Івасюк Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти к навигации Перейти к поиску

Шаблон:Otherpersons Шаблон:КарткаКатегорія:Персоналії за алфавітомКатегорія:Музиканти за алфавітом Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (Шаблон:ДН, Кіцмань, Чернівецька область, УРСР — 24/27 квітня[1] 1979, Брюховицький ліс під Львовом, УРСР) — український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно).

Один з основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

18 травня 1979 його знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство — викликала сумнів громадськості як того часу, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка — це вбивство, здійснене органами КДБ за наказом вищого керівництва СРСР[2]. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.

Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», можливо, тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили[3].

26 січня 2009 Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка[4], але в листопаді 2012 справу закрито нібито через відсутність складу злочину.

12 червня 2014 Генеральна прокуратура України знову поновила закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка[5].

Колишній прокурор Львівської області Роман Федик у лютому 2015[6][7] заявив, що начебто Володимир Івасюк був убитий «співробітниками» КДБ.

13 червня 2019 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз дійшов висновку, що композитор-виконавець Володимир Івасюк фізично ніяк не міг би вчинити самогубство.[8]

Життєпис

Дитинство у Кіцмані

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року в місті Кіцмань Чернівецької області в родині учителів Михайла Івасюка і Софії Карякіної. Мати родом із Запорізької області.

1955 року, коли Володимирові було 5 з половиною років, пішов учитися до місцевої дитячої музичної школиШаблон:Sfn, створеної зусиллями батькаШаблон:Sfn.

У 1956 – 1966 роках навчався в Кіцманській середній школі.

Файл:Volodymyr Ivasyuk House.JPG
Будинок, в якому народився Володимир Івасюк. Через 30 років у ньому народилась співачка Ані Лорак

Меморіальна дошка на будівлі Буковинського державного медичного університету (Чернівці)

1962 року взяв участь у завершальному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини.

1963 закінчив Кіцманську музичну школу. Влітку вступив до Київської музичної десятирічки імені Миколи ЛисенкаШаблон:Sfn за спеціальністю альт. Навчався лише протягом першої чверті. З другої, через хворобу, повернувся до Кіцмані та навчався у середній та музичній школах за класом фортепіано.

1964 року написав музику до першої пісні «Колискова» на вірші батька. У рідній школі створив дівочий вокальний ансамбль «Буковинка».

У червні 1965 року ансамбль «Буковинка» завдяки перемозі в республіканському конкурсі здобув право взяти участь у святковому концерті на честь «25-річчя возз'єднання Буковини в єдиній українській державі»Шаблон:Sfn. Крім того музикантів нагороджено поїздкою по Дніпру.

Переїзд до Чернівців

1966 року разом з сім'єю переїхав до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але першого ж дня його відрахували за випадок з пам'ятником Леніна (у квітні року, за два місяці до закінчення школи, Івасюк з однокласниками випадково скинули бюст Леніна у Кіцмані)Шаблон:Sfn. Лідер Комсомолу Чернівців Аркадій Казімірський допоміг йому влаштуватися на завод «Легмаш» вчитися на слюсаряШаблон:Sfn. Там Володимирові доручили керувати заводським хором, який через пів року став лауреатом обласного конкурсуШаблон:Sfn. Під псевдонімом «Весняний» надіслав на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В. Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.

1967 року, завдяки позитивній характеристиці, яку написали на «Легмаші», поновив навчання в медичному інституті. Там став учасником самодіяльного ансамблю пісні й танцю «Трембіта», у якому грав на скрипці. Завдяки його старанням в інституті створено камерний оркестрШаблон:Sfn. 1972 року закінчив медичний інститут.

1968 року в телепрограмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою» разом з ансамблем «Карпати» виконав пісню «Я піду в далекі гори»Шаблон:Sfn.

  1. Redirect Шаблон:Звук

1970 року склав пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня вперше виконав з Оленою Кузнецовою на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі передачі «Камертон доброго настрою»Шаблон:Sfn. Путівку в життя пісням дав ансамбль «Смерічка» Л. Дутковського (солісти Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, М. Ісак, звукорежисер Василь Стріхович).

У травні 1971 року текст і ноти «Червоної рути» опублікував тижневик «Україна»Шаблон:Sfn. У серпні того ж року режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконали Софія Ротару й Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. Пісня «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першого всесоюзного фестивалю «Пісня-71». На завершальному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю «Смерічка» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія СилантьєваШаблон:Sfn.

