Берегове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Берегове

Шаблон:(! style="margin: 0 auto; background-color: #F9F9F9; text-align:center;" width=100%

120x120px 140x120px
Герб Берегового Прапор Берегового

Шаблон:!)

Шаблон:InfoboxImageШаблон:If1
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;"| Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон 20px Закарпатська область
Район Берегівська міська рада
Код КОАТУУ 2110200000
Засноване 1063 р.
Населення 23 732 (01.01.2019)[1]
Площа 19 км²
Густота населення 1265 осіб/км²
Поштові індекси 90200-90209
Телефонний код +380-3141
Координати 12|9|N|22|38|15|E|scale:30000 Шаблон:Talk other name=

}}

Висота над рівнем моря 115 м
Водойма канал Верке
Міста-побратими Шаблон:Побратими
Шаблон:Побратими
Шаблон:Побратими
Шаблон:Побратими
Шаблон:Побратими
День міста Останні вихідні травня
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Відстань
Найближча залізнична станція Берегове
До обл./респ. центру
 - фізична 55 км
 - залізницею 70 км
 - автошляхами 85 км
До Києва
 - фізична 625 км
 - залізницею 850 км
 - автошляхами 759 км
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Міська влада
Адреса вул. Б.Хмельницького, 7. Тел. 2-21-09
Веб-сторінка Берегівська міська рада
Міський голова Бабяк Золтан Адальбертович

20px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Берегове] у Вікісховищі

colspan="2" bgcolor="Шаблон:Колір" style="text-align:center" | Карта
Шаблон:Карта розташування

Категорія:Міста УкраїниКатегорія:Населені пункти за алфавітом


  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Бе́регове (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їд. בערעגסאז, beregsasz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району[2].

Географія[править]

Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відрогах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Берегшурань. Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють одужанню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.

Містом проходить низка важливих автошляхів, серед них Шаблон:Автошлях E та Шаблон:Автошлях E.

Історія[править]

Місто Лампертгаза (Lamperthaza) було засноване князем Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. Середмістя Берегового, 1915 рік Берегове у 1939 році 12401241 — місто було зруйноване військами хана Батия.

1247 — для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торговельні привілеї. На честь «сасів» (саксонців) місто почало називатися Лампертсас.

Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ.

1342 — Лампертсас отримав статус вільного королівського міста з черговими привілеями.

1396 — угорський король Жігмонд подарував Березький комітат з ценром у Лампертсасі подільському князеві Федору Корятовичу.

1504 — вперше з'являється назва Береґсас (Beregszász).

1566 — місто зруйнували татари, 17 червня 1657 його спалили польські війська під проводом князя Любомирського (помста місцевому князю Дьєрдю (Юрію) II Ракоці, союзнику Богдана Хмельницького), 1686 — війська Габсбурґів.

22 травня 1703 — на торговій площі Берегового Томаш Есе оголосив повстання проти Габсбурґів. Після придушення повстання Карл VI Габсбурґ забрав місто разом із маєтками в роду Ракоці та передав його (1728) роду Шенборнів (нім. Schönborn).

З XIV—XV ст. відомий історичний герб Берегового: на блакитному тлі — золотий лев, над яким — півмісяць та шестикутна зірка (у XIX ст. лев у гербі виступав без побічних фігур). Зображення лева, імовірно, пов'язане з перебуванням міста під владою галицького князя Лева Даниловича у другій половині XIII ст.

1919 — місто короткий час було під контролем румунів, але за Тріанонським договором перейшло до Чехословаччини.

19381944 — місто було під владою Угорщини.

26 жовтня 1944 — місто зайняте Червоною армією.

1945 — разом із Закарпаттям передане до складу Радянської України.

17 травня 2001 — Берегове отримало статус міста обласного значення.

29 грудня 2016 року єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій в Береговому освятив Свято-Троїцький храм УПЦ КП[3].

Клімат[править]

Середмістя Берегового У середмісті Берегове має морський клімат (Кеппен: Cfb) з невеликими добовими та річними амплітудами температури повітря, високою відносною вологістю, прохолодним літом та м'якою зимою.

Середньорічна температура становить +9,8 °C. Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -2,4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +20.1 °C.

Опадів більше випадає у червні, в середньому 86 мм, найменше у лютому — 38 мм опадів. У рік випадає близько 666 мм опадів.

