Адріатичне море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Море

Адріати́чне мо́ре (італ. mare Adriatico, Шаблон:Lang-eml, Шаблон:Lang-vec, Шаблон:Lang-nap, словен. Jadransko morje, Шаблон:Lang2, алб. Deti Adriatik, Шаблон:Lang-lat) — напівзамкнуте море, висунута найдалі на північ частина Середземного моря, між Апеннінським і Балканським півсостровами[1][2][3]. Площа моря складає 132 тис. км²[1].

Назва[править]

Назва моря походить від античного порту Адрія[4], розташованого на узбережжі в дельті річок По і Адідже. Спочатку античні греки називали Адрією (грец. Adrias Kolpos) тільки північну частину моря, але пізніше ця назва перейшла на все море. У давніх римлян море називалось лат. Mare Seperum чи лат. Mare Hadriaticum.

Межі[править]

На півдні межею Адріатичного моря є протока Отранто, яка з'єднує його з Іонійським морем. Міжнародна гідрографічна організація встановила таку межу Адріатичного моря[5] на півдні: лінія прямує від гирла річки Бутрінті (англ. Butrinto River або англ. Vivari Channel) (Албанія, 39°44'N) до мису Караголь (Корфу, 39°45'N), далі уздовж північного узбережжя острова Корфу до мису Кефалі (39°45'N) і звідти до мису Санта-Марія-ді-Леука (Італія).[6]

Фізико-географічне положення[править]

Омиває береги Італії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Словенії та Боснії і Герцеговини. На півдні протокою Отранто з'єднується з Іонічним морем[1][7]. Ширина від 93 до 222 км, довжина — 820 км.

Узбережжя[править]

Узбережжя моря можна чітко розділити на 3 ділянки:

Довжина Адріатичного узбережжя
Держава Материкове Островів Загалом Довжина
висхідної ліній[1]
Карта
Хорватія Хорватія 1777,3 4058,0 5835,3 526,0
Італія Італія 1249,0 23,0[2] 1272,0 926,0
Албанія Албанія 396,0 10,0 406,0 265,0
Чорногорія Чорногорія 249,0 11,0 260,0 92,0
Шаблон:SLO 46,6 0,0 46,6 17,0
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 21,2 0,0 21,2 10,5
Усього: 3739,1 4102 7841,1 1836,5
1 — відстань між крайніми точками берегової лінії кожної держави; 2 — острови внутрішніх лагун не враховано.

Море біля берегів глибоке, що сприяє судноплавству.

Найбільші затоки: Венеційська, Трієстська, Манфредонія, Дринська[9].

Півострови: на півночі Істрія, на півдні — Горгано, Пелещац.

Більшість островів знаходиться на далматинському узбережжі: Крк (405 км²), Црес (405 км²), Брач (395 км²), Хвар (300 км²), Паг (285 км²) и Корчула (276 км²). Поблизу Італії острови майже відсутні — П'яноса, Треміті[9].

Геологія і рельєф дна[править]

Пересічна глибина близько 200 м, найбільша — 1589 м[1]. Дно являє собою улоговину з ухилом з північного заходу (глибини 20—65 м) на південний схід[8]. У південно-східній частині моря западина з найбільшою глибиною. Донні відклади складають форамініферові піски й мули, поблизу берегів — галька, гравій, пісок[8]. Перспективні пошуки родовищ нафти й природного газу, особливо поблизу соляних куполів, на шельфі — мезозойські й палеогенові відклади[10].

Адріатичне море розділено на три басейни, північний є мілководний, південний — найглибшим, з максимальною глибиною 1233 м. Підводний хребет Отранто розмежовує Адріатичне та Іонічне моря.

Адріатичне море розташовано на Адріатичній плиті, що була відокремлена від Африканської плити у мезозої. Рух цієї плити сприяв формуванню оточуючих гірських пасм і Апеннінського тектонічного підняття після його зіткнення з Євразійською плитою. У пізньому олігоцені було утворено Апеннінський півострів, що відокремив Адріатичний басейн від решти Середземномор'я. Всі типи осадових порід зустрічаються в Адріатиці, причому основна частина матеріалу, що транспортується річкою По та іншими. Західне узбережжя є рівнинне або терасоване, в той час як східне узбережжя має круте падіння з яскраво позначеним карстом.

Клімат[править]

Більша частина акваторії моря лежить в середземноморській області субтропічного кліматичного поясу, лише північна частина— в помірному[11]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарка, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить[12]. У північній акваторії моря помітніші сезонні коливання температури повітря. Переважає циклонічна діяльність, погода мінлива[12].

Море із 3-х сторін оточене горами, що значно впливає на місцевий клімат: на півночі — Альпи, на сході — Динарське нагір'я, на заході — Апенніни[8]. Взимку велика хмарність і значні опади (60-70 % річної кількості), влітку переважно ясна погода з яскраво вираженими бризом[8]. Протягом року переважають місцеві вітри північних (бора на сході, містраль) і південних (сироко) напрямків, що досягають взимку штормової сили[7].

