Ізмаїл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску
Ізмаїл

Шаблон:(! style="margin: 0 auto; background-color: #F9F9F9; text-align:center;" width=100%

120x120px 140x120px
Герб Ізмаїла Прапор Ізмаїла

Шаблон:!)

Шаблон:InfoboxImageШаблон:If1
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;"| Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Рада Ізмаїльська міська рада
Код КОАТУУ 5110600000
Засноване 1589[1]
Статус міста з 1830 року
Населення 71 780 (01.01.2019)[2]
Площа 53,6 км²
Густота населення 1347 осіб/км²
Поштові індекси 68600—633
Телефонний код +380-4841
Координати 21|36.2|N|28|48|45|E|scale:100000 Шаблон:Talk other name=

}}

Висота над рівнем моря 28 м
Водойма Дунай
Назва мешканців ізмаїльці, ізмаїлець, ізмаїлка
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Відстань
Найближча залізнична станція Ізмаїл
До обл./респ. центру
 - залізницею 280 км
 - автошляхами 240 км[4]
До Києва
 - фізична 581[3] км
 - автошляхами 697 км
colspan="2" style="text-align:center; font-size: 110%; background-color: Шаблон:Колір;" | Міська влада
Адреса 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62
Веб-сторінка Ізмаїльська міськрада
Міський голова Абрамченко Андрій В'ячеславович

20px [{{localurl:Commons:Category:{{#property:P373}}}}?uselang=uk Ізмаїл] у Вікісховищі

colspan="2" bgcolor="Шаблон:Колір" style="text-align:center" | Карта
Шаблон:Карта розташування

Категорія:Міста УкраїниКатегорія:Населені пункти за алфавітом

  1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Шаблон:Hatnote

Ізмаї́л (у 1812—1856 роках — Тучко́в) — місто обласного підпорядкування в Одеській області, адміністративний центр Ізмаїльського району (до складу району не входить), колишній центр Ізмаїльської області. Відстань до Одеси становить понад 200 км і проходить автошляхом Шаблон:Автошлях E. Друге найбільше місто області за кількістю населення — понад 70 тисяч осіб.

Географія[править]

Розташування[править]

Розташований на півдні області, на лівому березі річки Дунай (простягнувся на 13 кілометрів уздовж Кілійського гирла), 80 кілометрів від берега Чорного моря. З протилежного берега Дунаю навпроти міста лежить румунське село Плауру. Протяжність з півночі на південь — 7,3 км, із заходу на схід — 6,2 км.[5] У місті діє управління однойменного прикордонного загону ДПСУ та пункт контролю на кордоні з Румунією ІзмаїлПлаур.

Ізмаїл лежить у Причорноморській низовині (Буджацький степ). Середня висота міста над рівнем моря — 28 метрів, а найменша — 12 метрів над рівнем моря (берег Дунаю). Попри велику кількість природних водойм навколо Ізмаїла основним джерелом водопостачання тут є артезіанські свердловини.[5]

Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.

Шаблон:Відстані до великих міст

Клімат[править]

Ізмаїл знаходиться у південній зоні помірного клімату: спекотне, посушливе літо та помірно холодна зима. Період активної вегетації тут припадає на період з 15 квітня по 20 жовтня[5]. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 22,6 °C (72,7 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -1,5 °С (29,3 °F).[6]

Шаблон:Клімат міста

Історія[править]

Відомий з 9-10 століття у складі Київської Русі, пізніше — Галицько-Волинського князівства. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі Молдавського князівства. З XVI ст. відбувались неодноразові походи козаків, загонів подільських магнатів під Ізмаїл, Очаків. Найбільш відомим став морський похід у 1609 році козаків Петра Сагайдачного, які здобули Ізмаїл, Кілію, Білгород.