Шаблон:Клімат міста

Населення[править]

Населення міста Берегове, станом на 1 січня 2019 року, налічувало — 23,732 особи.

За переписом населення України 2001 року населення в межах підпорядкування Берегівської міськради становило 26 554 особи, зокрема 26 050 міського — в місті Берегові і 504 сільських мешканців Затишного[4]. В етнічному складі населення переважають угорці (48,1 %) та українці (38,9 %)[5][6].

Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення міста Берегове становило 24,985 осіб, тобто 2,1 % від загальної чисельності населення області. Щільність населення на 1 км² — 0,8 тис. осіб. Народжуваність (на 1000 жителів) — 9,6 осіб. Смертність (на 1000 жителів) — 14,5 осіб. Природне скорочення населення — 125 осіб. Середній вік населення міста станом на 01.01.2007 р. склав 35,5 років, із них чоловіків — 34,0 років, жінок — 36,7 років.

Працездатне населення міста становить 50 %.

Динаміка населення міста[7]

Шаблон:Bar chart years

Етномовний склад[править]

У 1910 році в Береговому мешкало 12 933 людей, із них 12 432 угорськомовних (96,1 %), 221 українськомовних (1,7 %), 140 німецькомовних (0,1 %). За релігійним складом населення Берегового у 1910 р. поділялося на кальвіністів (33,6 %), юдеїв (30,2 %), 21,2 % римо-католиків та греко-католиків (бл. 15 %). До кальвіністів та римо-католиків належали угорці та німці, до юдеїв — євреї, до греко-католиків — українці[8].

У 1830 році у місті жило 300 євреїв, у 1880 — 1795 , у 1921 — 4592, у 1941 — 5865[9]

У 1930 році у Берегові проживало 9 190 угорців (48,4 %)[6]

За переписом 1959 р., серед 25 730 жителів Берегового було угорців (разом з циганами) 56 %, українців 26,5 %, росіян 7,8 %, євреїв 3,9 %, поляків і білорусів по 0,4 %[10]

Національний склад Берегового за результатами переписів населення 1989 та 2001 рр.

Національність Населення-2001,
тис. осіб
Населення, % 2001 рік у %
до 1989
2001 1989
угорці 12,8 48,1 50,8 84,5
українці 10,3 38,9 36,2 95,8
цигани 1,7 6,4 3,2 176,4
росіяни 1,5 5,4 7,5 65,1

Такою була Велика синагога

Рідна мова населення м. Берегове за переписом 2001 року:[11]

мова чисельність носіїв частка населення
угорська 14,94 тис. 55,9 %
українська 9,97 тис. 37,3 %
російська 1,71 тис. 6,4 %
нац-сть мова
угорці  48,1 %  55,9 %
українці  38,9 %  37,3 %
цигани  6,4 %  0,04 %
росіяни  5,4 %  6,4 %

Басейн з термальними водами у Береговому (2009)

Економіка[править]

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва як промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура, соціальне забезпечення тощо.

У Єдиному Державному реєстрі підприємств міста Берегове станом на 2006 р. налічувалося 770 одиниць, що на 39 одиниць більше 2005 року. Статус юридичних осіб мали 95 % від загальної кількості суб'єктів. Переважну частину становили підприємства приватної власності (62,3 %).

Основу промислового виробництва в місті становить обробна промисловість — 100 %. В обробній промисловості виділяється харчова промисловість — 77 %, деревообробна промисловість — 10 %, машинобудування — 8 %, легка промисловість — 4 % та поліграфія — 1 %:

Обсяг реалізованої продукції харчової промисловості за 2006 рік в діючих цінах становив 231508,3 тис. грн. Частка зайнятого працездатного населення в харчовій промисловості була найбільшою і становила 28,9 % від загальної кількості працюючих в промисловості.