Гідрологія[править]

Температура води на поверхні в лютому +7…+13 °C, у серпні +24…+26 °C[1]. У глибинних шарах температура води +12…+12,5 °C[7]

Припливи неправильні подобові (до 1,2 м на півночі)[7][8].

Поверхневі морські течії утворюють циклональний кругообіг: вздовж північно-східного узбережжя на північний захід рухаються середземноморські води, вздовж південно-західного берега у зворотному напрямку — адріатичні води[8].

Гідрохімія[править]

Солоність морської води від 30 ‰ до 38 ‰ (на півдні)[1]. Більшість повноводних річок впадає в північній частині моря, опріснюючи північну акваторію. У глибинних шарах солоність 38—38,58 ‰[7].

Біологія[править]

Акваторія моря виокремлюється в самостійний морський екорегіон Адріатичного моря бореальної північноатлантичної зоогеографічні провінції[13]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами[14].

Адріатичне море має досить багату флору і фауну. У морі росте більше 750 видів водоростей (червоні, бурі, зелені). У прибережній зоні безліч видів черевоногих (Gastropoda) і двостулкових молюсків (Bivalvia) з товстими міцними мушлями, що надійно захищають їх від ударів хвиль; голкошкірих і ракоподібних. На мілководді мешкають устриці (Ostreoida), мідії (Mytilus), морські блюдечка (Patella), морські їжаки(Echinoidea), морські огірки (Holothurioidea), невеличкі краби (Brachyura). У заростях водоростей плавають морські коники (Hippocampinae). На більшій глибині живуть великі ракоподібні — омари (Homarus), великі краби, а також восьминоги (Octōpoda), каракатиці (Sepiida), морські зірки (Asteroidea), запливають вугрі (Anguilla) і мурени (Muraena). Товща вод насичена планктоном і молоддю риб. Морські простори розрізають зграї сардин (Sardina), скумбрія (Scomber), пеламіда (Sarda sarda), тунці (Thunnus), макрель скумбрійовидна (Auxis rochei) і макрель-фрегат (Auxis thazard). Течії приносять безліч ніжних, прозорих медуз, гідроїдних поліпів, що світяться в ночі. З акул найбільш поширені карликова (Euprotomicrus bispinatus), колюча, або катран (Squalus), блакитна акули (Prionace glauca), морська лисиця (Raja clavata), на великих глибинах — ліхтарна колюча акула (Etmopterus spinax), зрідка велетенська акула (Cetorhinus maximus). З ссавців в Адріатичному морі мешкають дельфіни і тюлень-монах (Monachus monachus), що знаходиться під загрозою зникнення.

Історія[править]

Господарське використання[править]

Узбережжя Адріатичного моря з давніх часів щільно заселене, відзначається високим рівнем господарського розвитку. «Нафтові ворота» Європи для потоків вуглеводнів з Африки (Лівія) й Близького Сходу. Розвинене рибальство (сардини, скумбрієві), марикультура (устриці, мідії)[7]. На шельфі видобувають нафту, природний газ. На узбережжі курорти: Ріміні (Італія), Дубровнік, Спліт, Шибеник (Хорватія) та інші.

Морські порти[править]

Найбільші морські порти[15] на Адріатичному морі
Порт Держава Регіон Тоннаж
(млн тонн)
Пасажири
(млн осіб)
Анкона[16] Італія Італія Марке 10,573 1,483
Барі Італія Італія Апулія 3,197 1,392
Барлетта Італія Італія Апулія 1,390 -
Бриндізі Італія Італія Апулія 10,708 0,469
Венеція Італія Італія Венето 32,042 1,097
Дуррес[17] Албанія Албанія Дуррес 3,441 0,770
Кіоджа Італія Італія Венето 2,990 -
Копер[18] Шаблон:SLO Словенська Істрія 18,000 0,100
Манфредонія Італія Італія Апулія 1,277 -
Монфальконе Італія Італія Фріулі-Венеція-Джулія 4,544 -
Ногаро Італія Італія Фріулі-Венеція-Джулія 1,475 -
Ортона Італія Італія Абруццо 1,340 -
Плоче[19] Хорватія Хорватія Дубровник-Неретва 5,104 0,146
Рабац Хорватія Хорватія Істрія 1,090 0,669
Равенна Італія Італія Емілія-Романья 27,008 -
Рієка[20] Хорватія Хорватія Приморсько-Ґораньє 15,441 0,219
Спліт Хорватія Хорватія Спліт-Далмація 2,745 3,979
Трієст Італія Італія Фріулі-Венеція-Джулія 39,833 -
Інформація, якщо не зазначено інше, взята з сайтів Національного інституту статистики Італії (італ. Istituto Nazionale di Statistica), станом на 2007 рік[21]; Бюро статистики Хорватії (хорв. Državni zavod za statistiku), станом на 2008 рік[22]. Відсутність даних пасажиропотоків для італійських портів означає, що кількість пасажирів за рік була меншою за 200 тис.