Штурм Ізмаїла 1790 року У часи російсько-турецьких воєн Ізмаїл (тоді він був відомий вже під такою назвою) був важливою османською фортецею на кордоні Російської та Османської імперій. Однак, перший час Росія не мала претензій на Ізмаїл, і двічі після виграних Російською імперією воєн місто поверталося Османській імперії. Зокрема, під час війни 1768—1774 рр. 5 серпня (26 липня за старим стилем) 1770 російські війська під командуванням М. В. Рєпніна взяли фортецю Ізмаїл. Однак, після закінчення війни в 1774 році згідно з умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору фортецю було повернуто Османській імперії. 1789 року Рєпнін знову намагався взяти місто, але штурм закінчився невдачею. 11 (22) грудня 1790 посилену фортецю, що вважалася до того моменту неприступною, штурмом взяв Олександр Суворов. Проте 1791 року за Ясським договором, що ознаменував закінчення чергової війни, місто знову повернули Османській імперії. До складу Російської імперії ненадовго потрапив після перемоги тієї у війні 1806—1812 рр.

Наприкінці 1820 року в Ізмаїлі відбулася очолювана генералом російської армії Олександром Іпсіланті нарада «Філікі Етерія» — останній етап підготовки до Грецької революції проти панування осман[7].

Після поразки Росії у Кримській війні місто разом з навколишніми територіями опинилося у складі Молдови (котру проголосили автономією в рамках Османської імперії).

Відповідно до Сан-Стефанського договору 1878 року регіон закріплено за Російською імперією, що було ще раз записано у підсумках Берлінського конгресу, за якими південь Бессарабії знову відійшов до Російської імперії і став частиною однойменної губернії, де Ізмаїл став повітовим містом. Центр міста на початку XX ст. Праворуч пам'ятник Фердинандові І (не зберігся) У 19181940 роках — під румунською юрисдикцією (з 1925 до 1938 року — центр однойменного повіту (жудця)). Тоді місто не мало пасажирського залізничного сполучення (через відсутність залізниці), але було частиною маршруту Галац — Вилкове внутрішніх водних шляхів Румунії (рум. Navigatia Fluviala Romana). Також працювала авіалінія (використовувалися аеростати) Бухарест-Галац-Ізмаїл-Аккерман-Кишинів і назад.[8]

22 липня 1922 року Святий Синод Православних церков Румунії створив у Кишинівській архієпархії дві нові єпархії: Хотинську та Аккермансько-Ізмаїльську, котрі існували до 1944. Щоправда, резиденцією останньої визначили місто Четатя-Албе (сучасний Білгород-Дністровський).[9]

Влітку 1940 року, як і передбачав додаток до підписанного Пакту Молотова — Ріббентропа, місто разом із околицями у ході Бессарабсько-буковинського походу зайняли радянські війська (201-а ПДБр). Тоді ж було створено Аккерманську (згодом — Ізмаїльська) область УРСР, адміністративним центром якої з 7 грудня 1940 став Ізмаїл. 8 липня 1941 року група радянських кораблів (частина так званого «Дунайського десанту») проривається до міста при відступі від Кілія-Веке, але менш ніж за два тижні полишає позиції. З 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 територія Ізмаїльської області перебувала під владою Румунії в складі Губернаторства Бессарабія. Від німецько-румунських військ населений пункт було звільнено 26 серпня 1944 після вдалого завершення Кишинівсько-Ізмаїльської наступальної операції. Відтоді і до 15 лютого 1954 місто знову стає обласним центром.

Після об'єднання Ізмаїльської та Одеської областей Ізмаїл став районним центром УРСР, з 1991 — незалежної України.

Влітку 2017 (12 червня) у місті розпочато набір у патрульну поліцію[10]. Також голова МВС України анонсував в Ізмаїлі створення та розміщення тут додаткового підрозділу Національної гвардії[11].

Назва[править]

Ізмаїл стоїть на місці, де у IV—V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас[12]. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті[13]. Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили османи і на цьому місці виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Деякі дослідники вважають, що таким чином османи просто пристосували до своєї мови назву «Сміл». Після відступу османів, 26 жовтня 1812 р. Ізмаїл отримав статус міста і назву Тучков на честь коменданта фортець Бессарабії генерал-майора Шаблон:Не перекладено[14]. Назву Ізмаїл місту повернули 1856 року[15].

