Азбест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:КарткаКатегорія:Мінерали за алфавітом Шаблон:Див. також

Азбéст (нім. Asbest < лат. asbestos < грец. άσβεστος — «негашене вапно»[1]) — загальна назва мінералів класу силікатів, що утворюють тонковолокнисті агрегати. Канцероген.

Історія та етимологія[править]

Азбест вперше згаданий в ІІІ ст.. до н. е. в книзі про камені давньогрецького філософа Теофраста (371—287 до н. е.).

Назва походить від дав.-гр. Шаблон:Lang-grc2, що означає «невгасимий» або «незгасима»[2][3][4].

Загальний опис[править]

Склад: CaMg3Si4O12, або CaO • 3MgO • 4SiO2.

Колір від біло-сірого, сірого, сіро-зеленого до сіро-коричневого, також золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий; злам — занозистий; блиск — матовий.

Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Поперечні зрізи елементарних волокон мають трубчасту будову із зовнішнім діаметром 26 нм, внутрішнім 13 нм і товщиною стінок 6,5 нм. Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2…2,5, в окремих випадках до 4.

Густина 2,5…2,6 г/см³.

Погано проводить тепло і електричний струм, в кислотах розчиняється.

Міцність недеформованих волокон 3-3,3 ГПа, довжина — від часток мм до 50 мм.

Розрізняють хризотил-азбест та амфібол-азбест, які відрізняються за структурою та мінералогічними ознаками.

Добувають переважно з мінералів групи серпентину (хризоліт) і амфіболу (тремоліт, білий амфібол; рибекіт, блакитний амфібол, також називається крокодилітом).

Види[править]

Розрізняють:

  • азбест актинолітовий (те саме, що актиноліт-азбест);
  • азбест амфіболовий (волокниста відміна деяких амфіболів — антофіліту, кумінгтоніту, тремоліту, актиноліту, рихтериту, крокідоліту, родузиту і арфведсоніту);
  • азбест волокнистий (те саме що аміант);
  • азбест блакитний (крокідоліт);
  • азбест деревний (волокнисто-таблитчаста відміна дафніту);
  • азбест дерев'янистий (низькосортна грубоволокниста відміна хризотилу);
  • азбест змійовиковий (хризотил);
  • азбест італійський (тремоліт-азбест та хризотил-азбест з П'ємонту й Ломбардії, Італія);
  • азбест мінливий (хризотил);
  • азбест натріїстий (екерманіт азбестоподібний);
  • азбест нікелестий (відміна азбесту, яка містить до 1 % NiO);
  • азбест обертання (азбестоподібний агрегат, який складається з паралельно розміщених вздовж довгої осі волокон-кристалів; кожний азбестовий кристал двома іншими осями розміщений довільно; внаслідок весь агрегат дає пулюєграму обертання таку саму, яку дав би одиничний кристал при обертанні навколо однієї осі видовження кристалу);
  • азбест південно-африканський (відміна крокідоліту з ПАР);
  • азбест пілотичний (сплутано-волокнисті агрегати азбесту);
  • азбест роговообманковий (дуже тонковолокниста відміна рогової обманки);
  • азбест синій (те саме, що крокідоліт);
  • азбест спайності (азбестоподібні волокна мінералів, які утворюються внаслідок розщеплення по двох напрямках цілком досконалої спайності, наприклад, по призмі);
  • азбест сплутановолокнистий (те саме, що азбофіт);
  • «азбест» турмаліновий (тонковолокниста — бл. 1500-3000 Ǻ — відміна турмаліну у вигляді шкіри гірської з альпійських жил в кератофірах, напр. місцевості Веррукано, Швейцарія);
  • азбест хризотиловий (те саме, що хризотил-азбест).
  • азбестоїд — крихка відміна азбесту.

Історія[править]

Азбестове волокно застосовувалося для виготовлення неспалимих ґнотів, вогнетривкого одягу, покрівельних матеріалів (азбестоцемент), водопровідних і каналізаційних труб, тепло- і електроізоляційних матеріалів.

Родовища і виробництво[править]

У 2015 році в світі було видобуто 2 мільйони тонн азбесту. Найбільшим виробником залишається Російська Федерація (близько 55 % світового видобутку). У Китаї видобувається 20 %, у Бразилії 15.6 %, у Казахстані 10.8 %.[5] Зімбабве також збирається відновити виробництво азбесту[6]

Родовища азбесту, головним чином, пов'язані з ультраосновними породами, і утворюються в процесі їхньої серпентинізації під дією гідротермальних розчинів, пов'язаних з гранітоїдними інтрузіями.[7]

Найбагатші родовища азбесту має Канада (хризотил-азбест). При цьому, хоча в кінці ΧΧ століття на Канаду припадала майже третина світового видобутку азбесту[8], у 2011 році в ній працювало лише дві шахти у Квебеку[9], а в 2012 році і ці шахти були зупинені[10]. Це пов'язано з появою доказів значної канцерогенності азбесту.

Виробництво азбесту в Японії досягло піку у 1974 році; починаючи з 1990-х років виробництво практично зупинене[11] . Ввезення будь-якого матеріалу з вмістом азбесту більшим ніж 0,1 % в Японію заборонене[12].

У Австралії видобування азбесту припинилося у 1983 році, а з 2004-го діє повна заборона на азбест[13].

