Балтійські країни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Redirect Шаблон:Infobox country

Балтійські країни (ест. Balti riigid, Baltimaad, латис. Baltijas valstis, лит. Baltijos valstybės) — країни, що омиваються Балтійським морем. Найчастіше під Балтією розуміють Латвію, Литву і Естонію. З географічного погляду до Балтії іноді також зараховують Калінінградську область Російської Федерації. Інший (російськоцентричний) термін — Прибалтика (рос. Прибалтика), що вживався в радянській історіографії і поступово вийшов з ужитку у Балтійських країнах.

Етимологія та історія терміна[править]

Термін «Прибалтика» (тобто при Балтиці, порівн.: Приамур'я, Прикаспій тощо) є похідним від гідроніму Балтика в значенні Балтійське море (англ. Baltic Sea). Назва і моря, і балтійських мов, і племен балтів — одного кореня. Його називали лат. Mare Balticum на латині — «міжнародною мовою» середньовічної Європи.

Німецькі народи, що заселили Західну і Північну Європу, за ознакою відносного розташування називали море Східним: нім. Ostsee, дан. Østersøen, нід. Oostzee, швед. Östersjön. Східні слов'яни ж за часів Рюрика звали це море варязьким, за ім'ям посередників, що «монополізували» вихід до його берегів і торгівлю на ньому. Пізніше варяги «персоніфікували» у російській історії як свеї, і море стали називати Свейським[1][2].

При Петрі I в Прибалтиці утвердилася Росія, і Швеція перестала бути господинею всього узбережжя. Море вже не було для росіян чужим, тільки Варязьким або Свейським, але разом з тим, географічно воно не було «Східним» (Ostsee). У підсумку ім'я, взяте з «німецьких» карт, не переклали, а транслітерували. Похідні від «остзейський» — остзейське право, остзейське дворянство тощо — поповнили ряд іншомовних запозичень, модних у петрівську епоху. Загальним ім'ям новостворених у 1713 році в Прибалтиці губерній Російської імперії Ризької та Ревельської (з 1796 — Курляндської, Ліфляндської та Естляндської) було «остзейські губернії»[3].

Німецькими остзейські губернії були до середини XIX століття не тільки за іменем, а й за мовою. Німецька мова з орденських часів стала тут державною. Після Реформації нею стали користуватись на богослужіннях, вести ділові справи, її викладали в усіх школах тощо. Та з 1841 року почалось «рознімечування» Прибалтики. Відбувається ренесанс балтійських мов, національної прози, поезії і водночас ширше застосування російської мови, а в 1884 році Олександр III повернув заснованому псковичами Дерпту ім'я Юр'єв. Тоді ж «переклали на російську» і море, і загальне ім'я губерній: Прибалтійські губернії або ж узагальнено Прибалтійський край[4]

У літературі й публіцистиці до 1917 р. поряд з «остзейський/прибалтійський» до регіону застосовувалося і ще одне збірне поняття — Інфлянти. Так у Польщі споконвіку називали територіальні утворення Прибалтики, що колись були під однією польсько-литовською короною. Це положення, втрачене Польщею у своїх війнах XVI століття зі Швецією, було відновлено, коли Царство Польське увійшло до складу Росії; його кордони з Інфлянтами, відповідно, зникли, і вони знову опинилися в єдиному геополітичному просторі. Крім остзейського краю, поняття Інфлянтів також стосувалося Віленської та Ковенської, а також частини Вітебської губернії. В силу історичних причин (населення — литовці, поляки, а також білоруси, росіяни та євреї) ні остзейське право, ні німецькомовне лютеранство до цих місць не дійшли, і ці губернії жили за загальними для центральної Росії законами і традиціями.

У контексті районування Союзу РСР отримав широке застосування збережений з дореволюційних часів прикметник «прибалтійський»: Прибалтійський економічний район, Прибалтійський військовий округ, Прибалтійська залізниця. В адміністративно-територіальному поділі Прибалтика включала території Литовської РСР, Латвійської РСР та Естонської РСР, а також Калінінградської області РРФСР.

У 1990-х роках у російську мову прийшов термін «Балтія». Це слово народилося в ЗМІ, що виходять російською мовою в Латвії. За межами латиської мови термін Baltija не витіснив ні Baltimaad/Balti riigid (країни/держави Балтики) в естонській, ні Pabaltijys (прибалтійський) в литовській. У Європейському Співтоваристві поняття Baltija сприймається як місцевий синонім «Baltic(s)» у сенсі «регіон Балтійського моря». У міжнародних документах «країни Балтії» — вся сукупність країн балтійського узбережжя. Приклад: пол. Euroregion Bałtyk, латис. Euroregion Baltija — єврорегіон «Балтика» у складі: Росія, Польща, Латвія, Швеція, Данія, Литва[5].

Статистика[править]

Загальна статистика[править]

Всі три парламентські республіки, вступили до Європейського Союзу 1 травня 2004 року.

Естонія Латвія Литва Разом
Герб 50px 50px 50px -
Прапор [[Файл:Шаблон:Прапор Estonia|50px|Estonia]] [[Файл:Шаблон:Прапор Latvia|50px|Latvia]] [[Файл:Шаблон:Прапор Lithuania|50px|Lithuania]]
Столиця Таллінн Рига Вільнюс
Незалежність  — До 13 ст.

 — 1918
 — відновлено 1991

 — До 13 ст.

 — 1918
 — відновлено 1991

 — До 18 ст.

 — 1918
 — відновлено 1990

Населення (2015) 1313271 1978700 2902832 6194803
Площа 45339 км² 64589 км² 65300 км² 175228 км²
Щільність населення 29/км² 31/км² 44/км² 35/км²
Вода % 4.56 % 1.5 % 1.35 % 2.23 %
ВВП (номінал) (2015) $22.934 млрд $27.822 млрд $41.776 млрд $112.530 млрд
ВВП (номінал) на душу (2016) $18,452 $14,496 $15,366 $16,035
ВВП (PPP) (2015) $37.879 млрд $49.891 млрд $82.143 млрд $171.110 млрд
ВВП (PPP) на душу (2016) $30038 $25817 $29380 $28,411
Коефіцієнт Джині (2012[6]) 33.2 35.5 35.2 -
Індекс людського розвитку (2014[7]) 0.861 (Розвинені країни) 0.819 (Розвинені країни) 0.839 (Розвинені країни)
Інтернет-домен .ee .lv .lt
Телефонний код +372 +371 +370

Міста[править]

Шаблон:Largest cities

Лідери[править]


Посилання[править]

Шаблон:Commons category

Статистичні департаменти:

Примітки[править]

Шаблон:Лауреати Polar Music Prize Шаблон:Балтійське море Шаблон:ВП-порталиШаблон:Authority control


Категорія:Балтійське море Категорія:Європа Категорія:Балтійські країни