Адміністрація[править]

Міська рада (1930-ті роки, сучасний проспект Суворова, 20)

До складу міської ради входять 50 депутатів, котрих раз на 5 років обирають мешканці міста.

З 2010 року в міській раді були представлені 7[16] політичних сил: Партія регіонів, партія «Сильна Україна», Комуністична партія України, партія «Руський блок», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», партія «Фронт Змін», Партія промисловців і підприємців України.

VII скликання депутатів представлено лише двома партіями: БПП (58,9 %, 28 депутатів) та ОпоБлоком (15 %, 8 депутатів)[17][18]. Єдиною фракцією в Ізмаїльській міськраді є Фракція партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність»[19].

Населення[править]

<timeline>

Colors=

 id:lightgrey value:gray(0.9)
 id:darkgrey  value:gray(0.7)
 id:canvas value:rgb(1,1,1)
 id:barra value:rgb(0.3,0.7,0.8)

ImageSize = width:auto height:250 barincrement:26 PlotArea = left:50 bottom:50 top:20 right:20 DateFormat = x.y Period = from:0 till:100 TimeAxis = orientation:vertical AlignBars = late BackgroundColors = canvas:canvas ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:10 start:0 ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:10 start:0 BarData=

 bar:1813 text:1813
 bar:1817 text:1817
 bar:1873 text:1873
 bar:1897 text:1897
 bar:1911 text:1911
 bar:1920 text:1920
 bar:1926 text:1926
 bar:1930 text:1930
 bar:1931 text:1931
 bar:1933 text:1933
 bar:1939 text:1939
 bar:1941 text:1941
 bar:1959 text:1959
 bar:1970 text:1970
 bar:1974 text:1974
 bar:1979 text:1979
 bar:1989 text:1989
 bar:2001 text:2001
 bar:2005 text:2005
 bar:2008 text:2008
 bar:2012 text:2012
 bar:2015 text:2015

PlotData=

 color:barra width:20 align:left
 bar:1813 from:0 till:6.000
 bar:1817 from:0 till:9.000
 bar:1873 from:0 till:21.000
 bar:1897 from:0 till:31.300
 bar:1911 from:0 till:35.700
 bar:1920 from:0 till:32.000
 bar:1926 from:0 till:37.000
 bar:1930 from:0 till:24.900
 bar:1931 from:0 till:26.123
 bar:1933 from:0 till:25.000
 bar:1939 from:0 till:24.000
 bar:1941 from:0 till:17.600
 bar:1959 from:0 till:48.000
 bar:1970 from:0 till:70.000
 bar:1974 from:0 till:75.000
 bar:1979 from:0 till:83.100
 bar:1989 from:0 till:92.900
 bar:2001 from:0 till:84.800
 bar:2005 from:0 till:81.200
 bar:2008 from:0 till:77.100
 bar:2012 from:0 till:73.100
 bar:2015 from:0 till:72.471

TextData=

 fontsize:S pos:(30,30)
 text:Динаміка зміни кількості населення Ізмаїла з 19 століття, тисяч осіб
</timeline>

У 1810—1811 рр. генералом Тучковим при фортеці був заснований посад, населений переважно болгарами. До кінця 1813 тут налічувалося 6000 жителів, а 1817 року кількість населення зросла до 9000.

У 1892 році у місті мешкало 31171 осіб (17461 чоловіків і 13710 жінок)[20].

У 1918—1930 рр. через безробіття, голод, хвороби та щорічне зростання смертності населення в Ізмаїлі скоротилося до 26 тисяч мешканців станом на 1931 рік. З міста емігрувало до СРСР та інших країн 13 % жителів.

За переписом 1931 року у місті жило 26 123 особи, а за розрахунками 1937 року населення становило вже 26 669 жителів, природний приріст склав 546 осіб, або 2,1 %[8].

На рубежі 1983-84 рр. в Ізмаїлі проживало 87 тис.осіб (30 національностей). 1990 року чисельність населення становила 94,1 тис.жителів.