Файл:Chernivtsi Museum Volodymyra Ivasyuka.jpg
Меморіальний музей Володимира Івасюка. Чернівці

1972 року на Чернівецькому телебаченні відбулася прем'єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконала Софія Ротару. Пісня «Водограй» у виконанні ансамблю «Смерічка» Левка Дутківського (солісти Мирослава Єжеленко та Назарій Яремчук) у Москві перемогла в телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти!» та на фестивалі «Пісня-72»Шаблон:Sfn.

Переїзд до Львова

1972 року В. Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й почав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.

У листопаді на запрошення Володимира Івасюка у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької його пісні виконав ансамбль «Смерічка» під керівництвом Левка Дутківського.

Початок співпраці з поетом Ростиславом Братунем, що стала етапною у творчості композитора, припадає на осінь 1972 року. Ще до знайомства Івасюк написав пісню «Коли між нами не було нічого» на однойменний вірш БратуняШаблон:Sfn. Загалом у цій співпраці створено 22 пісні.

1973 року закінчив Львівський медичний інститут, вступив у аспірантуру до професора Т. Митіної.

У серпні 1974 року в складі радянської делегації взяв участь у міжнародному пісенному конкурсі «Сопот-74», де Софія Ротару виконала його пісню «Водограй»Шаблон:Sfn. Із сестрою Галиною здійснив коротку подорож Польщею.

У вересні 1974 року розпочав навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Анатолія Кос-Анатольського.

У 1974–1975 роках працював над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Олеся Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко. Прем'єра вистави відбулась 19 березня 1975 року. Музику В. Івасюка високо оцінили критикиШаблон:Sfn.

У серпні-вересні 1975 року в селі Розтоки на Буковині режисер Віктор Стороженко зняв фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконала 6 пісень В. ІвасюкаШаблон:Sfn.

У липні 1976 року В. Івасюка відрахували з консерваторії за те, що під час зйомок цього фільму він пропускав заняттяШаблон:Sfn. Створив музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.

1977 року відновив навчання у Львівській консерваторії в класі Лешека Мазепи. Софія Ротару з піснею Івасюка «У долі своя весна» перемогла на фестивалі «Сопот-77». Вийшли платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару», яку записано ще 1974 року, а також збірка його пісень «Моя пісня»Шаблон:Sfn.

У квітні 1978 року взяв участь у Всесоюзному конкурсі молодих композиторів у ЄреваніШаблон:Sfn. Піаністка Л. Десяткіна виконала на конкурсі «Сюїту-варіації» на тему народної пісні «Сухая верба» В. Івасюка.

У жовтня 1978 року взяв участь у Всеукраїнському зльоті творчої молоді. Було виконано «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та відбулася прем'єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Р. Братуня, «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Романа Кудлика (у виконанні соліста Львівської опери Ігоря Кушплера).

У листопаді 1978 року здобув перемогу на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара».

У квітні 1979 року був членом журі I Республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Виїхав до Львова в ніч з 23 по 24 квітня.

24 квітня 1979 року — за телефонним викликом вийшов з дому й більше не повернувся. 18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайшли в Брюховицькому лісі під Львовом. Точна дата смерті невідома. 22 травня відбувся похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі.

Смерть

Повішене тіло Володимира Івасюка у Брюховецькому лісі

Докладніше: Смерть Володимира Івасюка

Володимир Івасюк зник 24 квітня 1979 р., того ж дня його батьки подали заяву до міліції, але дієвих заходів вжито не було. Пошуки велися з 27 квітня до 11 травня. Саме тоді справа розшуку була закрита.

Тіло Володимира випадково знайшов 18 травня 1979 р. солдат, який, «полюючи на лисиць» (форма навчання радистів), наштовхнувся на напіввисячий-напівстоячий труп людини. Слідство висунуло версію, що Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування у Львівській обласній психіатричній лікарні й покінчив життя самогубством. Версія того, що лікування в стаціонарі проводилося з метою поновлення в числі студентів консерваторії, не розглядалася слідчими. Хворобою можна було аргументувати численні пропуски, але оскільки Володимир мав лише хронічну втому та безсоння, вирішив звернутися до психіатричної лікарні. Івасюк був професійним лікарем, можливо вмів симулювати різні симптоми. З історії хвороби: «стан хворого покращується: поступово нормалізується настрій, поліпшується сон, стає фізично сильнішим…». Зрештою Володимир Івасюк отримав потрібний документ: «У цей час стан тов. Івасюка В. М. хороший, і він може приступити до занять у консерваторії».