Туризм[править]

На невеликому Адріатичному узбережжі Словенії чотири курортних містечка — Копер, Ізола, Піран і Порторож. Узбережжя Хорватії відоме такими курортами, як Дубровник, Спліт, Шибеник, Макарська рив'єра (узбережжя між Брелою й Градацом), Пула, а також курортами Далматинських островів. Головний курортний район Чорногорії — Будванська рив'єра. У Боснії і Герцеговини всього один приморський курорт — Неум. Албанські курорти розташовані в районі Дурреса і на «Березі квітів» (узбережжя від Вльори до Саранді). На Італійському узбережжі Адріатичного моря користуються популярністю курорти Ріміні, Белларія-Іджеа-Марина, Каттоліка, Пескара, Галліполі, Венеціанська рив'єра (узбережжя між Лідо-ді-Єзоло і Ліньяно), Пальмова рив'єра (узбережжя від Маре Габічче до Сан-Бенедетто-дель-Тронто).

Туризм на узбережжі Адріатичного моря[23]
Держава Регіон Загалом місць
для відпочиваючих
(тис.)*
Місць у готелях
(тис.)
Ночівель на рік
(млн)
Албанія Албанія[24] 2,302
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина[25][26] Неум 6,0 1,81 0,280
Хорватія Хорватія 411,722 137,561 34,915
Італія Італія Фріулі-Венеція-Джулія 152,847 40,921 8,656
Венето 692,987 209,7 60,820
Емілія-Романья 440,999 298,332 37,477
Марке 193,965 66,921 10,728
Абруццо 108,747 50,987 33,716
Молізе 11,711 6,383 7,306
Апулія** 238,972 90,618 12,982
Чорногорія Чорногорія[27] 40,427 25,916 7,964
Шаблон:SLO[28][29] 24,080 9,33 1,981
* — включно із місцями в готелях; ** — разом з узбережжям Іонійського моря.

Екологія[править]

Висока індустріалізація узбережжя, зростання міст, інтенсивний розвиток рекреаційних зон збільшують потенційний ризик небезпечних явищ для екології прибережної смуги.

Див. також[править]

Примітки[править]

  1. а б в г д е Адріатичне море /
  2. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Adriatic Sea / Britannica.
  3. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Adriatic Sea / New World Encyclopedia.
  4. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Adria / Britannica.
  5. "Limits of Oceans and Seas, 3rd edition" (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Retrieved 7 February 2010. 
  6. "Marine Gazetteer Placedetails". marineregions.org. 
  7. а б в г д е ё Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Адриатическое море // Краткая географическая энциклопедия. Том 1: Ааре — Дятьково. / Главный редактор Григорьєв А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — 563 с. з ілюстраціями та картами.
  8. а б в г д е ё Шаблон:ВРЕ
  9. а б Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Физико-географический атлас мира. — М.: Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  10. Шаблон:ВРЕ
  11. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  12. а б Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  13. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  14. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  15. Від 1 млн тонн на рік.
  16. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Aurtorita portuale di Ancona. Rapporto statistico 2011. — дані подано включно із портом Фальконара-Мариттіма.
  17. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Durrës, a good business choice». Шаблон:Webarchive Durrës' Chamber of Commerce and Industry. — Albania. p. 14.
  18. Шаблон:Ref-sl «Ladijski pretovor v letu 2011».
  19. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Capacities». Port of Ploče Authority. Шаблон:Webarchive Дані включно із терміналом в Метковичу
  20. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info General information The Port of Rijeka. Шаблон:Webarchive — дані подано включно із терміналами у Бакарі, Бршиці і Омішалі.
  21. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Capitolo 19. Trasporti e telecomunicazioni. Шаблон:Webarchive
  22. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Шаблон:Ref-hr Traffic of ships, passengers and goods by harbour master's offices and statistical ports, 2008.
  23. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Eurostat — Tourism». Шаблон:Webarchive — дані Євростату.
  24. Шаблон:Ref-sq «Treguesit statistikorë të turizmit» Шаблон:Webarchive — статистика туристичних показників міністерства туризму, культури, молоді і спорту Албанії.
  25. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Intervju: Načelnik općine Neum dr. Živko Matuško za BH. Privrednik» Шаблон:Webarchive — інтерв'ю мера Неуму Живко Матушко для BH Privrednik.
  26. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Pregled sektora turizma» — доповідь міністерства економіки Боснії і Герцеговини.
  27. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info «Tourism». — дані статистичного бюро Чорногорії.
  28. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Шаблон:Ref-sl «Tourism — Hotels, Slovenia, 2008—2010 — final data». Statistične informacije — Rapid Reports 16: 5. ISSN 1854—1275
  29. Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info Шаблон:Ref-sl «Tourism». Statistical Yearbook of the Republic of Slovenia 2011. p. 423. ISSN 1318-5403

Література[править]

Посилання[править]

Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

Шаблон:Моря Шаблон:ВП-портали

* Категорія:Моря Середземномор'я Категорія:Географія Хорватії Категорія:Географія Чорногорії Категорія:Географія Албанії Категорія:Моря Європи Категорія:Моря Атлантичного океану