На початку 2000-х у місті налічувалося 84,8 тис. мешканців (перепис 2001 року). Національний склад: росіяни — 43,7 %, українці — 38 %, болгари — 10 % і молдовани — 4,3 %.

Шаблон:Bar box

Шаблон:Col-2Шаблон:Bar box

У 2012 році населення міста становило 73 тис. мешканців[21].

Економіка та промисловість[править]

Ізмаїльський морський торговельний порт. Прохідна ППК-1 (1-й район) У місті розташований головний офіс Українського Дунайського пароплавства (засноване 1944 року) і морський порт. Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї, який складається із трьох вантажних районів та одного пасажирського.

В середині квітня 2019 року АМПУ завершила реконструкцію Ізмаїльського морського вокзалу. Роботи такого масштабу востаннє проводилися тут 45 років тому. Модернізована будівля морського вокзалу, окрім своїх традиційних функцій стане місцем проведення ділових і культурних заходів.[22]

Також у місті базується державне підприємство водних шляхів «Устьдунайводшлях», котре брало участь у таких державних проектах, як будівництво глибоководного судноплавного каналу «Дунай-Чорне море», розширенні підхідного каналу Дніпро-Бузького морського торгового порту тощо.

Ізмаїльський судноремонтний завод свою офіційну історію веде з 15 липня 1947, хоча судноремонтні майстерні міста були перейменовані лише у 1954. 2009 року підприємство було приватизоване і розділене на дві частини: ВАТ "Ізмаїльський річковий порт «ДУНАЙСУДНОСЕРВІС» та ТОВ «Судноремонтне підприємство „ДУНАЙСУДНОСЕРВІС“. На сьогодні про діяльність заводу за профілем відомо небагато.

Завод ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма“ Істр» виробляє оцинкований посуд, металічні вироби будівельного призначення та інші товари народного споживання з 1955.

З 1964 у місті працює целюлозно-картонний комбінат.

Ізмаїльський олійноекстракційний завод (заснований 2003 року), що використовує цехи колишнього гіганта оборонної промисловості — заводу «Еталон», спеціалізується на переробці олійних культур, а також оптовій торгівлі продуктами такої переробки.

Окрім цього, наявна харчова промисловість, зокрема, виловлювання риби та виноробство.

Міжнародна співпраця[править]

У 1996 році був підписаний договір про співпрацю та взаємодію між містами Добрич та Ізмаїл. У 2001 році договір був продовжений.

31 серпня 2016 року міськрада підтримала вступ до Асоціації транскордонної співпраці «Єврорегіон „Нижній Дунай“». Повноцінне членство заплановане на 2017-й.[23]

Транспорт[править]

Залізничний вокзал

Залізничний[править]

Шаблон:Докладніше Станція зараз є кінцевим пунктом 90-кілометрової залізничної неелектрифікованої гілки Арциз — Ізмаїл Одеської залізниці. У місті розташована залізнична станція, діє зал очікування та каса у вокзалі.

Курсує два пасажирських потяги: з Києва (щоденно)[24][25] та Білгорода-Дністровського (по днях тижня, замість скасованого у грудні 2017 потяга до Одеси)[26].

Повітряний[править]

Місто має свій аеропорт (з 2010 року законсервовано на невизначений термін[27], у червні 2014 року облрада продовжила консервацію на три роки[28])

Автомобільний[править]

Дістатися до Одеси та інших міст України суходолом можливо лише транзитом через Молдову. Відстань до обласного центру автошляхом Шаблон:Автошлях E через автомобільний міст у Маяках становить 239 км, через комбінований міст понад гирлом Дністра у Затоці, використовуючи Шаблон:Автошлях Н — 260 км.

Автодороги Шаблон:Автошлях М Шаблон:Автошлях Т Шаблон:Автошлях Т зв'язують місто з іншими населеними пунктами півдня області.

Міські перевезення[править]

У місті діють близько 25 маршрутів автобусів і таксі. Є приміське автобусне сполучення. З 19 лютого 2015 року вартість проїзду у маршрутних таксі міста складала 4 гривні[29], з вересня 2018 — 7 гривень[30].

