Бавовник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
bgcolor=Шаблон:Taxobox color|Бавовник
Gossypium barbadense
Gossypium barbadense
bgcolor=Шаблон:Taxobox color| Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Шаблон:Taxobox ordo: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Бавовник (Gossypium)
L.
Види
Див. текст
Посилання
Шаблон:Nowrap Category:Gossypium
Шаблон:Nowrap Gossypium
Шаблон:Nowrap {{#property:P830}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P961}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P815}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P627}}
Шаблон:Nowrap 3633
Шаблон:Nowrap {{#property:P962}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P1391}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P842}}

Шаблон:Taxobox regnumcat

Баво́вник (Gossypium) — рід багаторічних рослин родини мальвових.

Опис[править]

Рослини бавовника являють собою кущ з міцним прямим стеблом заввишки до 1—1,5 м і більше. З нижніх листкових пазушних бруньок розвиваються ростові пагони, а вище по стеблу — плодові. На ростових гілках утворюються плодові гілки 2-го порядку. Листки розташовуються на стеблі по спіралі.

Плід — 3—5-гнізда коробочка з 20—40 насінинами, вкритими жорсткими волосками (волокнами двох типів). Ці волокна являють високий комерційний інтерес. Вони відокремлюються від насіння в бавовноочисному процесі.

Збирають волокно разом з насінням (бавовна-сирець). У багатьох сортів насіння буває вкрите ще й підпушком (волоски від 3 до 15 мм).

Види[править]

Радянський вчений Ф. М. Мауер встановлював для роду Gossypium 35 видів: 30 диких і 5 культурних. За станом на 2009 рік рід містив близько 50 видів.[1] Більшість диких бавовників є диплоїдні.

З культурних видів найпоширеніші бавовник мексиканський (Gossypium hirsutum), бавовник індокитайський (Gossypium arboreum) і вид Gossypium barbadense, до якого належать найкращі за якістю і довжиною волокна сорти єгипетського і радянського тонковолокнистого бавовника. В субтропічній зоні і далі на північ бавовник вирощується як однорічна культура.

Запилення квітки бавовника джмелем Бавовняні поля в Ботанічному саді Сухумі, фото близько 1912

Підрід Gossypium
Підрід Houzingenia
Підрід Karpas
Підрід Sturtia

Раніше поміщені в рід Gossypium[править]

Шкідники і хвороби бавовника[править]

Шкідники[править]

Хвороби[править]

Господарське значення[править]

Культивований бавовник хоча і є багаторічною рослиною, проте найчастіше його вирощують як однорічник. Основне призначення бавовнику — одержання волокна — головної сировини для текстильної промисловості. З волокна виготовляють різноманітні тканини, нитки, технічні вироби; з підпушку — вату, штучний фетр та інше; з насіння добувають олію. Макуха — цінний корм для сільськогосподарських тварин. Крім тканин з бавовника виготовляють колодій, целулоїд для фотоплівки, сурогат шкіри, гуми тощо.[3]

Бавовник є однією із сільськогосподарських культур, вирощуваних в зонах орошувального землеробства і найбільш пристосованих до умов пустелі.[4]

Докладніше: Бавовна та Бавовняна олія

Також бавовник виступає значним медоносом, особливо у зонах зрошувального землеробства. Період цвітіння бавовнику близько 2-х місяців, але основний взяток лише місяць. У бавовника є 2 види нектарників: квіткові та позаквіткові. Квіткові розташовані при основі чашечки із внутрішнього боку. Виділення нектару починається ще до розкриття бутонів, але максимум нектаровиділення припадає на період пиління пиляків. Середньодобова кількість нектару, який виділяється однією квіткою, залежить від сорту і коливається в межах від 4,2 до 7,3 мг, вміст вуглеводів до 52%. Позаквіткові нектарники розташовані під чашечками і на листках, починають виділяти нектар від 2—3-х справжніх листків до відмирання листя. Найбільше нектару із позаквіткових нектарників бджоли збирають у ранішні години, коли вони нагромаджуються великими краплинами. Мед із різних нектарників не відрізніється ні за кольором, ні за смаком. Середня медопродуктивність на зрошувальних районах — 300 кг/га, на незрошувальних — 100 кг/га. Мед світлий, ніжний на смак. Але швидко кристалізується, тому не придатний для зимівлі бджіл.[5]

Примітки[править]

  1. Jonathan F. Wendel, Curt Brubaker, Ines Alvarez, Richard Cronn and James McD. Stewart. 2009. Evolution and Natural History of the Cotton Genus. In Andrew H. Paterson (Ed.). Genetics and Genomics of Cotton. Plant Genetics and Genomics: Crops and Models, 2009, Volume 3, 3-22.
  2. * Шаблон:Книга
  3. Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9
  4. Пустыни / Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М.: Мысль, 1986. — 318 с., карт., схем., граф. — (Природа мира). (с.:23)
  5. Ошибка Lua в package.lua на строке 80: module 'Module:Citation/CS1/Suggestions' not found.

Література[править]

Шаблон:Лікарські рослини 1992

Див. також[править]

Посилання[править]

Шаблон:Олійні культури

Категорія:Мальвові Категорія:Технічні культури Категорія:Багаторічні рослини Категорія:Волокнисті рослини Категорія:Роди квіткових Категорія:Медоноси