Застосування[править]

Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості[14]. З нього виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон і інші теплоізоляційні матеріали.

Значні кількості його використовують для виготовлення азбестоцементних труб (див. фаоліт), шиферу тощо.

Вплив на здоров'я[править]

Файл:Anthophyllite asbestos SEM.jpg
Азбест під електронним мікроскопом.

Наразі обіг амфіболового азбесту суворо контролюється, бо навіть найменша частинка цього типу азбесту, яка потрапляє у легені, може викликати серйозне хронічне захворювання або навіть рак[15]. З цієї причини даний вид азбесту заборонений у ЄС[16]. Законодавчо дозволений хризотиловий азбест, згідно деяких джерел, не шкідливий для здоров'я[17], проте згідно інших досліджень, він також може викликати рак, хоча його канцерогенність нижча, ніж в амфіболового.[18]

Зв'язку між споживанням азбесту з їжею або водою і шкодою для здоров'я наразі не знайдено[19].

Обіг в Україні[править]

26 червня 2017 року в.о. міністра охорони здоров'я Ульяна Супрун на своїй сторінці у Facebook повідомила про про ініційовану Міністерством охорони здоров'я зміну в санітарних вимогах, які заборонять «використання азбесту в Україні та будь-яких матеріалів і виробів із нього»[20]. Відповідний наказ МОЗ № 339 від 29.03.2017 забороняв «виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах та при проведенні будівельно-монтажних робіт»[21].

Міністерство юстиції зареєструвало документ 9 червня 2017 року за № 702/30570. Втім, 11 вересня 2017 року відомство скасувало згаданий вище наказ МОЗ[22].

Підставою для різкого кроку стало повідомлення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2017 р. № 6753/0/20-17 про виявлення причин, які визначені в першій частині статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»[23]. Відомство дійшло висновку, що частково наказ МОЗ № 339 несе регуляторні ознаки, які впливають на щоденну діяльність підприємств азбестоцементної галузі та загрожує існуванню цій сфері. Крім того, серед негативних наслідків згаданого вище наказу переховується підвищення рівня безробіття та зменшення грошових надходжень до державного бюджету України[23].

Обіг та використання в Україні водопровідних й каналізаційних труб, покрівельних матеріалів (азбестоцементу) та тепло- і електроізоляційних матеріалів з азбесту не заборонений законодавством.

Див. також[править]

Примітки[править]

  1. Шаблон:ЕСУМ1
  2. Alleman, James E.; Mossman, Brooke T (July 1997). "Asbestos Revisited" (PDF). Scientific American 277: 54–57. Bibcode:1997SciAm.277a..70A. doi:10.1038/scientificamerican0797-70. Archived from the original (PDF) on 3 June 2010. Retrieved 26 November 2010. 
  3. Bostock, John, Riley, H. T. (1856). "Asbestinon". The Natural History of Pliny. Vol. IV. London: Henry G. Bohn. p. 137. Retrieved 26 November 2010. 
  4. Shorter Oxford English Dictionary (5th ed.). Oxford University Press. 2002. 
  5. [1]
  6. [2]Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  7. Асбест, горная энциклопедия Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  8. Мировой рынок асбестаОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  9. Asbestos mining stops for first time in 130 yearsОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  10. Quebec Budget: Finance Minister Nicolas Marceau tightens spending, levies new taxes Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  11. Morinaga, Kenji. "Asbestos in Japan" (PDF). European Conference 2003. Archived from the original (PDF) on 19 July 2011. Retrieved 12 January 2010. 
  12. Total ban on asbestos in Japan Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  13. [3]
  14. "Асбест: свойства, характеристика и применение асбеста в Украине | FaceNews.ua: новости Украины". www.facenews.ua. Retrieved 2018-12-22. 
  15. International Agency for Research on Cancer (IARC) — Summaries & Evaluations
  16. http://www.bbc.co.uk/russian/multimedia/2010/07/100721_asbestos_russia.shtml Шаблон:Webarchive Російська служба Бі-Бі-Сі: «Россия не спешит отказываться от асбеста»
  17. InfoResist.org (2018-12-22). "Хризотиловый асбест: подробная информация о хризотиловом асбесте". InfoResist (in ru-RU). Retrieved 2018-12-22. 
  18. Advances in Malignant MesotheliomaОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  19. Asbestos in Drinking-waterОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  20. "Сторінка Уляни Супрун у Facebook". www.facebook.com (in Українською). Retrieved 2017-06-26. 
  21. "Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про б... | від 29.03.2017 № 339". zakon2.rada.gov.ua. Retrieved 2017-06-26. 
  22. "Наказ Міністерства юстиції України № 2859/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта"" (in Українською). 11 вересня 2017 року. Retrieved 06.03.2017.  Check date values in: |access-date=, |date= (help)
  23. а б "Мінюст скасував держреєстрацію наказу Міністерства охорони здоров’я України про заборону азбесту". Новое Время (in Українською). 13 листопада 2017 року. Retrieved 06.03.2018.  Check date values in: |access-date=, |date= (help)

Література[править]

Посилання[править]

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Волокна Шаблон:Портали

Категорія:Будівельні матеріали Категорія:Алюмосилікати Категорія:Природні волокна Категорія:Нерудні корисні копалини