Ізмаїл не має електротранспорту. За радянських часів були плани запустити тролейбусну лінію у випадку, якщо населення міста перевищить 100 тисяч осіб.

Географічне розташування між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем усього регіону в цілому та міста зокрема сильно ускладнює транспортну комунікацію з рештою країни.

Культура[править]

Мала мечеть, в якій розміщується діорама «Штурм фортеці Ізмаїл» У місті є музей О. В. Суворова, розташований в центрі міста і відділ музею — Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл», що розташований в Малій мечеті на території Фортеці. Музей був закритий на ремонт з 2004 по 2009 рік. Знову відчинений для відвідувачів у 2009 році.

Також є картинна галерея, краєзнавчий музей, меморіальний парк-музей «Фортеця». Працює «Спілка художників Ізмаїла».

У будівлі Управління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» працює музей історії пароплавства і Дунайського судноплавства.

Заклади освіти:

З 1945 року в місті існує музична школа.

На початку червня 2015 року у місті вперше пройшов Парад вишиванок[31].

Парки[править]

Баранівський ліс (ландшафтний заказник) Загалом на території міста налічується 19 парків та скверів[32]

  • «Барано́вський ліс» (за містом), створений 2009 року[33]
  • Гагаринський парк (між Болградським шосе, вулицею Михайлівською та залізничною гілкою у 1-й район порту)
  • Міський сад (квартал між вулицями Покровською, Адмірала Холостякова, Бендерською та проспектом Суворова — колишній Комсомольський сквер), приблизна дата створення — 1900[34] або 1912[35] рік
  • Парк ім. Богдана Хмельницького (між вулицями Рєпіна, Чехова, провулком Короленка та проспектом Суворова), закладений 1956 року
  • Парк Пам'яті (між вулицями Шевченка, Михайла Грушевського та проспектом Миру — колишнє Старе кладовище), закладений 2000 року[36]
  • Клушинський сквер (на розі вулиці Клушина та проспекта Миру), закладений 2015 року[37]

Пам'ятники[править]

Шаблон:Докладніше

Наявні[править]

Назва Дата встановлення Розташування Фото Джерело
Монумент героям 30 травня 1930 Російське військове кладовище, Фортеця Ізмаїл
Ошибка скрипта: Модуля «Coordinates» не существует.{{#coordinates:45.339395|28.814428
name=

}} || Фото 2014 року ||[38]

Пам'ятник О. В. Суворову (скульптор Б. В. Едуардс) 26 серпня 1945 (відлито у 1913) 28.834392 name=

}} || Фото 2015 року ||[39]

Пам'ятник Т. Г. Шевченку 1945
7 жовтня 2014 (реконструкція)
28.835299 name=

}} || Фото 2014 року ||

Пам'ятник С. О. Тучкову 1 жовтня 1997 28.833923 name=

}} || Фото 2014 року ||[40]

Пам'ятник капітану Семенюку 26 серпня 1985 28.826113 name=

}} ||100px||[41]

Пам'ятник морякам Дунайської воєнної флотилії 30 липня 1967 28.833049 name=

}} || Фото 2012 року ||[41]

Пам'ятник воїнам-афганцям 9 травня 1995 28.833253 name=

}} || Фото 2014 року ||[42]

Пам'ятник Х. Ботеву (бюст) 20 березня 1978 28.818886 name=

}} || Фото 2014 року||[43]

Пам'ятник М. П. Глущенку (бюст) 1984 28.833403 name=

}} ||||[44]

Демонтовані[править]

Назва Дата встановлення Дата демонтажу Колишнє розташування Фото Примітка Джерело
Пам'ятник Фердинанду I 1927 1945 Біля будівлі Покровського собору на пр. Суворова Фото 1930-х років Зруйнований по приході до влади комуністів. На його місці зведено сучасний пам'ятник О. Суворову [45]
Пам'ятник В. І. Леніну 22 квітня 1986 12 лютого 2016 перед будівлею міськвиконкому на пр. Суворова Фото 2013 року Демонтований у рамках декомунізації.
Станом на лютий 2016-го був найбільшим в області
[46]
Пам'ятник В. І. Леніну 1953 17 лютого 2016 Ленінський сквер Демонтований у рамках декомунізації. [47]

Релігія[править]

У 1751—1789 рр. Ізмаїл був резиденцією браїльського митрополита Константинопольського патріархату.

