаблон:ЕСУМ1
  10. Словарь української мови. Том I. Київ, 1907 (репринт. вид., Київ, 1958). с. 65
  11. 12,0 12,1 Іван Огієнко. Український стилістичний словник. Львів, 1924. c. 52 Шаблон:Webarchive
  12. Історичний словник українського язика (під ред. Е. Тимченка). Харків, 1930. с. 170
  13. Енциклопедія українознавства (гол. ред. В. Кубійович). Париж — Нью-Йорк, 1955. с. 130
  14. Шаблон:СУМ-11

Джерела

Посилання

Шаблон:Wiktionary Шаблон:Wiktionary Шаблон:Нормативний контроль

Шаблон:Stub-meta

Категорія:Вивіркові Категорія:Роди ссавців України