Слідчі відстоювали формулу «божевільний-самогубець». 4 червня 1979 року ЗМІ передали повідомлення про те, що причиною смерті Володимира Івасюка є самоповішення, чутки про інші обставини смерті є вигадкою. Інші версії слідством не розглядалися. На можливість інших причин смерті вказували такі факти: повідривані ґудзики на куртці композитора; люди, яких працівники ВНЗ бачили вперше, розшукували Івасюка в коридорах консерваторії перед його зникненням; дивна смерть двох молодих закоханих, котрі бачили Івасюка одними з останніх; одна студентка стверджувала, що бачила Володимира у Рівному 3 травня (за висновками слідчих, він помер 27 квітня).

Після дослідження кори бука, на якому висіло тіло, було встановлено: «Сліди 1, 2, 3, 4 (від зашморгу), 5 могли бути нанесені взуттям самого потерпілого за умови, що останній перед смертю залазив чи намагався залізти на дерево. Вирішити це питання в категоричній формі не є можливим через відсутність якихось індивідуальних ознак». Висновок експертизи аналізу одягу: «На наявних предметах одягу (плащі, піджаку, штанях, трикотажній сорочці та взутті) Івасюка В. М. частин кори, деревини, а також плям зеленого кольору, які б могли походити від поверхні стовбура з місця події, немає…». Проте з часом у висновку судмедексперти зазначили: «Судово-трасологічною експертизою встановлено, що сліди на стовбурі дерева, на гілляці, де висів труп, залишені взуттям Івасюка В. М., коли він залазив на дерево, щоб прив'язати пасок до гілляки».

Під час одного журналістського дослідження колишній політв'язень, якому довелося бачити чимало повішених, зауважив, що всі вони висіли з висунутим язиком. У трупа язик висунутим не був, не було виділень. Ці ознаки судмедексперти лишили поза увагою.

За однією з неофіційних версій, це було убивство, в якому брали участь співробітники КДБ.[9]

Родина

Володимир Івасюк народився 1949 року в родині українського письменника й дослідника історії буковинського краю Михайла Івасюка та вчительки Софії Карякіної. Через два роки на світ народилася його молодша сестра — Галина, а через одинадцять — Оксана. Для Оксани Володимир написав пісню «Колискова для Оксаночки».[10] Нині Галина — лікар-невропатолог Львівської обласної клінічної лікарні, Оксана — доцент кафедри сучасної української літератури Чернівецького національного університету.

Пам'ять

Файл:Пам'ятник Володимирові Івасюку (Львів).jpg
Пам'ятник Володимирові Івасюку у Львові на проспекті Тараса Шевченка. Скульптор — Сергій Олешко, архітектор — Михайло Ягольник

Володимир Івасюк на поштовій марці

Посмертні нагороди

Пам'ятники та меморіальні таблиці

  • На могилі на Личаківському кладовищі у 1990 році встановлена бронзова композиція — молодий композитор поряд із роялем. Протягом 11 років родині Івасюка не давали дозволу на встановлення надгробного пам'ятника.
  • 3 березня 2011 року в Чернівцях, на фасаді адміністративної будівлі Буковинського державного медичного університету, відкрито меморіальну таблицю роботи скульптора Івана Салевича, яка засвідчує, що тут навчався Герой України, композитор Володимир Івасюк[14].
  • 2011 — у Львові на проспекті Тараса Шевченка відкрито пам'ятник композиторові (скульптор Сергій Олешко, архітектор Михайло Ягольник). Меценат, за чиї кошти збудовано пам'ятник, — музикант Святослав Вакарчук[15].
  • 4 березня 2017 року — У Києві на Будинку звукозапису (вулиця Леоніда Первомайського, 5-a) встановлено меморіальну дошку українському композитору[16].

Топоніміка

  • Іменем Володимира Івасюка названо вулиці в обласних центрах: Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Сумах, Дніпрі, Кропивницькому.
  • Також його іменем названі вулиці у інших містах та селах України: Городку, Винниках, Тлумачі, Золочеві, Рудному, Дрогобичі, Борисполі, Трускавці, Краматорську, Кременчуку, Ніжині, Рівному, Перемишлянах, Сахновщині, Старому Самборі, Малехові, Хоросткові та Хмільнику.