Нині переважна більшість вірян міста — православні Української Православної Церкви (МП). Зокрема, УПЦ МП належить візитівка міста — Свято-Покровський кафедральний собор. Окрім нього, в Ізмаїлі до Одеської єпархії УПЦ МП входять церква Святих Костянтина і Олени, церква Святих Жон-Мироносиць, Свято-Миколаївський та Успенський монастирі та Храм Різдва Богородиці. Останній є єдиним храмом, де освячується шлюб між православними і старообрядцями.

Також у місті діє старообрядницька Свято-Миколаївська церква, підпорядкована Одесько-Ізмаїльському благочинню Вінницько-Одеської єпархії.

Римо-католицький костьол Непорочного зачаття (Бесарабський деканат Одесько-Сімферопольської дієцезії), що знаходиться неподалік від центру міста, приймає також протестантів та вірних греко-католицького обряду[48].

До 60-х років минулого сторіччя тут існувала Вірменська церква Сурб Геворг (Святого Георгія)[49].

16 вересня 2018 року в Ізмаїлі створено нову парафію УГКЦ[50].

Церкви Ізмаїла
Файл:Кафедральний собор Покрова Пресвятої Богородиці.JPG Файл:Nativity of the Virgin Mary church in Izmail 05.jpg Файл:St. Nicholas church in Izmail 05.jpg Файл:Рождественская церковь Измаил 02.jpg Файл:Armenian church, Izmail.jpg
Єдиновєрчеська церква
Різдва Богородиці
Миколаївська церква Свято-Миколаївського
монастиря (територія Фортеці)
Церква Різдва (зруйнована)
фото середини 1980-х рр.
Вірменська церква Сурб Геворг
(зруйнована), фото 1950-х рр.
Файл:Церква Св. Костянтина і Олени Ізмаїл.jpg Файл:Old-believers St. Nicholas church 04.jpg Файл:Immaculate Conception church in Izmail.jpg Файл:Dormition church in Izmail 04.jpg Файл:Port of Izmail 04.jpg
Церква Святих Костянтина і Олени
(старообрядська)
Церква Непорочного зачаття
Успенська церква Свято-Миколаївського
монастиря (територія Фортеці)
Портова каплиця Св. Миколая

Медіа[править]

Радіо та телебачення[править]

Місто знаходиться у межах 74-ї цифрової зони (5-й мультиплекс). Нову вежу радіотелестанції на Железнякова висотою 119 метрів будували з липня 2003 до липня 2004[51]. Приблизна зона покриття — у радіусі 35 км від вежі[52].

В 2016 році продакшн-студія «Правда PRO» випустила трисерійний історичний документальний фільм «ІЗМАЇЛ»[53][54], який є у вільному доступі.[55][56][57] Автором фільму виступив Олександр Дубовой, а режисером — Сергій Шараєвський.

Спорт[править]

Центральний стадіон Українського дунайського пароплавства Найбільш популярними видами спорту у місті є бойові мистецтва (зокрема, бокс) та футбол.

З 1998 року тут проводиться щорічний Відкритий міжнародний турнір з боксу пам'яті Олександра Суворова, організований Федерацією боксу Одеської області. Зазвичай гостями змагань є спортсмени з України, Румунії, Молдови, Придністров'я та Гагаузії. XVI Міжнародний турнір пам'яті видатного полководця проводився у місті з 20 по 23 серпня 2014 року[58].

У 1994 році створено клуб Шотокан карате-до «S-Campo». З того часу тут підготовлено 8 майстрів спорту (чорний пояс), 1 майстер спорту міжнародного класу, 29 кандидатів у майстри спорту з карате. Вихованці клубу брали участь у чемпіонатах України, Європи та світу.