Освіта й культура[править]

В місті діють Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці, Медичний коледж, професійний ліцей сфери послуг, Берегівський ліцей імені Есе Томаша, угорська гімназія Берегівської районної ради, 9 закладів загальної середньої освіти, Берегівський міський будинок дитячої та юнацької творчості, Дитяча юнацька спортивна школа, Берегівська Вечірня (змінна) школа. Серед закладів загальної середньої освіти – Берегівська українська гімназія, 5 шкіл І-ІІІ ступенів – Берегівська ЗОШ №1, Берегівська ЗОШ №3 імені Зріні Ілони (з угорською та українською мовами навчання), Берегівська ЗОШ №4 з угорською мовою навчання імені Лайоша Кошута , Берегівська ЗОШ №5 з поглибленим вивченням англійської мови імені Тараса Шевченка, Берегівська ЗОШ №10 з угорською та російською мовами навчання; 3 школи І-ІІ ступенів – Берегівська ЗОШ №6 з угорською мовою навчання імені Ганни Горват, Берегівська ЗОШ №7 з угорською мовою навчання, Берегівська ЗОШ №9 з угорською мовою навчання; 14 закладів дошкільної освіти. В школах навчаються 3440 учнів. Працюють в них 346 вчителів. У  закладах дошкільної освіти виховуються 1045 дітей дошкільного віку.

Місто Берегове має Будинок культури, дитячу школу мистецтв імені Золтана Кодая, бібліотеки та краєзнавчий музей «Музей Берегівщини».

Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота проводиться в межах Навчально-спортивної бази «Закарпаття», ТОВ «Мустанг» по кінському спорту.

Туристичні об'єкти[править]

Культура та пам'ятки[править]

Берегове є осередком угорської культури на Закарпатті. У 90-х роках 20 століття Берегове пропонували як столицю угорського автономного округу. Але й нині місцевий Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ готує найбільшу в Україні кількість бакалаврів з угорської філології. Пам'ятник угорському поетові Шандору Петефі у Береговому

Пам'ятки Берегового:

Залишки Берегівської гілки Боржавської вузькоколійки біля вокзалу в Береговому

Термальні води[править]

В Берегово відомі два оздоровчі комплекси з термальни басейнами.

Навчально-спортивна база «Закарпаття». Басейн з термальною водою (30-45°C) відкритий у 1967 році. Лікувальну воду добувають зі свердловини глибиною 1100 метрів, а потрапляє вода у басейн з півторакілометрового гейзера. Термальна вода містить у собі йодні та бромні солі, а також мінерали хлоридно-натрієвого складу. На території бази розташований великий басейн (51 м х 22,2 м) під відкритим небом, температура води якого не падає нижче +32°С. Тут працює готель на 150 місць, ресторан і ще два маленькі басейни, які взимку накривають спеціальним куполом, створюючи ефект турецької лазні.[12][13]

Оздоровчий комплекс “Жайворонок”. Це сучасний і комфортний термальний комплекс, побудований в 2011 році та розташований біля підніжжя Берегівського вулканічного низькогір’я. Він складається з основного критого басейну (температура води 31-33°C), в якому функціонують гідромасаж, гейзер і два водоспади, а також джакузі (42-45°C).[13]

Докладніше: Комплекс "Жайворонок"

Військо[править]

Відомі люди[править]

Фотографії[править]

Див. також[править]

Примітки[править]

  1. Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2019
  2. З 17 травня 2001
  3. Єпископ Варсонофій освятив Свято-Троїцький храм в м. Берегово
  4. Державний комітет статистики України
  5. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  6. а б http://www.mtaki.hu/docs/ter_es_terep_01/t_es_t_01_szarka_l_varosi_nepesseg.pdf A városi magyar népesség a Magyarországgal szomszédos országokban (1910—2000)
  7. Україна / Ukrajina
  8. http://kehilalinks.jewishgen.org/Berehove/
  9. JewishGen — Berehove, UkraineОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  10. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 годШаблон:Недоступне посилання — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 658 с.
  11. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  12. "Термальні води Берегове, турбаза «Закарпаття»". UA.IGotoWorld.com. 
  13. а б "10 термальних басейнів Закарпаття". Файні тури Україною (in українська). 
  14. "Наші танки у Береговому". https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-04-25. Retrieved 26 квітня 2018.  Check date values in: |access-date= (help)

Джерела[править]

Посилання[править]

Шаблон:Берегове

Шаблон:Населені пункти Закарпатської області Шаблон:Історичні місця Закарпатської області

Категорія:Міста обласного значення Категорія:Міста Закарпатської області Категорія:Районні центри Закарпатської області Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою Категорія:1063 у Європі Категорія:Виборчий округ 73