Барвінський Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:КарткаОшибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission deniedОшибка скрипта: Модуля «CategoryForProfession» не существует.Категорія:Персоналії за алфавітомКатегорія:Вікіпедія:P1791:відсутня Шаблон:Ifempty

Володи́мир Григо́рович Барві́нський (25 лютого 1850, Шляхтинці — 3 лютого 1883, Львів) — український громадський діяч, видавець, історик, соціолог, журналіст, письменник (літературні псевдоніми Василь Барвінок, Ришмидинов та ін.), літературний критик і публіцист, перекладач. Син Григорія Барвінського, брат Івана, Іполита, Осипа й Олександра Барвінського.

Життєпис

Народився 25 лютого 1850 року в селі Шляхтинці (тепер Тернопільського району, Тернопільської області) в родині священика.

Вчився у народній школі рідного села, згодом у Першій Тернопільській гімназії (18611867). Нещасливий випадок, що трапився в 14-річному віці, підірвав його здоров'я, ізолював від ровесників. З того часу Володимир усамітнився біля книжок. Своє дитинство змалював в автобіографічній повісті «Скошений цвіт» (1877).

1869 — вступив на правничий факультет Львівського університету, який закінчив 1872 року. З 1872 р. служив в адвокатських канцеляріях Львова.

Один із співзасновників товариств «Просвіта» (1868) і «Руського Товариства Педагогічного» (1881).

18761880 — редактор журналу «Правда». 18801883 — засновник і перший редактор газети «Діло» (найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від 1880 до 1939 р.). Працював і мешкав у редакції.

Уважався одним із провідників партії народовців у Галичині.

30 листопада 1880 — організував перше українське народне віче у Львові, учасники якого вимагали від австрійських властей поліпшення державно-економічного становища галицьких українців, надання їм політичних, економічних, культурних прав.

Барвінський був знайомий і підтримував зв'язки з П. Кулішем, М. Драгомановим, М. Костомаровим.

Файл:Pamjatnyk Barvinskomu.jpg
Могила Володимира Барвінського на Личаківському цвинтарі у Львові.

Помер 3 лютого 1883 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 3), поряд з гробницею М. Шашкевича. На смерть відгукнулися Іван Франко і Корнило Устиянович (І. Франко написав вірш «На смерть бл. п. Володимира Барвінського дня 22 січня (3 лютого) 1883 р.»). В 1892 році громадськість на могилі В. Барвінського поставила надгробний пам'ятник скульптора С. Левандовського[1]. Від 1993 року у Львові існує вулиця Барвінських (колишня Верховинська)[2].

Творчий і громадський доробок

Під псевдонімом Василь Барвінок опублікував повісті «Скошений цвіт» (1877) і «Сонні мари молодого питомця» (1879). У цих творах порушив проблеми життя українців Галичини, торкнувся болючих питань суспільного й національного розвитку, намагався вказати шляхи виходу з неволі.

Виходив за межі традиційної «селянської» теми своїх попередників і сучасників, робив прорив до зображення життя інших суспільних верств.

У середині 1870-х років написав повість «Безталанне сватання», де висвітлив характерні подробиці з життя вчительства, чиновництва, попівства, селянства, польської шляхти, в окремих епізодах (зокрема, в описах панського бенкету) вдало користувався сатиричними засобами викриття.

Повісті В.Барвінського, як і ранні оповідання «Тридцять літ тверезості», «Мужик і пан» та «Химерні любощі», розширюють наші уявлення про західноукраїнську прозу 1870-х років.

У творчому доробку письменника — переспіви сербо-хорватських народних пісень «Косове Поле» і «Сон цариці Милиці».

Видав у Львові «Бібліотеку найзнаменитіших повістей», в якій вийшли перші переклади українською мовою Ч.Діккенса, Е. Золя, Г. Флобера, Е. Ожешко, І. Тургенєва («Дим»), М. Гоголя («Мертві душі»).

Виступав із статтями на політичні, суспільні, культурно-освітні й літературні теми в часописах «Діло», «Правда» та з популярними книжками «Просвіти» для селян.

Твори

  • Скошений цвіт (1877, повість)
  • Сонні мари молодого питомця (1879, повість)
  • Безталанне сватання (повість)

Примітки

  1. .
  2. .

Джерела

  • Документи про В. Барвінського з фонду Бучацької ЦРБ.
  • Мельничук Б. Барвінський Володимир Григорович / Шаблон:ТЕС
  • «Моя відрада в праці»: (Триптих про братів Барвінських) // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: У 2 ч. Ч. 2: Навчальний посібник. — К., 1995. — С. 44—62.
  • Мудрий М. М. Барвінський Володимир Григорович // Шаблон:ЕІУ
  • Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович // Шаблон:ФрЕ
  • Палишин С. Родина Барвінських в українській культурі // Тернопіль. — 1992. — № 3—4. — С. 35—37.
  • Палишин С. Пам'ять роду і народу (про родину Барвінських) // Дзвін. — 1993. — № 4—6. — С. 124—129.
  • Сохацький Б. «Велике серце битися перестало…»: 10 років від смерті Володимира Барвінського // Свобода. — 2003. — 25 лютого. — С. 4.
  • Чопик Р. Іван Франко і смерть Володимира Барвінського // Наукові записки: Кн. 2. Ч. 2. — Тернопіль, 1997. — С. 197—201.
  • Barwiński B. Barwiński Włodzimierz (1850—1883) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 340—341. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info

Посилання

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих Шаблон:PD-письменник Шаблон:ВП-Портали Шаблон:Бібліоінформація Володимир Григорович Категорія:Уродженці Шляхтинців Категорія:Українські громадські діячі Категорія:Українські письменники Категорія:Українські соціологи Категорія:Народовці Категорія:Діячі «Просвіти» Категорія:Випускники Першої тернопільської гімназії Категорія:Випускники юридичного факультету Львівського університету Категорія:Подоляни Категорія:Працівники ЗМІ Львова Категорія:Померли у Львові Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі Категорія:Громадські діячі Львова Категорія:Письменники Львова