Починаючи з 1969 року у місті не було футбольної команди, яка б представляла його у професійних змаганнях. Наразі в Ізмаїлі є лише один аматорський клуб, що знаходиться під патронатом міського голови.

Уродженцем міста є воротар Олександр Лавренцов, котрий станом на 2015 рік працює в тренерській команді «молодіжки» одеського Чорноморця.

У місті є стадіон.

Охорона здоров'я[править]

16 червня 2016 року в місті сталося масове отруєння через ротавірусну та норовірусну інфекції, а також біологічну кишкову паличку, що потрапили до води внаслідок підтоплення міста під час сильної зливи. Станом на 8:00 24 червня загальна кількість осіб, що звернулися за допомогою до лікувальних закладів досягла 635. 27 червня постраждалих вже було понад 730 осіб[59].

20 липня 2016 містяни знову звернулися до лікарень — за словами мера цього разу через отруєння фаст-фудом. Госпіталізовано 50 осіб, серед них 13 дітей. 21 липня число постраждалих збільшилося до 63, відкрито кримінальне впровадження.[60]

Міста-побратими[править]

Шаблон:Col-begin Шаблон:Col-2

Шаблон:Col-2

Шаблон:Col-end

Персоналії, пов'язані з містом[править]

Уродженці Ізмаїла: Аліна Шух, українська багатоборка, чемпіонка світу 2018 Александру Авереску, маршал Румунії

Певний час жили або перебували в Ізмаїлі:

Докладніше: Персоналії: Ізмаїл

Примітки[править]

