Верховна Рада України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Парламент Шаблон:Sidebar with collapsible lists

Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України можуть добровільно об'єднуватися у фракції за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 15 депутатів.

Історія

Сейми і ради

Докладніше: Козацька рада

Традиції українського парламентаризму сягають давньоруського віча — всенародних зборів середньовічної громади чи міста. У 15 столітті, у литовсько-польську добу, на українських землях з'явилася практика проведення зібрань шляхти — сеймів. Сейми мали декілька рівнів — від земського до загальнонаціонального Вального сейму. У 16 столітті, під впливом традицій шляхетського сейму та елементів староруського віча, в Україні оформилася традиція проведення козацьких рад. До початку 17 століття у Війську Запорозькому загальновійськова рада була головним органом влади серед козаків. Поряд з нею існували старшинська рада, в проведенні якої брала лише козацька верхівка, а також чорна рада, до участі якої окрім козаків залучали простолюдинів. Після розколу Війська Запорозького на городове і низове, загальновійськова рада продовжувала бути головною в останньому. Натомість городові козаки, зазвичай, вирішували основні питання на старшинській або чорній радах. У 18 столітті чорні ради не проводилися. Традиції шляхетського і козацького парламентаризму знайшли своє продовження у дворянських зборах різних рівнів в Російській імперії, а також козацьких радах на Кубані.

Українська Центральна Рада

Докладніше: Українська Центральна Рада

Першим попередником Верховної Ради України була Центральна Рада Української Народної Республіки, утворена 17 березня 1917 року. Вона розпочала розбудову української державності шляхом видання Універсалів. Найвагомішим став IV Універсал, ухвалений 22 січня 1918 року, який проголосив одним із важливих завдань створення Конституції України. На останньому засіданні Центральної Ради 29 квітня 1918 року було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки — «Статут про державний устрій, права і вольності УНР».

Другим попередником Верховної Ради України можна вважати З'їзд хліборобів-землевласників за участю 8000 делегатів, який відбувся в Києві 29 квітня 1918 і проголосив гетьманом України Павла Скоропадського. Цього ж дня було оголошено «Закони про тимчасовий державний устрій України», що мали слугувати за Конституцію держави до скликання Сойму. Однак Сойм так і не було скликано. За цією тимчасовою Конституцією влада в Україні належала Гетьману, який призначав Отамана Ради Міністрів, а той подавав Гетьману свій Кабінет на затвердження.

Верховна Рада УРСР

Безпосереднім конституційним попередником Верховної Ради України була Верховна Рада Української радянської соціалістичної республіки. Перший український радянський парламент було скликано 1938 року. Він заступив Всеукраїнський центральний виконавчий комітет — найвищий законодавчий орган Радянської України 1917 року, що виступав головним опонентом Української Центральної Ради в українсько-радянській війні 19171921 років.

Верховна Рада УРСР обралася громадянами республіки на основі загального, рівного і прямого права. Проте самі вибори жорстко контролювалися Комуністичною партією України. За всю історію Рада скликалася 11 разів. Кількість депутатів становила 650 осіб, а після 1989 року була скорочена до 450. Термін повноважень був 4 роки. Від 60 % до 70 % складу парламенту становили комуністи.

Останні вибори до Верховної Ради УРСР в умовах існування Радянського Союзу відбулися 1990 року. Після прийняття Акта проголошення незалежності України перетворилася на Верховну Раду України.

  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Currentdate року, після триразового голосування і погрози Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішене, синьо-жовтий національний прапор України урочисто було піднято над будівлею парламенту поруч з державним прапором Української РСРШаблон:Sfn.

Скликання Верховної Ради України

Керівництво та структура

Голова Верховної Ради

Шаблон:Див. також Керівництво Верховною Радою України здійснює Голова Верховної Ради України, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Згідно зі Статтею 88 Конституції України він:

  • веде засідання Верховної Ради України;
  • організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;
  • підписує акти, прийняті Верховною Радою України;
  • представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
  • організовує роботу апарату Верховної Ради України;
  • проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний роботи сесії затверджується на засіданні Верховної Ради.

Заступники

Голові Верховної Ради України допомагають два його Заступники, які обираються народними депутатами таємним голосуванням за пропозицією Голови.

Роботу Голови Верховної Ради України і його заступників забезпечують відповідні секретаріати.

Структура

Завдання

До повноважень та завдань ВРУ належать:

  1. внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
  2. призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
  3. прийняття законів;
  4. затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
  5. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
  6. затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
  7. призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
  8. заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
  9. оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
  10. усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції;
  11. розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
  12. призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
  13. призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;
  14. здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;
  15. затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
  16. прийняття Регламенту Верховної Ради України;
  17. призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
  18. призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
  19. призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
  20. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;
  21. призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
  22. призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
  23. затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
  24. схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
  25. встановлення державних символів України;
  26. надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;
  27. призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;
  28. обрання суддів безстроково;
  29. дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  30. утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
  31. призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
  32. затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
  33. надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
  34. здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;
  35. прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
  36. призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
  37. затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;
  38. затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

У своїй діяльності Верховна Рада України керується Конституцією України, законами України, Регламентом Верховної Ради України (який приймається відповідним законом), Законом про вибори народних депутатів, а також міжнародними актами.