Нагороди

Твори

Пісні на власні слова


та інші

Файл:Володимир Івасюк для фортепіано.JPG
Збірка фортепіанних творів В.Івасюка, видання Дрогобицького педагогічного університету, 2006

Пісні на слова різних поетів,
зокрема Дм. Павличка, О. Гончара, Б. Стельмаха, М. Петренка, Ю. Рибчинського, Р. Братуня, Р. Кудлика та інших. (понад 40) —
«У долі своя весна», «Кленовий вогонь», «Літо пізніх жоржин», «Балада про дві скрипки», «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха та інші.

Для хору

  • Сюїта (цикл обробок українських народних пісень) для хору без супроводу (1978).

Інструментальні твори

  • Сюїта-варіації на тему української народної пісні «Сухая верба» (1977),
  • Сюїта-варіації для камерного оркестру (1977),
  • три п'єси для фортепіано,
  • «Осіння картинка» — для віолончелі,
  • три п'єси для скрипки,
  • музика до вистави «Прапороносці» (1975, збереглися фрагменти).

Дискографія

Рік Обкладинка Назва Інша інформація
1977 100px Софія Ротару
«Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару»
LP,
«Мелодія», СРСР
1978 100px Софія Ротару
«Пісні Володимира Івасюка»
LP,
«Мелодія», СРСР
1980-ті[17] 100px Український народний ансамбль ім. В. Івасюка MP,
Австралія
1980-ті[17] «Поклін Володимирові Івасюкові»
Різні виконавці
LP,
Канада
1981 100px ВІА «Смерічка», ВІА «Ватра», ВІА «Водограй»
«Ukrainian songs. Volodymyr Ivasiuk»
MC, Apon Record Company, Inc, США
1983 100px Софія Ротару, ВІА «Червона рута»
«Canadian Tour 1983»
LP,
Cansov Exchange Inc, Канада
2000 100px Дует «Писанка»
«Пісні Володимира Івасюка»
MC, «Саме Так!», Україна
2003 100px Софія Ротару
«Лебединая верность» (1976)
«Софія Ротару співає пісні Володимира Івасюка» (1977)
CD, Росія
2003 100px Тарас Чубай, «Плач Єремії»
«Наш Івасюк»
CD, Атлантик, Україна
2000-ні[17] 100px «Переможці Міжнародних конкурсів молодих виконавців української естрадної пісні ім. Володимира Івасюка» CD, Телеканал СТБ, Україна
2000-ні[17] 100px Володимир Івасюк. «Я піду в далекі гори»
різні виконавці
CD, Україна
2004 100px Софія Ротару
«Тече вода»
Franchising records, Україна
2004 100px Пісні Володимира Івасюка.
Частина 1 «Пісня буде поміж нас»
CD, Franchising records, Україна
2004 100px Пісні Володимира Івасюка.
Частина 2 «Відлуння твоїх кроків»
CD, Franchising records, Україна
2007 100px Остап Стахів
«Пам'яті В. Івасюка»
CD, Україна
2007 100px Українська колекція mp3.
«Пісні Володимира Івасюка»
MP3, Астра, Україна