  1. Українські та нідерландські вчені вивчатимуть ранню історію Ізмаїла на півдні ОдещиниОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  2. Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2019
  3. Відстань від Ізмаїла до КиєваОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  4. Ошибка цитирования Неверный тег <ref>; для сносок lardi-trans.com не указан текст
  5. а б в "Географічне розташування". www.izmail-rada.gov.ua. Retrieved 23 липня 2015.  Check date values in: |access-date= (help)Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  6. Клімат Ізмаїла
  7. «Измаил для нас всегда был и будет священным местом»: Генконсул Греции в Одессе посетила столицу ПридунавьяОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  8. а б "Жудець Ізмаїл". Retrieved 5 жовтня 2015.  Check date values in: |access-date= (help)Шаблон:Ref-ro
  9. Архієпархія Кишинівська і Хотинська Румунське церковне життя. Шаблон:Ref-ro
  10. Глава МВД Арсен Аваков посетил Измаил и дал старт набору в местную патрульную полициюОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  11. Аваков вводит в Измаил батальон НацгвардииОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  12. Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001
  13. Измаилу обновили возраст, вид и городского голову (2000, 21-27 листопада 2008) Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  14. Подарок к 200-летию города ТучковОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  15. Ізмаїл. Сторінка на mistaUA Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  16. після саморозпуску партії «Руський блок» (2013) можна казати про 6
  17. "Обрані депутатами ради у виборчому окрузі: Одеська обл., Ізмаїльська міська рада". Archived from the original on 28 вересень 2016. Retrieved 7 вересень 2016.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  18. Измаильский городской совет VII созыва провел первую сессию и выбрал секретаря Шаблон:WebarchiveОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  19. "Депутатские фракции". www.izmail-rada.gov.ua (in російською). Retrieved 7 вересня 2016.  Check date values in: |access-date= (help)
  20. Измаил. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  21. "Архівована копія". Archived from the original on 18 квітень 2014. Retrieved 6 липень 2012.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  22. "В Ізмаїлі відкрили відновлений морський вокзал". http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-04-19. Retrieved 19 квітня 2019.  Check date values in: |access-date= (help)
  23. "С заседания сессии городского совета". www.izmail-rada.gov.ua (in російською). Retrieved 7 вересня 2016.  Check date values in: |access-date= (help)Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  24. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 146
  25. Розклад руху призначених пасажирських поїздів Інформація за номером поїзда 145 (Київ-Ізмаїл)
  26. С сегодняшнего дня «УЗ» запускает поезд сообщением «Белгород-Днестровский-Измаил»Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  27. Измаильский аэропорт будет приватизированОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  28. Измаильский аэропорт законсервирован еще на четыре года Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  29. Рішення міськвиконкому № 138 "Про погодження вартості проїзду в транспорті загального користування в режимі «маршрутне таксі»
  30. Рішення міськвиконкому № 930 "Про погодження вартості проїзду в транспорті загального користування в режимі «маршрутне таксі»Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  31. В Ізмаїлі пройшов парад вишиванокОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  32. "Чари смарагдового міста" (in російською). 24 травня 2014. Retrieved 23 липня 2015.  Check date values in: |access-date=, |date= (help)
  33. Ландшафтний заказник «Барановський ліс» створено в Одеській областіОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  34. Мільйон зелені — на всіх ізмаїльчан Шаблон:WebarchiveОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  35. Забуті таємниці міських садівОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  36. Ізмаїл, Парк Пам'ятіОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  37. В ІЗМАЇЛІ ВІДКРИВСЯ СКВЕР ЗІ СВІТЛОМУЗИЧНИМ ФОНТАНОМ і БЕЗКОШТОВНИМ WI-FI Шаблон:WebarchiveОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  38. Eroilor, Ismail Шаблон:Ref-ro
  39. Памятнику Суворову — 65!Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  40. Самоотверженный градоначальникОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  41. а б Пусть память светлой будет, будет вечной!Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  42. Пассажирам Черного тюльпанаОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  43. Болгарский Прометей Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  44. Разведчик с палитрой в руке Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  45. http://www.george-damian.ro/orasul-ismail-in-perioada-interbelica-2101.html
  46. "В Измаиле приступили к сносу самого большого Ленина в Одесской области". 12 лютого 2016. Retrieved 12 лютого 2016.  Check date values in: |access-date=, |date= (help) Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  47. https://www.rbc.ua/ukr/news/izmaile-snesli-eshche-odin-pamyatnik-leninu-1455702467.html Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  48. "ІЗМАЇЛ — Парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії". Archived from the original on 2 квітень 2015. Retrieved 6 березень 2015.  Check date values in: |access-date=, |archive-date= (help)
  49. Храми зруйновані, але не забуті. Вірменська церкваОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  50. У м. Ізмаїл Одеської області створено нову парафію УГКЦ
  51. Ошибка Lua в package.lua на строке 80: module 'Module:Citation/CS1/Suggestions' not found.
  52. Розташування передавачів та номери каналів ТБ Шаблон:Webarchive // ЦИФРОВЕ ЕФІРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ
  53. "Премьера исторического фильма «Измаил» (первая серия) | Бессарабия Информ — Новости Измаила, Килии, Рени и Болграда". Бессарабия ИНФОРМ (in ru-RU). 2016-11-25. Retrieved 2019-01-31. 
  54. "Новый исторический фильм об Измаиле. Часть 3 — Новости Придунавья" (in ru-RU). Retrieved 2019-01-31. 
  55. Шаблон:Citation
  56. Шаблон:Citation
  57. Шаблон:Citation
  58. Турнір Олександра Суворова та його геройОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  59. В Измаиле количество пострадавших от кишечной инфекции возросло до 732Обнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  60. Количество людей, отравившихся шаурмой в Измаиле, увеличилось до 63 человек, — мэр городаОбнаружена петля в шаблонах: Шаблон:Ref-info
  61. Ошибка Lua в package.lua на строке 80: module 'Module:Citation/CS1/Suggestions' not found.
  62. I.Л. Адабаш на сайті Федерації літакового спорту Росії

Див. також[править]

Шаблон:Інші проекти

Джерела та література[править]

Посилання[править]

Шаблон:Історичні місця Одеської області

Шаблон:Населені пункти Одеської області Шаблон:Дунай Шаблон:Ac Категорія:Міста обласного значення Категорія:Міста Одеської області Категорія:Районні центри Одеської області Категорія:Міста над Дунаєм Категорія:Буджак Категорія:Наддунав'я Категорія:Колишні обласні центри України Категорія:1589 в Україні Категорія:Виборчий округ 143