Апельсин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote
bgcolor=Шаблон:Taxobox color|Апельсин
Файл:OrangeBloss wb.jpg
bgcolor=Шаблон:Taxobox color| Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Шаблон:Taxobox ordo: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Рід: Цитрус (Citrus)
Вид: Апельсин
Біноміальна назва
Citrus × sinensis
(L.) Osbeck, 1765
Посилання
Шаблон:Nowrap [[Commons:Category:{{#property:P373}}|{{#property:P373}}]]
Шаблон:Nowrap Citrus sinensis
Шаблон:Nowrap {{#property:P830}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P961}}
Шаблон:Nowrap 28889
Шаблон:Nowrap {{#property:P627}}
Шаблон:Nowrap 2711
Шаблон:Nowrap {{#property:P962}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P1391}}
Шаблон:Nowrap {{#property:P842}}

Шаблон:Taxobox regnumcat

Апельси́н (Citrus sinensis) — вічнозелене дерево висотою до 7-12 м роду цитрус (Citrus) родини рутових (Rutaceae), невідоме у дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія.

Слово «апельсин» запозичене з голландської мови; нід. appelsien (нині частіше вживається форма sinaasappel), як і нім. Apfelsine, є калькою з фр. pomme de Chine (буквально — «яблуко з Китаю»; тепер ця назва у французькій витіснена словом orange)[1]. У народі плоди Citrus sinensis часто називають «помаранч», «помаранча»[2][3], але насправді ці назви коректні лише щодо спорідненого виду Citrus aurantium.

Ботанічний опис

Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.

Помологічні групи

Розрізняють 4 помологічні групи сортів:

  • звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
  • пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
  • корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
  • яфські — крупні плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.

Численні сорти апельсину людина культивує вже більше 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.

Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.

До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.

Деякі сорти

Галерея

Апельсини в мистецтві

Примітки

Література

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

Посилання

Шаблон:Прянощі

Категорія:Цитрусові Категорія:Плодові дерева Категорія:Рослини, описані 1765

Шаблон:Квіткові-доробити