Див. також

Література

  • Спогади про композитора // Літературна Україна. — 1988. — 11 серп.
  • Зінкевич В. Зоря незгасна // Молодь України — 1989. — 7 берез.
  • Невідомі сторінки історії першого фестивалю «Червона рута» [Текст] / О. М. Василишин // Народне слово. — 2004. — № 23 (192). — Черв.; № 24 (193). — Черв.
  • Нез'ясовані обставини смерті Володимира Івасюка [Текст] / О. М. Василишин // Народне слово. — 2004. — № 17 (186). — Трав.
  • Пісня буде поміж нас [Текст] / О. М. Василишин // Народне слово. — 2004. — № 14 (183). — Квіт.
  • Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — 186 c.
  • Василишин О. М. Творча спадщина Володимира Івасюка. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2007. — 270 с. — ISBN 978-966-322-042-0.
  • Василишин О. М. Володимир Івасюк: сила серця і таланту. — Львів: Укр. акад. друкарства, 2009. — 368 с., іл. — ISBN 978-966-322-139-7.
  • Володимир Івасюк. Вернись із спогадів / упор. Л. Криса; текст: М. Івасюк, Г. Івасюк, Л. О. Івасюк, Л. Криса, О. Василишин. — Львів: Укрпол, 2008. — 270 с. — ISBN 978-966-8955-10-5.
  • Гусар Ю. Зацвіла «Червона рута»: [про В. Івасюка]// Гусар Ю. Зірки не гаснуть: художньо-документальні розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесено на «Алею зірок» у Чернівцях / Ю. Гусар. — Чернівці: Правдивий поступ, 2003. — С. 22–30.
  • Івасюк М. Монолог перед обличчям сина// Жовтень. — 1989. — № 9.
  • Лепша І. Його пісня поміж нас // Культура і життя. — 1989. — 26 берез.
  • Мазепа Л. Сторінки музичного минулого Львова (з неопублікованого). — Львів, 2001.
  • Опанасюк О. П. Відомий і невідомий Володимир Івасюк (з додатком фортепіанної п'єси «Осіння картина») // Мистецтво і освіта. — 1999. — № 4. — С. 30–31.
  • Опанасюк О. П. Невідомий Володимир Івасюк (з додатком фортепіанної п'єси «Фантастичний танець») // Музика. — 1999.— № 2. — С. 16–19.
  • Опанасюк О. П. Три п'єси Володимира Івасюка для фортепіано. — Дрогобич: Вимір, 1998. — 16 с.
  • Рибчинський Ю. Щоб збулась любов // Музика. — 1989. — № 4.
  • Романюк П. Літо пізніх жоржин // Культура і життя. — 1989. — 17 верес.
  • Рубан М. Міцне крило у льоті // Українська культура. — 1993. — № 3–4.
  • Тарасова А. У день народження композитора // Буковина. — 1992. — 10 берез.
  • Унгурян Т. Монолог перед обличчям брата// Культура і життя. — 2004. — 28 січ.
  • Шаблон:Муха
  • Лепша І. Життя і смерть Володимира Івасюка. 1994
  • А. Гнатюк. Безсмертна пісня Володимира Івасюка // Волинь. — 2010. — 14 верес. — С. 7.
  • Дерево Івасюка розкололося на очах // Волинь. — 2012. — 29 трав. — С. 7.

Публікації пісень Володимира Івасюка

  • Івасюк В. М. Водограй: Пісенник. — К.: Музична Україна, 1989. — 128 с.
  • Володимир Івасюк. Пісні. — К.: Музична Україна, 1983. — 168 с.
  • Червона рута: Пісенник. — К.: Музична Україна, 1993. — 80 с.
  • Пісенник´90. — К.: Музична Україна, 1990. — 224 с. (Червона рута, Я — твоє крило, Два перстені)
  • Песни на стихи Андрея Дементьева. — М.: Советский композитор, 1987. — 112 с. (Расскажи мне, отец…)
  • Ростислав Братунь. Білі троянди: Вокальні твори на слова українських поетів. — К.: Музична Україна, 1982. — 96 с.

Примітки

  1. Сайт В. Івасюка. Свідоцтво про смерть
  2. Парасковія Нечаєва. Передмова до книги Михайла Івасюка «Монолог перед обличчям сина»
  3. Володимир Івасюк: життя після смерті // День. — 2000. — 9 листоп.
  4. Правда через 30 років? Генпрокуратура поновила справу про причини смерті В. Івасюка // Україна молода. — 2009. — 11 лют.
  5. ГПУ відновлює розслідування обставин смерті Володимира Івасюка // День. — 2014. — 12 черв.
  6. Омар Узарашвілі. Володимира Івасюка вбили співробітники КДБ // Високий замок. — 2015. — 24 лют. — С. 1
  7. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  8. 40 років потому експертиза довела, що Івасюк не міг вчинити самогубство
  9. Омар Узарашвілі. В інсценуванні самогубства Івасюка брало участь щонайменше двоє убивць / Високий замок. — Львів, № 25 (5281) за 5-11 березня 2015 року. — С. 4
  10. Оксана IВАСЮК: «Батько і його українська тональність дали нам упевненість у своїй культурі»
  11. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  12. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  13. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  14. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  15. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  16. Ошибка Lua: не удаётся создать процесс: proc_open(/var/log/nginx/wikiinfo_lua.error.log): failed to open stream: Permission denied
  17. а б в г Точна інформація про рік випуску відсутня

Джерела та література

Посилання

Шаблон:Sister- Шаблон:Sister Категорія:Посилання на категорію Вікісховища відрізняється від властивості Вікіданих

Шаблон:Герої України Шаблон:ВП-портали Шаблон:Бібліоінформація Категорія:Володимир Івасюк Категорія:Герої України — кавалери ордена Держави Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1994 року Категорія:Уродженці Кіцмані Категорія:Українські композитори Категорія:Українські поети Категорія:Випускники Львівської консерваторії Категорія:Випускники Буковинського державного медичного університету Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі Категорія:Персоналії:Чернівці Категорія:Люди на марках Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці Категорія:Люди на монетах України Категорія:Померли в Яворівському районі