Ясір Арафат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(перенаправлено с «Арафат Ясір»)
Перейти к навигации Перейти к поиску
Шаблон:If1
Ясір Арафат
Шаблон:Wikidata
Файл:ArafatEconomicForum.jpg

Голова Палестинської національної адміністрації
Час на посаді:
5 липня 1994 — 11 листопада 2004
НаступникМахмуд Аббас

Народився{{wikidata/p569||{{{дата смерт
Шаблон:Wikidata/p19
ПомерШаблон:Wikidata/p570
Шаблон:Wikidata/p20
Нагороди Шаблон:НобелівськаПремія Шаблон:Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня
на сайті Верховної Ради

15px [{{localurl:Ошибка скрипта: Модуля «Wikidata/Interproject» не существует.}}?uselang=uk Роботи] у Вікіджерелах

15px [{{localurl:Ошибка скрипта: Модуля «Wikidata/Interproject» не существует.}}?uselang=uk Висловлювання] у Вікіцитатах

15px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Медіафайли] у Вікісховищі

Категорія:Персоналії за алфавітом

Ясір Арафа́т (араб. ياسر عرفات‎) (ім'я при народженні — Мухаммад Абд ар-Рахман Абд ар-Рауф Арафат аль-Кудва аль-Хусейні (араб. محمد عبد الرحمن عبد الرؤوف عرفات القدوة الحسيني‎), також відомий під іменем Абу Аммар (араб.أبو عمّار), (4 серпня або 24 серпня 1929, Каїр — Шаблон:ДС, Париж) — лідер палестинського визвольного руху; один із засновників і з 1969 лідер Організації визволення Палестини (ОВП).

Учасник арабо-ізраїльських війн 1948—1949 і 1956 рр.
У 1955 році закінчив інженерний факультет Каїрського університету. Засновник і лідер Палестинського студентського союзу (1952—1956). Очолював найвпливовіше у палестинському русі політичне об'єднання ФАТХ. З 1970 року — головнокомандувач Збройних сил Палестини.

Арафат підтримував стратегію поєднання політичної та збройної боротьби проти Ізраїлю, але у 1988 р. офіційно відмовився від тероризму як засобу боротьби за незалежність Палестини.

У 1970-х його боротьба за визволення Палестини зробила його одним з видних політиків світу, але в 1980-х ріст фракцій в ОВП зменшив його вплив.

15 листопада 1988 р. ОВП під керівництвом Арафата проголосила створення Палестинської держави на окупованих Ізраїлем арабських територіях і сформувала палестинський уряд в еміграції. У березні 1989 вищий орган ОВП, Національна рада Палестини (парламент), обрала Арафата президентом новопроголошеної держави. На початок 1990-х років став ініціатором палестинського-ізраїльського переговорного процесу. Після підписання у вересні 1993 р. Палестинсько-ізраїльської угоди про створення Палестинської автономії очолив її адміністрацію. У 1999 році був обраний головою Національної ради Палестини. Виступав за проголошення незалежності Палестини.

Лауреат Нобелівської премії миру 1994 року. У 1999 Арафат разом з Іцхаком Рабіном і Шимоном Пересом отримав Нобелівську премію миру.

Смерть[править]

Ясір Арафат помер 11 листопада 2004 року у військовому госпіталі під Парижем після короткотривалої невстановленої хвороби[1]. Палестинці неодноразово говорили про можливу причетність до смерті Арафата Ізраїлю, де такі звинувачення раз за разом відкидали.

Офіційне розслідування причин його смерті почалося після того, як влітку 2013 року катарський телеканал Аль-Джазіра оголосив про виявлення в особистих речах Арафата і пробах біологічних рідин радіоактивної речовини полоній-210, після чого провели ексгумацію останків. Аналізи зробили науковці з Інституту радіофізики при медичному центрі в Лозанні, які працювали за дорученням палестинської влади. Згідно з опублікованими восени 2013 року даними, в результаті дослідження, що проводилося протягом року, був виявлений високий рівень вмісту радіоактивних речовин у крові, сечі та слинних залозах Арафата[2][3].

Примітки[править]

Література[править]

Посилання[править]

Шаблон:Sister


Шаблон:Нобелівська премія миру Шаблон:Нормативний контроль Шаблон:Stub-metaКатегорія:Персоналії за алфавітом Категорія:Політики Палестинської держави Категорія:Випускники Каїрського університету Категорія:Лауреати Нобелівської премії миру Категорія:Націоналісти Категорія:Ізраїльсько-Палестинський конфлікт Категорія:Нагороджені орденом «Плайя Хірон»