Депутати

Шаблон:Див. також

Право стати депутатом

Шаблон:Див. також Відповідно до Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» (Шаблон:Sfn-текст) депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів:

  • досяг двадцяти одного року;
  • має право голосу;
  • проживає в Україні протягом останніх п'яти років.Шаблон:Sfn

Списки депутатів за скликаннями

Поточний склад Верховної Ради України

Докладніше: Верховна Рада України IX скликання
Фракції і групи
Фракція, група Депутатів
Фракція політичної партії «Слуга народу» 252
Фракція політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» 43
Фракція політичної партії «Європейська солідарність» 27
style="width: 4px" style="background-color:Шаблон:Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»/meta/color;"| Фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 24
Депутатська група «За майбутнє» 22
Фракція політичної партії «Голос» 17
Позафракційні 37

Дорадчі органи

З 1998 року на громадських засадах працює Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді України.

Відзнаки

Система «Рада»

Шаблон:Вставка

Шаблон:Вставка

Для роботи народних депутатів використовується інформаційно-аналітична система «Рада», яка в тому числі складається із системи поіменного електронного голосування[1].

Інститутом проблем математичних машин і систем Національної академії наук України (ІПММС НАНУ) було розроблено і впроваджено декілька поколінь автоматизованих систем інформаційної підтримки законотворчої діяльності народних депутатів («Рада-1», «Рада-2», «Рада-3»)[2][3].

Система «Рада-1» вперше запрацювала 15 травня 1990 року в парламенті Української РСР[4][5][6]. Експлуатація системи «Рада-2» почалася восени 1993 року, коли депутати почали використовувати мікрофони, вмонтовані в пульти на робочих місцях. «Рада-3» почала роботу 3 вересня 2002 року, і на депутатских пультах з’явилися екрани[4][7].

Система «Рада-3», серед іншого, виконує функції супроводження голосування, супроводження виступу депутата, інформаційного обслуговування депутата на робочому місці й контроля функціонування[7][8].

Шаблон:Вставка

Система приймає голоси лише після старту таймеру. При цьому депутат може натискати будь-яку кнопку («за», «проти», «утримався»), але у якості рішення фіксується лише та кнопка, яку натиснули останньою[4].

Під час голосування система вмикає 10-секундний таймер і відлік часу супроводжується низхідною послідовністю десяти звуків: F5 (698,46 Гц), E♭5 (622,25 Гц), D5 (587,33 Гц), C5 (523,25 Гц), B♭4 (466,16 Гц), A♭4 (415,30 Гц), G4 (392,00 Гц), F4 (349,23 Гц), E♭4 (311,13 Гц), G6 (1567,98 Гц). Ці сигнали є незмінними багато років і добре відомі українцям[9][10].

Свято-Володимирський храм

Храм Московського патріархату в стінах Верховної Ради працює понад 10 років. Правового статусу він не має.

В червні 2019 року стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва постановою № 640/3130/19 визнав незаконність роботи храму Московського патріархату в приміщеннях парламенту і бездіяльність апарату ВР щодо закриття культового закладу. Бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо неприпинення діяльності Свято-Володимирського храму Московського патріархату визнана протиправною. Тепер співробітники Апарату мають припинити діяльність церкви, звільнивши кабінет, в якому вона розміщувалася.[11]

Див. також

Примітки

  1. Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI.
  2. Клименко В. П., Ходак В. І. 45 років з дня заснування Спеціального конструкторського бюро математичних машин і систем Інституту кібернетики (з 1992 року Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) // Математичні машини і системи. — 2008. — № 3. — С. 3–10. — ISSN 1028-9763.
  3. Iнформацiя про органiзацiю // Інститут проблем математичних машин і систем Національної академії наук України.
  4. а б в Семків В. А за «Радою» — «Рада»... // Україна молода. — 30.03.2011. — № 51. — Інтерв’ю з розробником системи «Рада» Анатолієм Морозовим.
  5. Стенограма першого пленарного засідання першої сесії Верховної Ради Української РСР I скликання 15 травня 1990 року, 10 година // Верховна Рада України : офіційний веб-портал.
  6. На допомогу депутатам Верховної Ради УРСР прийшли ЕОМ : фото // Укрінформ. — 11.10.2017. — № 777230. — Екран, пульти для голосування «Рада-1».
  7. а б «Рада-3» для четвертого скликання: у залі засідань українського парламенту введено новітню систему інформаційного забезпечення депутатів // Дзеркало тижня. — 2002. — № 33 (30 серпня — 6 вересня). — Інтерв’ю з Анатолієм Морозовим та Станіславом Довгим.
  8. Морозов А. О., Баран Л. Б., Копєйчиков В. В., Косолапов В. Л. «Рада-3» — система підтримки прийняття рішень для законотворчого процесу Верховної Ради України та рад інших рівнів // Математичні машини і системи. — 2008. — № 1. — С. 3—22. — ISSN 1028-9763.
  9. Пика А. Скрытые возможности системы «Рада» // Internetua. 15.01.2016.
  10. «Цей звук»: Анастасія Приходько кумедно висміяла депутатів ВР (відео) // РБК-Україна. 06.04.2018.
  11. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied

Посилання

Ошибка скрипта: Модуля «Portal» не существует.

Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied

Шаблон:Україна в темах Шаблон:Парламенти Європи Шаблон:Нормативний контроль

* Україна Категорія:Надпопулярні статті Категорія:Державна влада в Україні Категорія:Засновані 1990 Категорія:Однопалатні парламенти